Інтерв’ю
Тема: Організація діяльності підприємств, Інше

Оксана ПРОДАН: «У нас є майже півроку, щоб зробити систему спецрахунків з ПДВ прийнятною для бізнесу або скасувати її»

Про кардинальні зміни в оподаткуванні так довго говорили, що вже мало хто вірив у їх практичну реалізацію. Тим не менше з 2015 р. платники живуть по-новому, за правилами, визначеними Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та іншими тематичними законами. Оцінити їх ефективність у дії «Вісник» попросив народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Оксану ПРОДАН.


В. — Оксано Петрівно, влітку, критикуючи ще концепцію реформування податкової системи, Ви назвали її «півнем на одній нозі». Як би охарактеризували зараз уже прийняту реформу?

О. П. — Те, що відбулося напередодні Нового року, можна назвати різними словами, але аж ніяк не реформою. Найгірше  те, що багато прийнятих норм можна позначити знаком «мінус». Вони не покращують умови ведення бізнесу, не ліквідовують підстави для корупції, не сприяють збільшенню інвестицій, а навпаки — створюють нові проблеми. Тому «півень» у нас поки що кульгає на обидві ноги.

Шкода, що Україна втрачає час, втрачає довіру, але я не збираюсь опускати руки чи когось критикувати, хоча підстав для критики дуже багато. Я працюю, і на даному етапі спільно з лідерами «Фортеці» та експертами Реанімаційного пакета реформ ми напрацьовуємо рішення, які зможуть виправити частину помилок, допущених урядом і парламентом у частині змін до податкової системи. Сподіваюся, до мене, деяких моїх колег-депутатів, а також експертів, провідних економістів та всіх інших, хто зацікавлений у справжніх змінах, дослухаються, і ми перестанемо тупцювати на місці, а почнемо рухатися вперед.

В. — Одним із пунктів Коаліційної угоди було скасування спецрахунків з ПДВ. Утім, цього не сталося. Яких наслідків бізнесу варто очікувати?

О. П. — Формально сталося, адже в Коаліційній угоді було зазначено скасування норм конкретного закону, які у другій частині прийнятого закону щодо змін до Податкового кодексу України скасовано. Але фактично, на жаль, спецрахунки в Кодексі залишились. Було прийнято компромісне рішення про запровадження спецрахунків з ПДВ поетапно. У тестовому режимі — з 1 лютого, і повноцінно — з 1 липня. Що це означає? Насамперед те, що в нас є час, майже півроку, на те, щоб зробити систему спецрахунків прийнятною для бізнесу або скасувати її.  Інакше економіка зазнає суттєвих втрат. За підрахунками Федерації роботодавців України, обсяг втрат може становити до 70 млрд. грн. Сподіваюся, ми уникнемо ситуації, коли доведеться на практиці перевіряти обґрунтованість цих цифр.

В. — За Вашою інформацією, Всеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» готує комплексні заходи з порятунку цього бізнесу, а водночас і економіки України від імовірних наслідків податкової реформи. Якими, на Вашу думку, мають бути такі заходи в першу чергу?

О. П. — Пункт номер один — скасування найбільш неприйнятних податкових змін, прийнятих 28 грудня 2014 року.

Пункт номер два — прийняття законів, уже зареєстрованих у Верховній Раді, які по-справжньому створюють передумови для зняття бар’єрів, як, наприклад, законопроект № 1069 «Про зміну системи регулювання економіки», а також їх реалізація.

Пункт номер три — імплементація вже прийнятих парламентом законів, які матимуть позитивний ефект для української економіки та переведуть українське виробництво на європейські норми, що стосуються технічних регламентів, стандартів, сертифікації.

Своє завдання «Фортеця» вбачає в тому, щоб підтримувати і просувати знакові для країни закони і одночасно блокувати ті, які позбавляють нас шансів на економічне зростання. Нам потрібна критична маса правильних речей, яка стане рубіконом, точкою неповернення до старих корупційних правил гри.

В. — У грудні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 1580 щодо дерегуляції. Які поправки пропонуватимете при підготовці документа до другого читання, щоб він дійсно сприяв підвищенню позицій України в рейтингу Doing Business і приведенню нашого законодавства у відповідність із законодавством ЄС?

О. П. — Я подала поправки на 17 сторінках, до яких таблицю на 60 сторінках. На жаль, є багато запитань до того законопроекту. Але Комітет багато моїх поправок урахував, тож сподіваюся, що до другого читання текст законопроекту підтримають усі фракції Коаліції.

