Статті

Скільки коштує життя?

З початком війни на сході держави це запитання дедалі частіше постає перед українцями у його буквальному значенні.

Попри те що чимало галузей економіки через економічну кризу і війну на Донбасі зазнають втрат, компаніям зі страхування життя вдається нарощувати портфель у складному продукті довготермінового фінансування та планування. На прес-конференції «Страховики зі страхування життя ростуть на фоні недовіри українців до банківської системи. Як утримати планку і що запропонувати населенню у 2015 році?», яка відбулася нещодавно в Укрінформі, йшлося про позитивні напрацювання страховиків та їх перспективи на ринку як інституційного інвестора, а також про негативні тенденції ринку, що спонукають до негайних реформ у секторі страхування життя.


Конкурентні переваги

В усіх розвинутих країнах страховий ринок — це джерело інвестицій і гарант забезпечення соціального захисту громадян. Українська держава, яка гостро потребує інвестицій, чомусь не виявляє до нього інтерес, нарікають страховики, тоді як довгострокове страхування життя — це величезні суми, які можна спрямувати на розвиток економіки.

Зі слів президента Ліги страхових організацій України (ЛСО) Олександра Залєтова, у кризовий період ринок страхування, на відміну від банківського сектора, в цілому втримався. Страховим компаніям вдається нарощувати портфель у доволі складному продукті довготермінового фінансування та планування. Більше того, попри труднощі в країні, пов’язані із анексією Криму та війною на сході, страхові компанії мають намір скласти конкуренцію банківській галузі у залученні коштів населення.

Приміром, на пенсійне і накопичувальне страхування життя припало близько 600 млн. грн., що становить понад 46% надходжень від усіх страхових платежів.

Позитивним моментом є й тенденція до зростання виплат, які здійснюють страховики. Президент ЛСО України повідомив, що на ринку нині є чимало компаній, котрі функціонують понад півтора десятиліття. Клієнти, які довірилися цим компаніям, уклавши угоди у 2000 — 2005 р., уже сьогодні отримують за ними виплати. 

У попередні роки частка виплат припадала на ризик смерті і нещасних випадків. Іншими словами, якщо під час дії договору в житті клієнта трапляються непередбачувані обставини, приміром, серйозне захворювання, то він отримує грошову компенсацію на лікування, а в разі смерті кошти виплачують його сім’ї. Нині зростає частка виплат, пов’язаних із дожиттям клієнта до певного віку, скажімо, пенсійного. Наразі обсяги цих коштів сягають у деяких компаній 50% структури їх виплатного портфеля.

Олександр Залєтов звернув увагу і на викупні суми, які сьогодні виплачують страхові компанії. Цей сегмент виплат пов’язаний з тим, що в ході страхування життя клієнт може практично в будь-який час, за винятком перших років договірного періоду, звернутися в компанію для того, аби призупинити договірні відносини і забрати накопичені суми коштів. Такі тенденції поширилися з початком зростання курсу іноземної валюти, коли люди намагалися зафіксувати дохідність, і спостерігалися, зокрема, в кризові 2008 — 2009 роки.

Цього року ринок страхування життя демонструє результати навіть позитивніші, ніж у попередні роки криз. Це свідчить про те, що чимало агентів, які залишилися відтоді на ринку, дедалі краще пристосовуються до кризових умов.

Ситуація на ринку страхування життя,  переконаний Олександр Залєтов, стабільніша, ніж у банківській системі. Упродовж поточного року жодна страхова компанія не зазнала труднощів. Мине небагато часу, і страхові компанії зможуть достатньо серйозно конкурувати з банківськими установами у залученні довгострокових резервів.

