Статті

Сільські практики спонукають владу захопити світовий продовольчий ринок

«Наша держава повинна захопити лідерство на світовому продовольчому ринку. І саме для цього уряд впроваджує нову продовольчу політику, яка має на меті захоплення зовнішніх ринків і поставки власних продуктів харчування на внутрішній ринок України», — заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Очільник уряду вважає неприпустимим те, що Україна як аграрна держава номер один у Європі змушена закуповувати половину продуктів харчування. «Ми повинні не імпортувати, а експортувати», — резюмував він.


Дамо світові поїсти

За оцінками Світового банку, приріст чистого експорту може стати рушійною силою розвитку українського АПК у 2016 — 2017 рр. Експерти переконані, що навіть в умовах воєнних дій на cході країни аграрний сектор надалі розвиватиметься, зокрема за рахунок  преференцій Європейського Союзу. Заступник міністра агрополітики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька наголошує, що міністерство працює над розширенням ринків і квот, за якими торгуватимемо в ЄС та інших країнах. А для цього наша продукція має бути якісною, смачною та корисною.

Україна протягом року виробляє продукції на 30 млрд. дол. і торгує з понад 60 країнами. «Ми самі себе нагодували і повинні шукати інші ринки збуту», — стверджують в Мінагропромі України. Братня Росія, яка обмежила імпорт продуктів з нашої країни, примусила урядовців інтенсивно шукати нові ринки. Лише за півроку підготовлено необхідні закони, які дають змогу просуватися в експортних напрямах. Сільськогосподарське виробництво залишається єдиною галуззю вітчизняної економіки, яка продовжує нарощувати позитивні результати. Частка аграрного сектора в загальноукраїнському експорті перевищила 26% і надалі зростає. Українські сільгоспвиробники вирощують найбільше у світі соняшнику, а отже, лідирують за виробництвом соняшникової олії, також — за обсягами виробництва картоплі (4 місце), кукурудзи (5 місце), яєць (9 місце) та пшениці (10 місце).

Значно зросла рентабельність аграрного виробництва. Частка прибуткових сільськогосподарських підприємств в останні роки перевищує 70%, а обсяги їх прибутків — 20 млрд. грн.

Тож маємо підстави нагодувати весь світ. «У когось є нафта, у когось — газ, а у нас є те, без чого неможливо прожити, — їжа», — зазначив Арсеній Яценюк.

Український смак — олія

Утім урядовцям напередодні грандіозного штурму світових вершин, певно, варто відвідати курси фахівців олійної галузі, які без гучних програм і заяв вийшли у світові лідери. Дорога видалася нелегкою, але результативною. Бувало, їх із прибуткових ринків просто виштовхували конкуренти. У 2009 р. Україні заборонили поставки до Європи через забруднення соняшникової олії мінеральними оліями. Тоді на всіх підприємствах нашої країни було запроваджено систему безпеки ХАССП, що передбачає ідентифікацію, оцінку й управління небезпечними чинниками, які істотно впливають на безпеку продукції. Ця система забезпечує контроль на всіх етапах виробництва харчових продуктів, у будь-якій точці процесу виробництва, зберігання і реалізації продукції, де можуть виникнути небезпечні ситуації, й використовується в основному підприємствами — виробниками харчової продукції.   

Понад 15 років тому, коли лише починалося відродження олійної галузі, країна ввозила 140 тис. т такої продукції. Нині ж у нас жодної пляшки соняшникової олії неукраїнського походження на внутрішньому ринку не знайти. 60% світової торгівлі нею припадає на Україну. Тобто майже кожна друга пляшка в світі — родом з України. Як зазначає генеральний директор Асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, високий попит на соняшникову олію стимулює українських аграріїв вирощувати соняшник, а переробників — нарощувати потужності. Нинішнього 2013/2014 маркетингового року виробництво соняшникової олії зросло на 32,3%.

«Україна підтвердила позиції лідера як з вирощування насіння соняшнику, так і з виробництва соняшникової олії. Маємо 4,65 млн. т, і це — рекорд», — додає Степан Капшук. Українці споживають лише 20% такої продукції, 80% йде на експорт.

Лушпиння замість газу

Як не дивно, а північний сусід через власну «загазованість» допомагає аграріям шукати підручну альтернативу. Наші селяни не були б українцями, якби не знайшли її просто під ногами. У галузі особлива увага приділяється питанням енергозбереження та переведення підприємств на альтернативні види палива. При переробці соняшнику залишається лушпиння. Якщо раніше не знали, що з ним робити, то нині — це альтернативне паливо. З 11 млн. т соняшнику майже 15% становить лушпиння,  спалювання 2 т якого дає такий самий ефект, як і 1 м3 газу. Завдяки переобладнанню котелень для спалювання відходів на підприємствах галузі зменшилася залежність від зовнішніх джерел теплової енергії, що дає змогу заощаджувати щороку 500 млн. м3 газу та ще й виробляти пелети на експорт. Залишки лушпиння гранулюються і експортуються як альтернативне паливо. Цього року обсяг експорту становить 600 — 700 тис. т. За рахунок такого палива передбачається поступовий перехід на режим повного самозабезпечення підприємств парою та електроенергією.

Куди тече олія

У 2013/2014 маркетинговому році на 20,9% зріс експорт української олії, географія якого постійно розширюється. Нині її експортують до 90 країн світу. Основними споживачами стали країни Азії, Близького Сходу, ЄС, СНД та Африки. Простіше назвати країни, до яких вона не експортується. Наразі олійники освоюють ринок Китаю: в 2010 р. відбулися перші пробні поставки, які становили майже  32 тис. т, а цього маркетингового року їх збільшено до 212 тис. т. Безперечно, для галузі це найперспективніший ринок, і дуже добре, що на нього вийшли вітчизняні компанії.

«Ми маємо багатовекторний експорт — наша олія поставляється до 90 країн світу. В основному — це Індія (30%), на друге місце виходить Китай і на третьому — Європа», — повідомив Степан Капшук.

З його слів, Європа минулого року закупила 565 тис. т соняшникової олії на 600 млн. дол., шроту — близько 2 млн. т. Степан Капшук також зазначив, що за 10 років у світі вдвічі збільшено виробництво рослинної олії. «У світі продається 69 млн. т олій, з яких близько 40% — соняшникова. 56% світової торгівлі такою олією належить Україні», — розповів фахівець.

Без перебільшення можна сказати, що географія поставок з кожним роком істотно розширюватиметься, оскільки вітчизняна соняшникова олія користується високим попитом у багатьох країнах світу.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00