Новини
Тема: Трансфертне ціноутворення

Пов’язані особи в трансфертному ціноутворенні

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ:

ТЦ — трансфертне ціноутворення
КО — контрольовані операції
ДПЦ — договір про (попереднє) ціноутворення
МНП — мультинаціональне підприємство
НМА — нематеріальні активи


Як уже зазначалось у попередніх публікаціях («Принцип на відстані витягнутої руки» — основний стандарт контролю за трансфертним ціноутворенням», «Вісник» № 41/2013; «Пов’язаність осіб для цілей трансфертного ціноутворення: правові засади та математичні розрахунки», «Вісник» № 1/2014), питання пов’язаності осіб є одним із важливіших елементів для реалізації принципу «витягнутої руки». По-перше, насамперед пов’язані особи в договірних відносинах між собою повинні дотримуватися зазначеного принципу. По-друге, для оцінки дотримання цього принципу КО мають порівнюватись виключно із зіставними операціями (угодами) між незалежними контрагентами.

Таким чином, для платників податків та контролюючих органів дуже важливо розуміти критерії визнання осіб пов’язаними для правильного застосування законодавчих норм у сфері ТЦ та контролю за їх дотриманням.

Правові норми інституту пов’язаних осіб у податковому законодавстві України викладено у пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Визначення поняття та загальні положення щодо визнання осіб пов’язаними розкриваються у першій та другій частинах цього підпункту. Безпосередньо ознаки пов’язаності осіб для цілей ТЦ наведено у частині третій зазначеного підпункту. Цими нормами встановлено десять ознак, причому наявності хоча б однієї з них достатньо для визнання осіб пов’язаними.

Залежно від характеру впливу однієї особи на іншу можна умовно здійснити групування таких ознак:

  • вплив на юридичну особу через володіння її корпоративними правами;
  • вплив на юридичну особу шляхом контролю її органів управління;
  • вплив через родинні (сімейні) зв’язки та стосунки.

Тож відповідно до частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей ТЦ пов’язаними особами визнаються:

  • юридичні особи — у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20% і більше;
  • фізична та юридична особа — у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20% і більше;
  • юридичні особи — у разі якщо одна й та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20% і більше;
  • юридична особа й особа, яка має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
  • юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, у яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;
  • юридична особа та фізична особа — у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;
  • юридичні особи, у яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;
  • фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, малолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу корпоративними правами вважаються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої згідно із законом, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами може бути безпосереднім (прямим) або опосередкованим. Приклад розрахунку частки опосередкованого володіння наведено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом № 699 (запитання-відповідь 13).

Розглянемо детальніше кожну з ознак визнання осіб пов’язаними для цілей ТЦ на прикладах.

І. Вплив на юридичну особу через володіння її корпоративними правами

Беззаперечно, особа, яка володіє часткою статутного капіталу господарського товариства, є зацікавленою щодо результатів діяльності такого товариства та має можливість впливати на умови або економічні результати його діяльності. У різних країнах розмір частки володіння корпоративними правами, якої достатньо для визнання осіб афілійованими (пов’язаними), коливається від 10 до 50%. В Україні для цілей ТЦ законодавець визначив цей показник у розмірі 20% і більше.

Юридичні особи — у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20% і більше.

Приклад 1.   Підприємство «А» володіє 70% корпоративних прав підприємства «Б».

 

Підприємства «А» та «Б» є пов’язаними особами, оскільки розмір безпосереднього володіння корпоративними правами більше ніж 20%.

 

Приклад 2.  Підприємство «А» володіє 30% корпоративних прав підприємства «Б», яке є учасником підприємства «В» (володіє 10% корпоративних прав). Підприємство «В», у свою чергу, володіє 75% корпоративних прав підприємства «Г».

Пов’язаними особами є:

підприємства «А» та «Б», оскільки «А» безпосередньо володіє корпоративними правами «Б» у розмірі 30%;

підприємства «В» та «Г», оскільки «В» безпосередньо володіє корпоративними правами «Г» у розмірі 75%.

