Інші податки

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії...

Нещодавно ДФС України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування і здійснення незалежної професійної діяльності фізичними особами». На запитання платників відповідала Галина ЖУК, заступник начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Сплата податкового боргу для уникнення анулювання реєстрації платником єдиного податку

Протягом якого строку платник єдиного податку повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником єдиного податку?


Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Погашення податкового боргу — це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу (пп. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу).

У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Уточнення відомостей у книзі обліку

Чи необхідно платнику єдиного податку уточнювати відомості, зазначені на титульній сторінці книги обліку доходів і витрат, у разі їх зміни?


Положеннями Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637, не визначено перелік відомостей, які повинні відображатися платником єдиного податку на титульній сторінці книги.

Платникам єдиного податку рекомендовано на титульній сторінці книги обліку доходів і витрат зазначати такі відомості:

  • прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку;
  • реєстраційний номер облікової картки;
  • місце здійснення діяльності.

Водночас вищезазначеним Порядком передбачено, що у разі необхідності реєстрації нової книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжують робитися наростаючим підсумком, а попередня книга залишається у платника податку.

Отже, у разі зміни відомостей, зазначених на титульній сторінці книги обліку доходів і витрат, платник єдиного податку може самостійно відобразити відповідні зміни та продовжити її ведення до реєстрації нової.

Подання декларації, якщо діяльність не провадилася

Чи потрібно фізичній особіпідприємцю, яка застосовує загальну систему оподаткування, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного року діяльність не провадилася?


Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці за результатами календарного року подають до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси, в якій також зазначають авансові платежі з ПДФО.

Таким чином, фізична особапідприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, незалежно від того, провадилася протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні, повинна подати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Включення до доходу суми повернутого завдатку

Чи включається до доходу фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку сума повернутого завдатку?


Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 цього Кодексу).

Якщо не встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п. 3 ст. 571 Цивільного кодексу).

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є, зокрема, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

Повернення авансу у разі розірвання договору

Як у податковій декларації фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку відобразити повернення покупцю товарів (робіт, послуг) авансу (передоплати) у разі розірвання договору?


Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Водночас до складу доходу, визначеного ст. 292 Податкового кодексу, згідно з пп. 5 п. 292.11 цієї статті не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Суми повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати відображаються у графі 3 книги обліку доходів, показник якої враховується при визначенні скоригованої суми доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги (графа 4) та загальної суми доходу (графа 7).

Якщо повернення коштів здійснюється в іноземній валюті, то сума, яка відображається у графі 3, визначається у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (авансу, передоплати).

У книзі обліку доходів і витрат у аналогічному порядку відображається сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати без ПДВ.

Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником податку для заповнення податкової декларації фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку, тобто загальна сума доходу від провадження діяльності, визначена з урахуванням суми повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати, переноситься до відповідного рядка зазначеної податкової декларації.

Порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування

Чи вважається порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування, якщо фізичною особоюпідприємцем надається благодійна допомога шляхом відвантаження товару, надання послуг, виконання робіт, що відповідають його виду діяльності?


Згідно з пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійникце дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Благодійна діяльністьце добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені чи за дорученням бенефіціара.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворено та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 цього Закону).

Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 50 цього Кодексу визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

При цьому підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Таким чином, благодійна діяльність не може здійснюватися в межах підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців.

Обрання спрощеної системи оподаткування

Чи може фізична особа — підприємець, яка на початок поточного року застосовувала спрощену систему оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, обрати у поточному році спрощену систему оподаткування у разі нової реєстрації суб’єктом господарювання?


Згідно з п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 — 298.1.4 цього пункту. Зокрема, пп. 298.1.4 передбачено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

У разі якщо фізична особапідприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то вона вважається платником інших податків і зборів. При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалася своїм правом на її застосування у цьому році.

Водночас така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу.

Включення до доходу коштів, виданих на відрядження

Чи є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку повернута йому на розрахунковий рахунок сума коштів, видана працівнику на відрядження, яке не відбулося?


Доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

Згідно з положеннями Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, відкритий фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку з урахуванням вимог вищезазначеної статті.

Сума коштів, що вноситься на розрахунковий рахунок фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку іншою фізичною особою, включається до доходу платника податку.

Визначення доходу за операціями з експорту товарів (робіт, послуг)

Як визначається дохід фізичної особи — платника єдиного податку при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу?


Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої груп, який є платником ПДВ, — дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Водночас п. 2 постанови Правління Нацбанку України від 01.12.2014 р. № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону, зокрема, на користь фізичних осіб — підприємців.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим вищезазначеного пункту поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі — розподільчий рахунок). Виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення клієнта здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті у розмірі 75%.

Згідно з вимогами пп. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492, на поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти перераховуються у гривні за офіційним курсом Нацбанку України на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особипідприємця.


Підготувала Марія ДАНЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Галини ЖУК, заступника начальника відділу адміністрування податків,
зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб
Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб
Державної фіскальної служби України, та Інформаційно-комунікаційного департаменту
Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42