Статті

Енергетична незалежність — запорука суверенітету

Паливо та електроенергія — кров сучасної економіки. Саме тому енергетична незалежність є невід’ємною складовою суверенітету кожної держави. Для України це питання нині актуальне як ніколи. І саме зараз, попри скруту, настав час для радикальних змін у цьому секторі.


Нинішні масові так звані віялові почасові відключення електроенергії, які проводяться з метою економії, сіють паніку серед громадян і водночас викликають обурення. Адже знеструмлення міст і сіл — це втрата не лише світла, а й тепла для тих, хто обігріває приміщення електрокотлами, і води для тих, хто залежить від електронасосів. А за вікном — холодний грудень.

Урядовці переконують, що відключення електроенергії — тимчасове явище, мовляв, слід потерпіти: завтра буде налагоджено постачання вугілля на ТЕС, і все стане на свої місця. Та назавтра нас очікують реформування в енергетиці, які безболісними не будуть. Відкладати зміни щодо вітчизняної енергосистеми у довгий ящик не можна.

Директор Інституту еволюційної економіки Ігор Макаренко рекомендує скористатися тимчасовим зниженням цін на енергоносії і розпочати довгоочікувані реформи. Проте і в цьому випадку вони будуть недешевими. Приміром, на модернізацію енергоблоків електростанцій потрібно понад 10 млрд. дол., досить дорого обійдеться й реконструкція діючих та створення нових ліній електропередач. Для впровадження інновацій у галузі слід напружити науковий потенціал та залучити вітчизняних науковців.

На думку філософа Сергія Дацюка, основною проблемою є нездатність старих еліт до змін. Нам конче не вистачає стратегічного та організаційного ресурсу, а також рішучості щодо інновацій. Важливим чинником енергетичного суверенітету є диверсифікація ринку. Це створило б таку систему, яка б унеможливила, наприклад, диктування Росією ціни на газ. Стратегічною галуззю є атомна енергетика, а для досягнення незалежності потрібно налагодити власне виробництво ядерного палива. Можливості та технології ми маємо.

«Справжня незалежність України — її енергетична незалежність, — наголосив Сергій Дацюк. — Якщо проаналізувати основні чинники економічних війн, які точаться у світі та між Україною і Росією, то стає зрозуміло, що вони насамперед пов’язані з енергоносіями. Санкції санкціями, але зниження ціни на нафту болісніше б’є по економіці Росії».

Експерти зазначають, що профіцит наших енергетичних потужностей доволі умовний, адже на піку споживання відчувається дефіцит. Він був помітним і у спекотне літо 2010 р., і в морозну зиму 2012-го. Важливо добудувати акумулюючі потужності на Дніпровській ГЕС, що дало б можливість не закуповувати електроенергію на піках її використання. Ну і, звичайно, необхідним є розвиток електромереж, бо на заході України електроенергії часто в надлишку, і її доводиться експортувати, оскільки спрямувати її в інші регіони немає можливості.

Нині всі галузі енергетики надзвичайно важливі, тому їх необхідно розвивати. На регіональному рівні чільне місце має зайняти поновлювальна енергетика, бо слід використовувати все те, що дає нам природа: вітер, сонце чи біомасу. Громадян слід заохочувати до неї і в жодному разі не відміняти існуючі пільги. Потрібно також продовжити строк служби реакторів АЕС: уже в найближчі 5 років необхідно виділити чималі кошти. Не можна забувати і про модернізацію ТЕС, і про те, що необхідно будувати сховища для ядерного палива та збільшувати видобуток урану. Крім того, слід пам’ятати, що промисловість в Україні, надто енергозатратна, отже, потрібно стимулювати власників підприємств і пересічних громадян до ощадливості.

Директор Департаменту міжнародного співробітництва Європейської економічної палати Іван Бунтов нагадав, що сьогодні інновації та енергозберігаючі технології запроваджуються і на Заході, і на Сході. Китай, приміром, за останні роки вирвався в лідери в царині використання сонячної енергетики і до 2030 р. планує 50% електрики отримувати з відновлюваних джерел. У ЄС до 2020 р. цей показник має також становити 50%, таку саму  мету поставив перед собою і багатий на нафту Азербайджан. В Україні  ця стратегія передбачає збільшення частки альтернативної енергетики лише до 11%. Ми не маємо права відставати, а тому слід залучати інвестиції. Особливо привабливими для інвесторів будуть центральні та західні регіони країни. Можна скористатися прикладом Словаччини, де інвесторам повертали до 50% вкладених коштів.

Енергетична незалежність — запорука політичної незалежності. Новітні технології дають можливість модернізувати і промисловість, і комунальну сферу України — зробити їх ефективнішими та енергоємнішими. Починати модернізацію слід уже зараз, адже від цього залежить існування нашої держави.


ПРЯМА МОВА

Артем Петренко, експерт Інституту української політики:

«Криза в Україні ще не сягнула свого дна. Будь-яка війнаце змагання не тільки військових та інформаційних технологій, а й економічних ресурсів. Німеччина та Японія, зокрема, в 1945 р. зазнали поразки саме через ресурси. Для України це питання дуже важливе. Зараз зрозуміло, що спецоперація сусідньої держави із підписання кабального контракту 2009 р. стала одним із базових факторів ослаблення української влади.

Надалі ресурсна складова збереження української незалежності має велике значення, і енергетика тут є базовою, бо без неї держава може зникнути уже в найближчій перспективі. Саме тому дуже важливо зосередити зусилля еліти на енергетичній безпеці. Що ми маємо зараз? Із втратою Криму у нас наразі немає перспектив щодо шельфів Чорного та Азовського морів, заморожено сланцеві поклади на Юзівському родовищі в Донецькій області, гальмуються роботи на Олеському родовищі в Західній Україні, недостатньо й вугілля. Тому зима буде складною, але основні проблеми чекають нас попереду. Звісно, вугілля потрібно закуповувати за найнижчою ціною, але зростання імпорту збільшує тиск на гривню, погіршує торговельний баланс та збільшує державний борг.

Одним із найважливіших факторів для майбутнього розвитку України є політична стабільність і об’єднання навколо стратегічної цілі. Зокрема, слід обновити стратегічні програми в енергетиці: Енергетичну стратегію України на період до 2030 р. та Національний план дій з енергоефективності в Україні до 2020 р. Необхідно провести реконструкцію НАК «Нафтогаз України», реформувати енергетичний ринок, нормалізувати тарифну політику. Тарифи для населенняодні з найнижчих у світі, проте лише їх підвищенням проблему не вирішити: треба вибудувати систему адресної допомоги. Важливим пунктом коаліційного договору є збільшення гарантій інвесторам.

Чого немає в цій угоді, так це сприяння енергоефективностіяк загальнонаціональних, так і регіональних програм. Населення розуміє важливість і психологічно готове до модернізації, але не вистачає коштів, бо  йдеться про мільярди гривень. Занесена до  коаліційної угоди мета зменшити на 20% енергоспоживання в економіці недосяжна без державного стимулювання як виробників, так і споживачів. Це і пільгові кредити, і компенсація інвесторам, заохочення ввезення новітнього обладнання та виробництво його в Україні»


«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42