Підприємства «Б» та «В», «А» та «В», «А» та «Г», «Б» та «Г» не визнаються пов’язаними, оскільки розмір опосередкованого володіння одного підприємства в іншому не перевищує 20%:

«Б» та «В» — 10%;

«А» та «В»: (0,3 × 0,1) × 100% = 3%;

«А» та «Г»: (0,3 × 0,1 × 0,75) × 100% = 2,25%;

«Б» та «Г»: (0,1 × 0,75) × 100% = 7,5%.

 

Приклад 3.   Схему корпоративних зв’язків юридичної особи «А» з іншими підприємствами наведено на рис. 3. У цьому прикладі розглянуто одну послідовність володіння корпоративними правами юридичної особи «А» в підприємстві «З» («А» → «Б» → «Ж» → «З») та дві послідовності між юридичною особою «А» та підприємством «Г» («А» → «Б» → «В» → «Г» та «А» → «Б» → «Д» → «Г»).

 

Юридична особа «А» визнається пов’язаною з такими підприємствами через володіння їх корпоративними правами понад 20%:

«Б» — безпосереднє володіння 70%;

«Д» — опосередковане володіння через «Б»: (0,7 × 0,3) × 100% = 21%;

«В» — опосередковане володіння через «Б»: (0,7 × 0,4) × 100% = 28%;

«Г» — опосередковане володіння через «Б», «В», «Д»: (0,7 × 0,4 × 0,5) × 100% + (0,7 × 0,3 × 0,5) × 100% = 14% + 10,5% = 24,5%.

Також пов’язаними особами є підприємства «Б» та «Д» (30%), «Б» та «В» (40%), «Б» та «Г» ((0,4 × 0,5) × 100% + (0,3 × 0,5) × 100% = 35%), «Б» та «Ж» (20%), «Ж» та «З» (70%).

Не вважатимуться пов’язаними особами юридична особа «А» та підприємства «Ж», «З», а також підприємства «Б» та «З», оскільки розмір опосередкованого володіння однієї особи корпоративними правами іншої становить менше ніж 20%:

«А» та «Ж»: (0,7 × 0,2) × 100% = 14%;

«А» та «З»: (0,7 × 0,2 × 0,7) × 100% = 9,8%;

«Б» та «З»: (0,2 × 0,7) × 100% = 14%.

Слід нагадати, що у випадках, коли існує декілька послідовностей участі однієї особи в статутному капіталі іншої, для розрахунку розміру володіння корпоративними правами таких осіб необхідно визначити частки володіння в кожній із послідовностей та підсумувати їх (як «А» та «Г» у прикладі).

Фізична та юридична особа — у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20% і більше (пп. «б» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

При застосуванні цієї ознаки необхідно враховувати норму частини четвертої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, якою встановлено, що для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Слід зауважити, що Податковий кодекс не містить окремого терміна «контроль юридичної особи»{h}Контроль над юридичною особою
Закон про акціонерні товариства:
контроль — вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб’єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання (п. 7 ст. 2).
Закон про банки: контроль — можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50% чи більше статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (ст. 2).
Закон про фінпослуги: контроль — можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50% чи більше статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (п. 17 ст. 1).{/h} та не визначає критерії такого контролю. Водночас у багатьох законодавчих актах України зустрічається тлумачення зазначеного терміна для цілей правового регулювання цих актів.

 

Вважаємо, що до офіційного роз’яснення застосування зазначеної норми Податковим кодексом доцільно використовувати тлумачення цього терміна іншими законодавчими актами відповідно до сфери їх регулювання. Наприклад, у разі визначення розміру корпоративних прав фізичної особи в банківській установі слід керуватися терміном «контроль» згідно з положеннями Закону про банки.

 

Приклад 4.  П. Петренко, С. Сидоренко та Г. Гончарук є засновниками підприємства «А». П. Петренко володіє 70% статутного капіталу підприємства, С. Сидоренко — 20%, Г. Гончарук — 10%.

У даному прикладі пов’язаними особами є П. Петренко та підприємство «А», С. Сидоренко та підприємство «А». Г. Гончарук не є пов’язаною особою з підприємством «А», оскільки він володіє менше ніж 20% корпоративних прав цього підприємства.

 

Приклад 5.  Б. Бучко володіє 100% корпоративних прав організації «Б». Організація «Б» володіє 70% корпоративних прав підприємства «В», 15% — підприємства «Г» та 50% — підприємства «Д». Підприємство «В» володіє 50% корпоративних прав підприємства «Д».

Б. Бучко є пов’язаною особою з підприємствами «Б», «В» та «Д»:

Б. Бучко та підприємство «Б» — 100%;

Б. Бучко та підприємство «В» (через підприємство «Б»): (1,0 × 0,7) × 100% = 70%;

Б. Бучко та підприємство «Д» — 85%.

Розраховуємо частки у двох послідовностях: Б. Бучко → «Б» → «В» → «Д»; Б. Бучко → «Б» → «Д», та підсумовуємо їх: (1,0 × 0,7 × 0,5) × 100% + (1,0 × 0,5) × 100% = 85%.

При розрахунках було враховано, що юридичні особи «Б» та «В» перебувають під контролем фізичної особи Б. Бучко.

Підприємство «Г» не є пов’язаною особою з Б. Бучко, оскільки розмір володіння ним корпоративними правами підприємства становить менше ніж 20%: (1,0 × 0,15) × 100% = 15%.

 

Приклад 6.  Засновниками підприємства «Б» є підприємство «А», яке володіє 90% корпоративних прав, та фізична особа Г. Городько, яка володіє 10%. Остання також володіє корпоративними правами підприємства «А» (50%) та підприємства «В» (60%). Підприємство «В» має 50% частки статутного капіталу підприємства «А».

Г. Городько є пов’язаною особою з усіма підприємствами:

  • у підприємстві «А» вона безпосередньо володіє 50% та опосередковано через підприємство «В» — ще 30%, загалом — 80%: 50% + (0,6 × 0,5) × 100% = 80%;
  • у підприємстві «В» вона безпосередньо володіє 60%;
  • у підприємстві «Б» вона володіє 82%: безпосередньо — 10%, опосередковано через підприємство «А» — 45%, через підприємства «В», «А» — 27%: 10% + (0,5 × 0,9) × 100% + (0,6 × 0,5 × 0,9) × 100% = 82%.

При розрахунках було враховано, що Г. Городько здійснює контроль над юридичними особами «А» та «В».

 

Юридичні особиу разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20% і більше (пп. «в» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 7.  Фізична особа М. Дідух є засновником приватного підприємства «Ж» та володіє часткою товариства з обмеженою відповідальністю «М» у розмірі 34%.

 

Юридичні особи «Ж» та «М» є пов’язаними особами, оскільки фізична особа М. Дідух володіє більше ніж 20% корпоративних прав кожної з них.

 

Приклад 8. Схему корпоративних зв’язків юридичної особи «А» з іншими юридичними особами наведено на рис. 8. У цьому прикладі «А» безпосередньо володіє 60% корпоративних прав «Б» та 51% корпоративних прав «Д», а також опосередковано 18% — підприємства «Г» та 24% — підприємства «В».

Пов’язаними особами відповідно до пп. «в» пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визнаються:

  • юридичні особи «Б» та «Д», «В» та «Д», у кожній з яких юридична особа «А» володіє більше ніж 20% корпоративних прав;
  • підприємства «Г» та «В», у яких юридична особа «Б» володіє 30% та 40% корпоративних прав.

Юридичні особи «Г» та «Д» не є пов’язаними, оскільки розмір частки корпоративних прав підприємства «Г», якими володіє юридична особа «А», становить 18%.

