Податок на майно

За земельні ділянки на територіях природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення податок справляється у п’ятикратному розмірі

Якщо фізична особа має земельну ділянку на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, використання якої не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, то яка в такому випадку застосовується ставка земельного податку?


Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу документами, що посвідчують право власності або право користування землею, є державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі.