Статті
Тема: Інше

А судді хто?

Реформа судової системи заради верховенства права

За останні роки українські суди дискредитували себе, м’яко кажучи, сумнівними з точки зору закону рішеннями. Особливо багато запитань викликає розгляд справ стосовно євромайданівців, хоча й нині резонансних ухвал цілком достатньо. Будемо відвертими, деякі нечисті на руку служителі Феміди своїми діями заплямували весь суддівський корпус. Тож третя гілка влади потребує негайного реформування.


Власне, про необхідність реформування судової системи в Україні не говорить хіба що ледачий. І хоча ці розмови тривають уже давно, справа не зрушується з місця. Старший науковий співробітник Інституту держави та права НАН України ім. В. Корецького Микола Сірий стверджує, що подібні дискусії почалися ще в 1987 р. У перші роки незалежності відбувалися певні позитивні зміни, але й ті згодом загальмували.

«Ми вже втратили багато часу, — наголошує юрист. — Судова реформа — це не законопроект, це правильна організація прозорої роботи правників. Щоб її організувати, владі потрібно було надати підтримку служителям Феміди вже з перших днів. На жаль, такої підтримки особисто я не бачив».

Критерієм якості роботи судової системи фахівець називає здатність з точки зору права швидко реагувати на щоденні виклики суспільства. Крім того, обов’язково потрібно реформувати не лише суди, а й усю правоохоронну систему.

Герой України народний депутат трьох скликань Степан Хмара вважає, що судова реформа — чи не найскладніша й найважливіша з усіх, які нам доведеться провести. Нині точиться чимало дискусій довкола права, але без якісного суду вибудувати належну правоохоронну систему неможливо. Мабуть, першочерговим завданням у цьому аспекті є забезпечення незалежності служителів Феміди.

«Треба позбавити впливу на суд представників інших державних структур, насамперед виконавчої і законодавчої влади, — зазначив екс-нардеп. — Судді — це арбітри, вони мають бути незалежними від усіх, окрім права, закону і Бога».

Водночас потрібно звільнити суддів і від підзвітності своєму безпосередньому керівництву, і від політичної залежності. Для цього слід звертати увагу не лише на їхню професійність, а й на моральні якості. При прийомі на роботу доцільно проводити різноманітні психологічні тести. Надзвичайно важливим є віковий ценз, адже нерідко суддями стають мало не одразу після закінчення вишу. Заступник міністра юстиції Ігор Бондарчук наполягає на запровадженні мінімального вікового цензу для суддів не менш як 30 років. Важливим є й стаж, а отже, досвід роботи не менш як п’ять років. Стосовно нинішніх служителів Феміди, то вони мають пройти переатестацію. Це дало б змогу очистити суди від непрофесійних і заангажованих кадрів.

Експерти сходяться на думці, що одним із найважливіших пунктів реформи є повернення Верховному Суду України повноважень, які у нього відібрали в 2010 р. Фактично тоді його позбавили можливості нормально функціонувати. Зокрема, планується скасувати норму про допуск до оскарження у Верховному Суді України Вищим спеціалізованим судом. Важливо повернути також право ухвалювати рішення по суті справи, а не лише скасовувати попередні ухвали. Крім того, пропонується запровадити триступінчату систему з розглядом справ у трьох інстанціях.

Для перевірки діяльності суддів було створено тимчасову слідчу комісію. Її секретар Марина Соловйова зазначає, що основну увагу звертають на рішення судів часів Революції гідності. Зокрема, розглядаються сумнівні справи про позбавлення автомайданівців водійських посвідчень чи про заборону масових акцій на Майдані Незалежності для невизначеного кола осіб. Усього нарахували 142 такі факти, проте надійшло також понад тисячу звернень щодо інших порушень, які не стосуються революційних подій. Їх аналіз не належить до компетенції комісії, однак ознайомлення з ними сприяє виявленню тих вкрай негативних фактів, які спостерігаються у судовій системі.

«Безперечно, 90% суддів — порядні, моральні та справедливі люди, — наголошує Марина Соловйова. — Але 10% — ті, хто паплюжить їхній імідж, судову владу в країні. І про них більше всього говорять».