 

Довідково

Компанії, які мають спільну материнську компанію, але жодна з яких не володіє прямо або опосередковано корпоративними правами іншої (або володіють незначною часткою — до 10%), досить часто ще називають сестринськими.

 

Враховуючи норми пп. «в» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, у прикладі 3 пов’язаними між собою особами є підприємства «В», «Д» та «Ж», у кожному з яких підприємство «Б» володіє більше ніж 20% корпоративних прав. Також за цією ознакою пов’язаними особами є підприємства «Г» та «Ж».

ІІ. Вплив на юридичну особу шляхом контролю її органів управління

Як уже зазначалося, корпоративні права включають правомочність на участь особи в управлінні господарською організацією, корпоративними правами якої вона володіє. Залежно від обсягу таких прав, типу господарської організації та положень установчих документів особа може мати різні повноваження на обрання (призначення) органів управління господарської організації. Вплив на органи управління юридичної особи може здійснюватися також у разі безпосередньої участі фізичної особи в роботі цих органів.

Слід зауважити, що для ознаки пов’язаності, визначеної пп. «г» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, достатньо самого факту наявності в особи відповідних повноважень на призначення керівних органів незалежно від того, було такі повноваження реалізовано цією особою чи ні.

Юридична особа й особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради (пп. «г» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 9.  Відповідно до статуту ТОВ «Р» його виконавчим органом є директор, який обирається (призначається) загальними зборами учасників. Рішення про обрання (призначення) директора приймається простою більшістю голосів. Під час голосування учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Фізичні особи Є. Кушпіль, І. Палій та О. Кузів є учасниками ТОВ «Р», кожен з них володіє часткою статутного капіталу в розмірі 17%. І. Палій та О. Кузів передали свої повноваження щодо участі в загальних зборах, на яких було призначено директором ТОВ Є. Кушпіль.

 

З урахуванням розміру частки статутного капіталу ТОВ «Р», якою володіє фізична особа Є. Кушпіль, юридична особа та Є. Кушпіль не є пов’язаними особами відповідно до пп. «б» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Водночас, враховуючи надані Є. Кушпіль іншими учасниками товариства повноваження, сукупна кількість голосів під час голосування на загальних зборах дає їй повноваження щодо призначення (обрання) одноособового виконавчого органу юридичної особи. Таким чином, фізична особа Є. Кушпіль та ТОВ «Р» є пов’язаними особами відповідно до пп. «г» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу.

Юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу) (пп. «ґ» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 10. Відповідно до статуту ПрАТ до повноважень наглядової ради товариства віднесено питання призначення генерального директора дочірнього підприємства «А» ПрАТ, а також прийняття рішень з управління корпоративними правами, якими володіє ПрАТ. Останнє є учасником підприємства «Б» та володіє часткою статутного капіталу в розмірі 15%. На загальних зборах підприємства «Б» іншими учасниками підприємства юридичній особі ПрАТ надано право призначати генерального директора підприємства «Б».

Наглядовою радою ПрАТ, яка є уповноваженим органом ПрАТ, призначено директора дочірнього підприємства «А» та генерального директора підприємства «Б». Таким чином, дочірнє підприємство «А» та підприємство «Б» є між собою пов’язаними особами згідно з пп. «ґ» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

 

Приклад 11.   До сфери управління Міненерговугілля України входять державні підприємства ДП «Шахта К.» та ДП «І». Директорів цих підприємств призначено відомчим наказом.

Відповідно до зазначеного прикладу Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом № 699, надано роз’яснення на запитання 20.

Статтею 73 Господарського кодексу встановлено, що державні унітарні підприємства утворюються компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку і входять до сфери його управління.

Міністерство як орган державної влади, до сфери управління якого входять підприємства, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Господарським кодексом та іншими законодавчими актами України.

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, котрий призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органу.

