ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб

З 01.01.2015 р. набрали чинності зміни, внесені Законом № 71, зокрема, до розділу ІV Податкового кодексу. Розглянемо, які нововведення чекають на суб’єктів господарювання та пересічних громадян у частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб, його нарахування та сплати.


Збільшено розмір ставки податку для заробітної плати

До п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу внесено зміни, згідно з якими базу оподаткування щодо доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відокремлено від бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз шляхом коригування п. 167.3 цієї статті.

Ставка податку, встановлена абзацом першим п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, залишилась у розмірі 15% для місячного оподатковуваного доходу у вищезазначених формах, який не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 12 180 грн.).

Якщо база оподаткування щодо цих доходів у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%. До 1 січня 2015 р. до суми такого перевищення застосовувалася ставка 17%.

Крім того, внесеними змінами скасовано пільгову ставку (10%), встановлену п. 167.4 вищезазначеної статті, для оподаткування заробітної плати шахтарів — працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у вугільній промисловості, — за Списком № 1.

Відтепер до заробітної плати таких працівників застосовуються загальні правила її оподаткування, тобто за ставками у розмірі 15 (20)%.

Зміни в оподаткуванні пасивних доходів

До пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу внесено зміни, згідно з якими до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Ставки податку на пасивні доходи встановлено п. 167.5 ст. 167 Кодексу у таких розмірах до бази оподаткування:

  • 20% — для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (пп. 167.5.1);
  • 5% — для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп. 167.5.2).

При цьому слід нагадати, що дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу. Отже, дивіденди, нараховані у 2014 р., оподатковуються за старими правилами із застосуванням ставки податку у розмірі 5%.

Новим пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу встановлено перелік доходів, які для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб належать до пасивних доходів, зокрема:

  • проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
  • проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
  • інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
  • процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
  • плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
  • дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
  • дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
  • відсотки (дисконт), отримані власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
  • дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
  • інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
  • роялті;
  • дивіденди.

Оподаткування пенсії

Відповідно до внесених змін розмір оподатковуваної суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання знижено.

Так, змінами до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (у тому числі сума їх індексації, нарахована відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 3654 грн.), — у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо відповідно до міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, такі пенсії підлягають чи не підлягають оподаткуванню в країні їх виплати.

До 1 січня 2015 р. зазначені доходи оподатковувались у випадку, якщо їх сума перевищувала 10 000 грн. на місяць.

Крім того, уточнено пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку також включено страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії.

Приклад

Фізична особа отримує пенсію у розмірі 4000 грн., оподаткуванню підлягатиме сума пенсії у розмірі 346 грн. (4000 грн. – 3654 грн.), і в такому випадку сума податку до сплати становитиме 51,9 грн. (346 грн. × 15%).

Оподаткування суми боргу, прощеного кредитором

Зазнав деяких змін і порядок оподаткування суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства.

Зокрема, оподаткуванню підлягає лише основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 609 грн.), як дохід у вигляді додаткового блага (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку — боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма № 1ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у встановленому порядку такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо таких доходів.

Оподаткування виграшів і призів

Змінами, внесеними до пп. 165.1.46 п. 165.1 ст. 165 та п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу, уточнено порядок оподаткування виграшів і призів. Так, зокрема, скасовано норму щодо неоподаткування суми коштів, отриманих як виграш, приз у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється законом.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, визначено особу, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом — оператором лотереї у строки, визначені Податковим кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Податкові агенти — оператори лотереї у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу), не зазначаються.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів і призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи у вигляді виграшів, призів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу).

Оренда нерухомості

Змінами оновлено пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, яким тепер чітко визначено, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 — 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Кошти на відрядження

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Відповідно до внесених змін викладено в новій редакції пп. «а» пп. 170.9.1 вищезазначеного пункту, нормами якого встановлено, що сума, яка перевищує суму витрат платника податку на відрядження, розраховується згідно із цим підпунктом.

Так, не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме на:

  • проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
  • оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни);
  • найм інших жилих приміщень;
  • оплату телефонних розмов;
  • оформлення закордонних паспортів;
  • оформлення дозволів на в’їзд (віз);
  • обов’язкове страхування;
  • інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

При цьому вищезазначені витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Водночас до оподатковуваного доходу включаються вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням:

  • у межах території України — не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2015 р. — 243,60 грн.);
  • за кордон — не більш як 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2015 р. — 913,50 грн.).

Перерахунок податку із задекларованої річної суми оподатковуваних доходів

Платник податку зобов’язаний за результатами податкового (звітного) року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо ним протягом такого податкового (звітного) року отримувалися доходи у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно від двох або більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищила 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.)

Нагадаємо, що перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в додатку 7 до податкової декларації про майновий стан і доходи.

Оскільки ставки податку на доходи фізичних осіб для заробітної плати внесеними змінами підвищено, норми пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу приведено у відповідність. Тобто база оподаткування, яка не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковується за ставкою у розмірі 15%, решта суми, що перевищує, — 20%.

Якщо за підсумками перерахунку виникає від’ємна різниця податку, то вона підлягає поверненню платнику податку в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Податкова соціальна пільга

Змінами до розділу XIX Податкового кодексу на 2015 р. збережено чинне обмеження податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року для будь-якого платника податку.

Таким чином, у 2015 р. граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, становить 1710 грн.

Сума податкової соціальної пільги є такою:

  • для 100% пільги — 609 грн.;
  • для 150% пільги — 913,50 грн.;
  • для 200% пільги — 1218 грн.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42