Податок на майно

Податок на нерухоме майно

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон № 71, яким внесено зміни до Податкового кодексу, внаслідок чого податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухоме майно), трансформувався у податок на майно, який складатиметься з податку на нерухоме майно, транспортного податку і плати за землю.

Вищезазначеним Законом розширено базу оподаткування податком на нерухоме майно шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Об’єктами житлової нерухомості відповідно до пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу слід вважати будівлі, віднесені згідно із законодавством до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

  • житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
  • прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
  • квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного проживання;
  • котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
  • кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
  • садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, який щодо питань нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
  • дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Об’єкти нежитлової нерухомості — це будівлі, приміщення, не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (пп. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

До нежитлової нерухомості, зокрема, належать:

  • будівлі готельні — готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори та будинки відпочинку;
  • будівлі офісні — будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
  • будівлі торговельні — торговельні центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
  • гаражі — гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
  • будівлі промислові та склади;
  • будівлі для публічних виступів (казино, гральні будинки);
  • господарські (присадибні) будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
  • інші будівлі.

З метою формування реєстру платників податку на нерухоме майно власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні особи) на підставі оригіналів документів про право власності на об’єкти нерухомості можуть здійснювати звірку відомостей щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у їх власності, до 31 грудня 2015 р. (включно).

Розглянемо детальніше зміни, що стосуються, зокрема, платників податку, об’єкта оподаткування, об’єктів, які не оподатковуються, порядку обчислення сум податку, ставок податку, пільг, а також особливості обчислення податку на нерухоме майно у 2015 р.

Платники податку

Платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єкти, що не оподатковуються

Законом № 71 доповнено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування. Зокрема, до таких об’єктів належать:

  • житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
  • об’єкти нежитлової нерухомості, що використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які провадять діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
  • будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування вищезазначених об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Пільги щодо сплати податку

Переглянуто розміри житлової нерухомості, до якої застосовуватимуться пільги. Так, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількостіна 60 м2;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількостіна 120 м2;
  • для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) — на 180 м2.

Водночас чинні норми доповнено новою нормою, згідно з якою сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Крім того, внесеними змінами передбачено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, який сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Водночас згідно з пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу сільським, селищним, міським радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Також слід звернути увагу на те, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

  • об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
  • об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, що є об’єктом оподаткування.

Ставки податку

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу).

Водночас згідно з п. 33 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу на 2015 р. ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені цим підпунктом, не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 для об’єктів нежитлової нерухомості.

Порядок обчислення сум податку

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) і відповідної ставки податку;

за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) і відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Особливості обчислення у 2015 році

Враховуючи зміни, внесені Законом № 1166 до Податкового кодексу, що набрали чинності з 01.04.2014 р., згідно з якими базою оподаткування замість житлової площі визначено загальну, у 2015 р. фізичним особам податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 р. в такому порядку:

  • у період з 1 січня по 31 березня 2014 р. — з житлової площі;
  • з 1 квітня по 31 грудня 2014 р. — із загальної площі об’єктів житлової нерухомості.

Приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно

У фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 м2, а загальна220 м2. Пільга зі сплати податку становить 120 м2. Ставку податку встановлено в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. (12,18 грн.). За 2014 р. сума податку розраховується:

І квартал(123 м2120 м2) × 12,18 грн./12 міс. × 3 міс. = 9,14 грн.;

ІІІV квартали(220 м2120 м2) × 12,18 грн./12 міс. × 9 міс. = 913,5 грн.

За 2014 р. сума податку становить 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 грн.).

Тобто до 1 липня 2015 р. фізичній особі буде надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку в сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Юридичні особиплатники податку на нерухоме майно у 2015 р. обчислюватимуть суму податку за поточний рік за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради, залежно від місця розташування (зональності) та типів об’єктів:

  • для об’єктів житлової нерухомості — у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015 р., за 1 м2 бази оподаткування;
  • для об’єктів нежитлової нерухомості — у розмірі, що не перевищує 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015 р., за 1 м2 бази оподаткування (п. 33 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00