Таким чином, державні підприємства, що належать до сфери управління одного міністерства, є пов’язаними особами відповідно до пп. «ґ» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що особи можуть визнаватися пов’язаними за декількома ознаками, переліченими у частині третій цього підпункту. Зазначений приклад лише роз’яснює його норми.

Юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу) (пп. «д» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 12.  В. Терещенко володіє 100% акцій ПАТ «М» та 80% частки статутного капіталу ТОВ «Н». Загальними зборами акціонерів ПАТ «М» в особі В. Терещенка, який є мажоритарним акціонером та володіє 100% акцій, відповідно до статуту ПАТ обрано всіх сімох членів наглядової ради ПАТ.

Згідно зі статутом ТОВ «Н» виконавчим органом ТОВ є дирекція у складі п’яти осіб. Учасник товариства, який володіє більше ніж 70% статутного капіталу, має право призначати чотирьох членів дирекції. В. Терещенком відповідно до розміру належної йому частки статутного капіталу призначено чотирьох із п’яти членів дирекції.

Розраховуючи у відсотках, 100% наглядової ради ПАТ «М» та 80% колегіального виконавчого органу ТОВ «Н» обрано (призначено) за рішенням однієї і тієї самої фізичної особи. Таким чином, юридичні особи ПАТ «М» та ТОВ «Н» є між собою пов’язаними особами згідно з пп. «д» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи (пп. «е» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 13.  Г. Шкуро, Є. Коваль та Д. Степанюк входять до складу правління ПрАТ «К», яке складається з п’яти осіб. Одночасно Г. Шкуро, Є. Коваль та Д. Степанюк є членами ради директорів (дирекції) ТОВ «С», кількісний склад якої — три особи.

До колегіальних виконавчих органів ПрАТ «К» та ТОВ «С» входять одні й ті самі фізичні особи: Г. Шкуро, Є. Коваль та Д. Степанюк. Разом ці особи становлять 60% колегіального виконавчого органу ПрАТ та 100% колегіального виконавчого органу ТОВ. Тобто юридичні особи ПрАТ «К» і ТОВ «С» є між собою пов’язаними особами згідно з пп. «е» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Юридична особа та фізична особау разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи (пп. «є» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 14.  М. Терехов обіймає посаду директора ТОВ «О».

М. Терехов здійснює повноваження одноособового виконавчого органу ТОВ «О». Юридична особа ТОВ «О» та фізична особа М. Терехов є пов’язаними особами згідно з пп. «є» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа (пп. «ж» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 15.  Ю. Вакарова обіймає посаду директора приватного підприємства «Т» та одночасно є генеральним директором ТОВ «Р», який відповідно до статуту ТОВ є одноособовим виконавчим органом.

Ю. Вакарова здійснює повноваження одноособового виконавчого органу ТОВ «Р» та ПП «Т». Юридична особа ТОВ «Р» та юридична особа ПП «Т» є пов’язаними особами згідно з пп. «ж» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.


ІІІ. Вплив через родинні (сімейні) зв’язки та стосунки

В останній з ознак визначено перелік фізичних осіб, які визнаються пов’язаними між собою через родинні (сімейні) зв’язки та стосунки.

На перший погляд, враховуючи, що визначення ціни під час здійснення КО проводиться з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та ПДВ, виникає запитання, для чого в трансфертному ціноутворенні родинні зв’язки. Відповідь на нього ми отримуємо в нормі частини п’ятої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, де зазначається: якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Таким чином, ця ознака вказує на можливість для фізичної особи опосередковано через родинні (сімейні) стосунки впливати на умови або економічні результати діяльності юридичних осіб, які не є пов’язаними з такою фізичною особою безпосередньо згідно з іншими ознаками пов’язаності.

Фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування (пп. «з» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

 

Приклад 16.  Родина Олійник складається з чоловіка Андрія, його дружини Юлії та їхніх дітей — неповнолітньої доньки Марії та повнолітнього сина Миколи. В Андрія Олійника є батьки Олександр та Ганна Олійники та повнорідний брат Петро Олійник. У дружини Юлії є батьки Іван та Олена Петрики і неповнорідний брат (по батькові) Сергій Петрик.

Розглянемо декілька родинних зв’язків відповідно до цього прикладу.

По-перше, це прямі родинні зв’язки, перелічені у пп. «з» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Так, Олександр та Андрій Олійники є пов’язаними особами як батько та син. Андрій та Юлія Олійники — пов’язані особи як чоловік та дружина. Юлія Олійник та Олена Петрик — пов’язані особи як мати та донька. Юлія Олійник та Сергій Петрик — пов’язані особи як неповнорідні брат і сестра.

По-друге, це непрямі родинні зв’язки з урахуванням частин третьої та п’ятої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Отже, Андрій Олійник є пов’язаною особою з батьком Олександром та сином Миколою. Таким чином, Микола Олійник (внук) та Олександр Олійник (дідусь) є пов’язаними особами між собою. Юлія Олійник є пов’язаною особою з чоловіком Андрієм Олійником та братом Сергієм Петриком. Враховуючи ці зв’язки, Андрій Олійник та Сергій Петрик є пов’язаними особами.

Розглянемо приклади, у яких фізичні особи з прикладу 16 є пов’язаними з юридичними особами відповідно до інших ознак частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

 

Приклад 17.   Андрій Олійник є засновником та єдиним учасником ТОВ «А». Його дружина Юлія Олійник володіє 60% акцій ПрАТ «Ю».

Фізичні особи Андрій та Юлія Олійники є пов’язаними особами як чоловік та дружина (пп. «з» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Фізична особа А. Олійник (чоловік) є пов’язаною особою з ТОВ «А», оскільки володіє більше ніж 20% його корпоративних прав (пп. «б» цієї частини). За тією самою ознакою пов’язаними особами є фізична особа Ю. Олійник (дружина) та юридична особа ПрАТ «Ю».

Відповідно до частини п’ятої зазначеного підпункту, якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою. Отже, Ю. Олійник опосередковано (через пов’язану особу А. Олійника — чоловіка) є пов’язаною особою з ТОВ «А», а А. Олійник (через пов’язану особу Ю. Олійник — дружину) є пов’язаною особою з ПрАТ «Ю».

У свою чергу, з урахуванням того, що А. Олійник визнається пов’язаною особою з ПрАТ «Ю», пов’язані з ним юридичні особи ТОВ «А» та ПрАТ «Ю» також визнаються між собою пов’язаними. Аналогічно юридичні особи ТОВ «А» та ПрАТ «Ю» також визнаються пов’язаними через фізичну особу Ю. Олійник.

 

Приклад 18.  Батько Андрія Олійника, Олександр Олійник, є директором ТОВ «О». Сергій Петрик, який є неповнорідним братом дружини Андрія Олійника Юлії, володіє часткою статутного капіталу ТОВ «С» у розмірі 51%. Чи є пов’язаними особами ТОВ «О» та ТОВ «С»?

 

Фізичні особи Андрій та Олександр Олійники є пов’язаними особами як батько та син (пп. «з» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Фізична особа Олександр Олійник (батько) є пов’язаною особою з ТОВ «О», оскільки здійснює повноваження одноособового виконавчого органу товариства (пп. «є» цієї частини).

Фізичні особи Сергій Петрик та Юлія Олійник є пов’язаними особами як брат і сестра (пп. «з» зазначеної частини). Фізична особа Сергій Петрик є пов’язаною особою з ТОВ «С», оскільки володіє більше ніж 20% його корпоративних прав (пп. «б» зазначеної частини).

Фізичні особи Андрій та Юлія Олійники є пов’язаними особами як чоловік та дружина (пп. «з» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до частини п’ятої цього підпункту, якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою. Отже, Олександр Олійник (батько) опосередковано (через пов’язану особу Андрія Олійника (син)) є пов’язаною особою з Юлією Олійник (дружина сина).