В. — Експерти часто критикують урядову модель зниження ставки ЄСВ, викладену в Законі № 77. На Вашу думку, чи сприятиме ця модель виведенню зарплат із «тіні»?

О. П. — Ні, не сприятиме.

В. — Чому?

О. П. — Урядова модель містить ряд умов, які фактично нівелюють зниження ставки ЄСВ. Це і збільшення у 2,5 раза розміру середньої заробітної плати, і розмір заробітної плати, який має становити не менше ніж три мінімальні зарплати, і середній платіж на одну застраховану особу в розмірі 700 грн. Але що найгірше — прийнята модель дискримінує компанії, які раніше працювали «по-білому». Держава жодним чином не стимулює їх. Навпаки. Вони опиняються в гірших умовах.

Більше того, в цьому законі запроваджено ряд драконівських санкцій, які за відсутності умов для легалізації доходів заганятимуть людей навіть не в «тінь», а в безробіття.

Я переконана, що є лише один шлях виведення зарплат із «тіні» — безумовне зниження ставки ЄСВ до економічно обґрунтованого рівня (близько 18%) і одночасне підвищення відповідальності за ухилення від сплати. Відповідний документ мною та моїми колегами зареєстровано в парламенті. На жаль, прийняли іншу модель, але я впевнена, що ми обов’язково повернемося до розгляду по-справжньому ринкових ініціатив. Життя просто змусить чиновників і депутатів приймати адекватніші рішення.

В. — Чи підтримуєте Ви обкладання ПДФО пенсій понад три мінімальні зарплати (3654 грн.) і скасування пільг, зокрема тих, що надавалися ветеранам Другої світової війни? Можливо, слід було піти шляхом оподаткування дійсно заможних людей і, наприклад, скасувати граничну межу доходів, на які нараховується ЄСВ?..  Адже і в кризу в Україні є великі компанії, зарплата в яких значно перевищує  20 706 грн.

О. П. — Вважаю, що завдання влади в тому, щоб не було бідних, щоб забезпечити створення робочих місць з належною оплатою праці, гарантувати достойний соціальний захист громадян. Саме тому мають прийматись рішення для перезапуску економіки, розвитку виробництва і, відповідно, можливостей забезпечення державою громадян, які потребують соціального захисту.

В. — Одна з Ваших законотворчих ініціатив — проект закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (щодо унеможливлення внесення змін до Єдиного державного реєстру за підробними документами) (реєстраційний № 1475). Що спонукало до оформлення цієї ініціативи в окремий документ і як її оцінюють колеги по коаліції?

О. П. — Основний мій мотив — захист права власності, унеможливлення рейдерських захоплень підприємств, що підриває довіру до нашої країни і суттєво зменшує шанси на отримання іноземних інвестицій. До тих пір, поки в нас не буде створено дієвої системи захисту приватної власності, кошти в Україну не прийдуть. Сподіваюся, проект буде підтримано більшістю депутатів.

В. — Головним чином за Вашої підтримки все ж таки було прийнято багатостраждальний законопроект № 1071-д про податковий компроміс. Як реалізація його норм виглядатиме на практиці?

О. П. — 17 січня набрав чинності Закон, відтак почався відлік 90 днів, протягом яких платник може прийняти рішення про застосування податкового компромісу.
У разі прийняття такого рішення на досягнення податкового компромісу передбачено до 70 днів.

В. — Податковий кодекс і Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» обіцяють невдовзі переглянути, але обіцяти — не завжди означає виконати. У зв’язку з цим, виходячи з нинішньої редакції документів, скажіть, чи стане поточний рік роком реформ і хто за них найбільше заплатить з власної кишені — олігархи, чиновники, бізнесмени чи звичайні громадяни?

О. П. — Я сподіваюся, що цей рік стане роком реформ. Принаймні, все роблю і робитиму для того, аби так сталося. Хоча розумію, що в нас попереду ще довгий шлях. Миттєвих змін не буде. У нас занадто багато внутрішніх проблем. Фактично потрібно перезаснувати державу, створити дієві державні інститути і прозорі, конкурентні правила гри. І це на фоні шаленого спротиву корупційної системи та війни на сході. Зараз важко, і в майбутньому легко не буде. Але Майдан довів — якщо ми разом, ми здатні на все.


Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00