Ось чому не слід стригти всіх під одну гребінку — перевірка діяльності має бути індивідуальною, виваженою, неупередженою. Доцільним був би моніторинг способу життя служителів Феміди, який дав би змогу зіставити доходи з витратами і визначити рівень чесності посадовця.

Пані Соловйова також пропонує запровадити максимальну відкритість суду. Скажімо, не обов’язково погоджувати присутність засобів масової інформації (якщо, звісно, процес не є закритим). Крім того, слід змінити сумнівну практику, коли суддя сам розглядає питання про власний відвід.

Прикладом успішних змін у судовій гілці влади може бути Грузія, яка останнім часом активно ділиться з нами досвідом проведення реформ. Радник-посланник Посольства Грузії в Україні Гіоргі Закарашвілі стверджує, що в його країні корупцію вдалося викорінити фактично повністю, хоча суди стали певною мірою залежними від державних органів. Тому згодом довелося змінити процедуру їх призначення та переформатувати Вищу раду юстиції.

«Про незалежність судової влади в Україні можна лише мріяти», — стверджує суддя Донецького апеляційного суду Людмила Соломаха й додає, що принципу розподілу гілок влади у нас фактично й не дотримувалися. І хоча реформ як таких не було, певні позитивні новації все ж таки запроваджувалися. Зокрема, добре зарекомендував себе конкурсний відбір суддів. Проте це не означає, що склав іспит — і одразу спочиваєш на лаврах. Справжній професіонал мусить бути перманентним студентом: повсякчас вдосконалювати знання та перед ухваленням рішення перевіряти, чи не внесено до відповідного закону певних змін.

Правосуддя — запорука успішного розвитку будь-якого суспільства. Аби відновити довіру до судової гілки влади, реформи слід проводити якнайшвидше.


ПРЯМА МОВА

Василь КИСІЛЬ, доктор юридичних наук:

«На мою думку, в тому, що сьогодні відбувається, є свої плюси й мінуси. Найбільше занепокоєння викликає те, що у судовій реформі головну скрипку завжди хочуть грати самі судді. Я розумію їхні проблеми, вони справді нагальні, але вважаю, що в більшості випадків їхній голос має бути дорадчим. Вирішувати цю проблему повинна не виключно судова гілка влади, бо сама себе вона ніколи не реформує.

Поширений нині лозунг «Ліквідуємо спеціалізовані суди» сприймається позитивно, гадаю, насамперед тому, що сьогодні у суспільстві будь-яка ліквідація сприймається на «ура». Почали з господарського суду. А чому? Бо господарське судочинство — це мільйонні й мільярдні позови. Така гілка судової влади, як на мене, є найкорумпованішою. Але у світі всі йдуть шляхом спеціалізації. У Німеччині, наприклад, вже у 80-х роках минулого століття існувало п’ять спеціалізованих судів. Така спеціалізація виправдала себе й у нас. Як звичайний суддя районного суду може розглядати позови про банкрутство чи інтелектуальну власність? Переконаний, що згодом у нас будуть і патентні суди. Так, господарські суди розглядають найменше справ, але тоді, може, доцільніше скоротити кадри. Можливо, йдеться про те, щоб забрати в них найбільш «хлібні» справи. Що у спеціалізованих судів треба відібрати, так це їхнє право накладати вето на направлення справи до Верховного Суду України. Він повинен бути відновлений у тих правах, які були в нього до 2010 року.

Мають рацію журналісти, які пишуть про певний елемент судової мафії, що сформувалася і проявила себе особливо в останні роки. І тут без оперативного втручання правоохоронців навряд чи вдасться навести порядок. Це справді проблема, оскільки маємо цілі суддівські династії. А суддівське лобі у нас досить високе.

Головне запитання — а судді хто? На мою думку, може бути проведено перевірку всіх служителів Феміди, починаючи з тих, хто «засвітився» у скандальних справах. Проте не слід це робити огульно й необ’єктивно. Не було б зайвим також перевірити суддів на детекторі брехні.

Верховний Суд України наразі має досить повноважень, аби навести лад: ліквідувати ситуацію, коли з одного й того самого приводу не лише різні суди, а навіть палати Верховного Суду ухвалюють різні рішення. Це його першочерговий конституційний обов’язок»

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42