У свою чергу, з урахуванням того, що Олександр Олійник визнається пов’язаною особою з ТОВ «О», пов’язана з ним фізична особа Юлія Олійник є також пов’язаною особою з ТОВ «О».

Також Юлія Олійник (сестра) опосередковано (через пов’язану особу Сергія Петрика (брат)) є пов’язаною особою з ТОВ «С».

Таким чином, Юлія Олійник є пов’язаною особою як з ТОВ «О», так і з ТОВ «С». З урахуванням норм частини п’ятої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу ТОВ «О» і ТОВ «С» є пов’язаними особами між собою.

 

Як бачимо, для встановлення наявності ознаки пов’язаності юридичних осіб через пов’язаність фізичних осіб платнику податків та контролюючому органу необхідно мати досить детальну інформацію щодо наявності родинних і сімейних зв’язків (стосунків) між керівниками та учасниками платника податків і його контрагента.

Беззаперечно, пошук і з’ясування такої інформації потребує багато часу та зусиль, проте у разі здійснення господарських операцій з великою вартістю такі зусилля, напевно, є виправданими. Насамперед власники та менеджмент підприємства мають бути зацікавленими в завчасному встановленні ознак пов’язаності з метою мінімізації ризиків ТЦ.

Наведемо ще один приклад, як юридичні особи можуть бути пов’язаними між собою через пов’язаність з фізичною особою.

 

Приклад 19.  А. Борисенко володіє 30% корпоративних прав підприємства «А». Водночас ця фізична особа отримала від нерезидента Z (BVI), який володіє 100% корпоративних прав підприємства «Б», довіреність призначати керівника цього підприємства.

Фізична особа А. Борисенко пов’язана з підприємством «А» (пп. «б» частини третьої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу) та з підприємством «Б» (пп. «г» цієї частини). Таким чином, відповідно до частини п’ятої пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу підприємства «А» і «Б» пов’язані між собою.

І наприкінці декілька порад щодо джерел інформації, які допоможуть визначити коло пов’язаних осіб платника податків.

Безкоштовно інформацію щодо засновників або учасників українських підприємств та організацій можна отримати на сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/) або Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (http://smida.gov.ua/). Аналогічну інформацію щодо російських підприємств у вільному доступі можна знайти на сайті Федеральної податкової служби (http://egrul.nalog.ru/).

Інформація щодо юридичних осіб із інших країн в більшості випадків надається на платній основі. Серед таких ресурсів можна зазначити Європейський бізнес-реєстр (EBR) (http://www.ebr.org/), який об’єднує інформацію з державних реєстрів 25 країн Європи. Також бізнес-довідку щодо більше ніж 230 млн. компаній можна отримати в базі даних Dun & Bradstreet (http://www.dnb.ru/).

Для встановлення пов’язаності осіб за ознаками впливу через контроль органів управління юридичної особи необхідними є доступ та можливість ознайомлення з установчими документами юридичних осіб, а також іншими документами органів управління, якими можуть бути:

  • рішення установчих та загальних зборів господарських товариств, спостережної ради або інших органів управління;
  • документи про спостережну раду, правління, інші наглядові та виконавчі органи господарських товариств, їх персональний склад;
  • права, передані загальними зборами господарських товариств до компетенції наглядового або виконавчого органу господарських товариств (спостережна рада, правління або інший орган, передбачений статутом);
  • персональний склад наглядового органу господарських товариств (спостережної ради або іншого органу) та порядок його формування.

Крім безпосереднього доступу до таких документів з деякими з них або з інформацією з питань діяльності органів управління можна ознайомитись на офіційних сайтах юридичних осіб (насамперед це стосується великих та публічних компаній), у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua/), базах даних «Емітенти» та «Власники 10%» на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (http://smida.gov.ua/db).

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00