Гарантії надійності

Ринок страхування життя в усьому світі вважається інституційним інвестором, який професійно формує інвестиційний портфель і управляє ним. Зі слів Олександра Залєтова, з початку нинішнього року на 25% зросли обсяги страхових резервів компаній зі страхування життя. Цей показник становить 4,8 млрд. грн. «Ми очікуємо, — заявив президент ЛСО України, — що за результатами 2014 року страхові резерви подолають 5-мільярдну планку. Це буде доволі показово з точки зору привабливості і, найголовніше, сприйняття нас державою».

Президент ЛСО України стверджує, що сьогодні компанії зі страхування життя є надійними партнерами держави у проведенні реформ. «Ліга страхових організацій, — повідомив Олександр Залєтов, — направила новому складу Верховної Ради та уряду свої пропозиції саме щодо використання ринку страхування життя в реформах, визначених Коаліційною угодою».

Страхові компанії розмістили кошти в державних облігаціях на суму 1,8 млрд. грн. Якщо проаналізувати весь портфель страхового ринку, розміщений у державних облігаціях, то частка страхувальників життя становить понад 75%.

Втім розміщення великих обсягів страхових резервів у банківській системі потребує певних гарантій. Страховики планують домогтися того, щоб депозити, які покривають страхові резерви компаній зі страхування життя, перебували під моніторингом Нацбанку і Нацкомфінпослуг. Щоб у разі банкрутства банку він мав можливість розрахуватися зі страховою компанією, оскільки згідно із законодавством грошові ресурси страхових компаній не є їхньою власністю. Ці резерви мають перебувати під захистом держави і в разі ліквідації банківської установи бути рефінансовані, щоб страхова компанія могла виплатити кошти своїм клієнтам.

Крім того, має бути створено відповідну правову базу, що забезпечуватиме гарантії активам, якими компанії наразі управляють і які дають прибуток застрахованим особам.

«Сьогодні існує чимало проблемних питань щодо виплат громадянам, які перебувають на території Криму і прирівняні до нерезидентів, — відзначив Олександр Залєтов. — Так, згідно з українським законодавством виникає необхідність нарахування 12-відсоткового податку на виплату коштів нерезидентам — клієнтам страхових компаній, хоча ці суми коштів при укладенні договорів страхування не були передбачені як витрати страхувальника. Коли клієнт-нерезидент звертається за виплатою, страхова компанія відповідно до чинної норми має сплачувати цю податкову суму. В інших країнах такої практики не існує, і ми вимагатимемо, щоб у Податковому кодексі цю норму було змінено».

Страховики тривалий час розробляли стратегії, які були націлені на те, щоб завоювати довіру українців до компаній зі страхування життя, створити мотивацію для страхування. Приміром, у Європі та США страхування життя поширене за рахунок того, що працедавці оформляють корпоративні страховки для своїх працівників, отримуючи за це певні пільги. Оскільки в Україні законодавством таких пільг не передбачено, то й мотивація для укладення корпоративних страховок відсутня. Проте останнім часом в Україні з’явилося багато ризиків, включаючи й ризик втрати життя, пов’язаний з воєнними діями. Відтак попит на довгострокове інвестування у своє життя, у старість, у майбутнє своїх дітей, за даними статистики, приваблює українців дедалі більше, особливо на тлі недовіри до банківських установ. Це підтверджено і соціологічними дослідженнями. На сьогодні обсяги пенсійного страхування життя зросли на 15%. Усе це відбувалося у складних макроекономічних умовах, коли спостерігаються невисокі інвестиційні очікування, падіння національної грошової одиниці, вирують політичні пристрасті. По-справжньому відчути цінність життя багатьох змушує і війна на сході... «Серед наших клієнтів, — повідомив під час прес-конференції Олександр Залєтов, — є і волонтери, які сьогодні працюють на захист нашої держави, і капелани, які підтримують українських бійців морально. Щодо страхування військовослужбовців, то це питання державної програми, яка потребує законодавчого врегулювання. Іншими словами, люди, які бачили зблизька смерть і страждання, довго не розмірковують, потрібно страхувати своє життя чи ні».


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42