Статті

Пристрасті довкола кошторису: робота над помилками

Чи можна бюджет 2015 року вважати бюджетом реформ?

Попри побоювання скептиків і настрої песимістів на кшталт «все пропало», у новий рік Україна увійшла з бюджетом. Але ухвалювали його нашвидкуруч і, як відомо, в ніч з 28 на 29 грудня 2014 р. Тож не дивно, що після виходу зі святкової ейфорії народні обранці й представники експертного середовища по-новому подивилися на документ, виявивши там чимало недоліків і розбіжностей.


Завищені витрати і невиправдані доходи

Після погодження тексту Закону України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з МВФ і, відповідно, роботи над помилками урядовці обіцяють подати до парламенту нову редакцію документа. Дедлайн — 15 лютого, а то й раніше. Допоки ж роботу над головним кошторисом не завершено, експерти висловили свою позицію щодо макроекономічної частини бюджету і проблем, які вона може спричинити.

«Однією з головних проблем у бюджеті є збільшення державних видатків і загалом частки держави в економіці при тому, що Україна конче потребує зменшення цієї частки», — зазначив експерт Реанімаційного пакета реформ (РПР) Павло Кухта. На його переконання, перерозподіл через державний апарат разом з усіма квазіфіскальними інституціями близько 60% ВВП є однією з причин відсталості української економіки і може призвести тільки до погіршення її стану.

Щодо дохідної частини бюджету, то експерти вважають її занадто оптимістичною. Так, надходження у вигляді податку на прибуток і приросту ринкової вартості передбачено на тому самому рівні, що і в 2013 р., — 4,3% від ВВП. Різниця лише в тому, що в 2013 р. в Україні не відбувалося скорочення економіки, а в 2014 р. аналогічний показник становив 3,6% від ВВП. «Тобто 10 — 12 млрд. грн. тільки за цією статтею бюджет не добере. І загалом дефіцит буде більшим, ніж заявлений, — 63,67 млрд. грн.», — застерігає Павло Кухта.

Закладено в бюджеті й великі обсяги емісійного фінансування: 31,5 млн. грн. — для покриття збитків НАК «Нафтогаз України», 20 млн. грн. — для фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 36,5 млн. грн. — для рекапіталізації банків тощо. Покриття ж більшої частини сукупного дефіциту бюджету держсектора за допомогою друкарського верстата може призвести до подальшої девальвації гривні, високих темпів інфляції та вимивання резервів Нацбанку України.

Документ-привид

Досі в Україні ніколи не дотримувалися строків прийняття головного фінансового документа, але цього разу історія курсування бюджету владними коридорами була майже детективною. Як і годиться, відповідно до регламенту проект закону про бюджет на 2015 р. було подано до Верховної Ради України до 15 вересня року, що передує наступному, але потім відкликано. 12 грудня відповідний законопроект (реєстр. № 1000) вдруге було зареєстровано в парламенті, але вже 13 грудня уряд його знову відкликав. Наступного разу депутати побачили документ, уже покладений «під ялинку».

«Ми всі пам’ятаємо, що за закон про держбюджет голосували у Верховній Раді України в досить радикальний спосіб. Фракція «Батьківщина» за нього не голосувала і основною причиною цього було те, що насправді мало хто розумів, який саме документ ми приймаємо», — пояснив народний депутат Іван Крулько. Як член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету він також розповів, що вперше за всі роки незалежності комітет не мав змоги розглянути законопроект перед голосуванням у парламенті, і норми, які вносилися до нього в сесійній залі «з голосу» (що, до речі, запротокольовано у стенограмі засідання), були відомі лише Прем’єр-міністру і членам уряду.

Як наслідок, після опублікування закону в ньому було виявлено низку розбіжностей із ухваленим законопроектом. Йдеться, приміром, про 238 млн. грн. на зарплати працівників обласних і районних державних адміністрацій — рядок, який зник із тексту. Крім того, така стаття витрат, як 1,7 млрд. грн., що мали бути передані Мінохорони здоров’я України на обласні рівні для проведення тендерів на закупівлю ліків, виявилася централізованою.

Резерви на 100 мільярдів

Знайшли депутати з експертами в тексті закону і додаткові можливості для заощадження. «Ми постатейно аналізували документ, і результатом цієї роботи було оприлюднення на нашому сайті заяви про те що, в політичній партії «Об’єднання «Самопоміч» знайшли близько 100 млрд. грн., за рахунок яких можна, по-перше, зекономити, а по-друге, наповнити бюджет», — зауважила народний депутат від цієї політичної сили Вікторія Войціцька. Прикладом такої економії є скорочення видатків на Генпрокуратуру з 4 до майже 3 млрд. грн., враховуючи, що депутати домовилися зменшити кількість її працівників з 20 до 15 тис. осіб; 8 млрд. грн. додаткових надходжень передбачено за рахунок продажу ліцензій на 3G; 40 млрд. грн. — у вигляді податку на надра, податку на прибуток та виплати дивідендів компанією «Укргазвидобування», які отримає наша держава від доведення цін на газ до ринкового рівня протягом першого півріччя 2015 р.; 1,5 млрд. грн. — від запровадження електронних марок акцизного податку тощо.

Хоча сам закон було опубліковано у спецвипуску газети «Голос України» ще 31 грудня 2014 р., усі 10 додатків до нього із конкретними цифрами і конкретними статтями витрат/надходжень офіційно оприлюднено лише 12 січня 2015 р. «Жити без додатків до держбюджету це означає можливість корупційних змін у цифрах і щодо домовленостей, які було досягнуто. Це просто неприпустимо», — вважає експерт РПР Віктор Мазярчук. Адже держбюджет — це не тільки талмуд цифр і літер, з ним пов’язано більш як 12 тис. бюджетів інших рівнів.

Також представник РПР наголосив на важливості максимального забезпечення прозорості розгляду бюджету. У листопаді в парламенті навіть було зареєстровано спрямований на це проект закону «Про відкритість використання публічних коштів» (реєстр. № 0949), на ухвалення якого сподіваються всі представники зацікавлених сторін.

Прозорість як вона є

Щодо прозорості, то яскравий приклад такої співпраці з експертним середовищем і громадськістю продемонструвала фракція «Батьківщина», з ініціативи якої в грудні було двічі організовано громадські обговорення бюджетної політики. На запитання «Вісника», які конкретно з наданих пропозицій знайшли відображення в законодавчих актах, Іван Крулько відповів, що їх було враховано приблизно на 80% при роботі над Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин». Одна з них стосувалася, зокрема, заборони відчуження майна професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації у перехідний період, до прийняття закону України про професійну освіту. Водночас, зі слів парламентарія, безпосередньо при підготовці бюджету жодної пропозиції депутатів фракції враховано не було.

А от пані Войціцька похвалилася позитивним результатом долучення до бюджетного процесу «Самопомочі», з подачі якої до доходів держбюджету в 2015 р. належить частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств і їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, передбачена у розмірі 4,61 млрд. грн.

Аби на виході отримати якісний документ, депутати й експерти планують на повну потужність скористатися часом, який залишився до перегляду бюджету, у тому числі дотримуючись узгодженої Дорожньої карти реформ. «Бюджет на 2015 рік не повинен стати виключно бюджетом виживання, а бути бюджетом реформування української держави», — пояснив Іван Крулько. Бо інакше... «Інакше це буде бюджет кризи, який створить дуже великі ризики гіперінфляції, дефолту та інших небажаних речей», — резюмував Павло Кухта. Сподіваємося все ж таки на перший варіант розвитку подій.

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00