Податок на прибуток

Податок на прибуток підприємств

Змінами, внесеними Законом № 71 до Податкового кодексу, реформовано справляння податку на прибуток шляхом гармонізації податкового та бухгалтерського обліку. Розглянемо ці нововведення детальніше.


Визначення об’єкта оподаткування

Розділ ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу викладено в новій редакції.

Зокрема, цією редакцією чіткіше визначено перелік платників податків із числа резидентів, які не є платниками податку на прибуток, до яких, зокрема, належать:

  • бюджетні установи;
  • громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;
  • суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Усі інші суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (нова редакція пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу), є платниками податку на прибуток.

Щодо визначення об’єкта оподаткування, то таким об’єктом є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування згідно з положеннями розділу ІІІ Податкового кодексу.

До зазначених різниць віднесено такі:

  • що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів;
  • що виникають при формуванні резервів (забезпечень);
  • що виникають при здійсненні фінансових операцій;
  • щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю.

Слід зазначити, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

При цьому платнику податків надано право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Однак у разі якщо у такого платника в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці.

Беручи до уваги те, що облік податку на прибуток базується на даних бухгалтерського обліку, скасовується низка обмежень щодо врахування витрат (зокрема, обмеження витрат на навчання, маркетинг, рекламу, відрядження тощо).

Крім того, з урахуванням змін, внесених Законом № 71 до розділу ІІІ Податкового кодексу:

  • розширено ліміт на врахування у зменшення об’єкта оподаткування страхових резервів банків та небанківських фінансових установ;
  • передбачено встановлення обмеження щодо врахування при визначенні об’єкта оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація) залежно від співвідношення боргових зобов’язань та власного капіталу;
  • скасовано 10-відсоткове обмеження на врахування витрат на поліпшення основних засобів у складі витрат;
  • збережено можливість перенесення збитків на майбутні періоди.

Слід зазначити, що нова редакція розділу ІІІ Податкового кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи та результатів за патентованими видами діяльності, а також положень щодо особливостей податкового обліку довгострокових договорів.

Пільги в оподаткуванні

Змінами, внесеними Зако-ном № 71 до розділу III Податкового кодексу, скасовано практично всі пільги з оподаткування податком на прибуток підприємств, які було передбачено до 01.01.2015 р. ст. 154 та пунктами 15 — 22 підрозділу 4 розділу ХХ цього Кодексу.

Водночас у новій редакції Податкового кодексу збережено пільги в оподаткуванні податком на прибуток для підприємств і організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів. Зазначені підприємства та організації мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону № 875, та у разі дотримання такими організаціями умов, визначених у ст. 142 Податкового кодексу.

Крім того, на період до 01.01.2016 р. залишено застосування ставки 0% для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн. грн. та нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із критеріїв, визначених у п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу. Нагадаємо, що у попередній редакції розділу III цього Кодексу такі пільги в оподаткуванні податком на прибуток для малого бізнесу було передбачено п. 154.6 ст. 154.

У зв’язку зі зміною порядку обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток контролюючому органу надається право проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та право на проведення перевірки правильності та повноти визначення доходів, витрат і фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Особливості оподаткування деяких категорій платників

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 71, нова редакція розділу ІІІ Податкового кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи та результатів за патентованими видами діяльності.

Законом № 71 визначено особливості оподаткування для таких категорій платників податків:

для суб’єктів, що здійснюють букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор, запроваджено додаткові ставки податку на прибуток у розмірі 10 та 18%;

для страховиків запроваджено нову систему оподаткування. Зокрема, об’єкт оподаткування від страхової та інших видів діяльності оподатковуватиметься за ставкою 18%, і водночас доходи від страхової діяльності не зменшуватимуться на суми перестрахування та оподатковуватимуться за ставкою 3%.

Крім того, п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування. Встановлено, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу.

Звільняються від оподаткування також суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону про недержавне пенсійне забезпечення, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду згідно із зазначеним Законом.

Особливості оподаткування витрат на недержавне пенсійне забезпечення визначено п. 141.7 ст. 141 Податкового кодексу.

Зокрема, зазначеною нормою встановлено, що платник податку, який здійснює виплати на користь своїх працівників як внески до недержавних пенсійних фондів відповідно до укладених договорів, має право включити до складу витрат кожного податкового (звітного) періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків у повному обсязі.

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток

Зазнав змін і порядок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.

Важливим є те, що змінився максимальний розмір річного доходу для платників, які не повинні сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток. Його підвищено з 10 до 20 млн. грн.

Для суб’єктів господарювання, які сплачують авансові внески, дванадцятимісячний період для їх сплати визначається із червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Нагадаємо, що раніше такий період визначався починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Також надано можливість зменшення щомісячних авансових внесків на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, яка залишилася незарахованою у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Звертаємо увагу, що сплата авансових внесків протягом 20152016 рр. здійснюватиметься з урахуванням таких особливостей: у січнігрудні 2015 р. та січнітравні 2016 р. платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу в редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень — травень 2016 р. обчислюватиметься у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік (п. 9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу).

Сплата авансових внесків при виплаті дивідендів

Законом № 71 платників податку звільнено від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів у межах значення об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашено.

Авансовий внесок розраховується із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашено. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу (18%). Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому в разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обчислення суми перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Як і раніше, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Подання звітності з податку на прибуток

Змінами, внесеними Зако-ном № 71, установлено єдиний термін подання річної податкової декларації з податку на прибуток, у тому числі розрахунку щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рікдо 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому слід враховувати вимоги п. 22 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, а саме: положення, викладене Законом № 71 у частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств, застосовується починаючи з подання декларації з цього податку за звітний рік, у якому набирає чинності редакція розділу ІІІ цього Кодексу, тобто зі звітності за 2015 р.

Нагадаємо, що за звітний 2014 р. декларації з податку на прибуток слід подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платникам, у яких річний звітний період, тобто не пізніше 02.03.2015 р.

Платники податку на прибуток, які подавали декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя, 9 місяців 2014 р., річну податкову декларацію мають подати протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше 09.02.2015 р.

Сподіваємося, що зміни, внесені Законом № 71, у тому числі в частині реформування податку на прибуток, сприятимуть спрощенню форм податкової звітності з цього податку, зменшенню витрат ресурсів платниками податків на формування такої звітності.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42