Новини

Податковий контроль

З часу набрання чинності Податковим кодексом до нього було внесено чимало змін і доповнень, у тому числі до норм щодо проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків — юридичних осіб.


Розглянемо вплив змін, внесених як Законом № 71, так і іншими законами, на норми Податкового кодексу щодо прав контролюючих органів при проведенні перевірок платників податків; строків направлення документів, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, та заперечень до акта перевірки; порядку подання уточнюючих розрахунків під час проведення перевірок платників податків; звернення до платників податків із запитами про подання інформації; визначення перевірок, які можуть проводити контролюючі органи; підстав і порядку проведення документальних позапланових перевірок; умов і порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних і фактичних перевірок; надання платниками податків документів; порядку оформлення результатів перевірок; порядку оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку; обставин і розмірів застосування штрафних санкцій.

Права контролюючих органів при проведенні перевірок платників податків

Законом № 404 внесено зміни до ст. 20 Податкового кодексу, згідно з якими контролюючі органи, зокрема, мають право:

  • запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну й іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
  • під час проведення перевірок у платників податків — фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків — юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;
  • вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;
  • здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання встановлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
  • доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;
  • вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства.

До уваги платників! З метою захисту прав та інтересів платників податків у частині підтвердження повноти й правомірності фіксування фактів господарської діяльності у відповідних документах, а також відображення її результатів у податковій звітності пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу з урахуванням змін, внесених Законом № 4834, передбачено можливість надавати пояснення з питань, що виникають під час проведення перевірок. Такі пояснення дадуть представникам контролюючого органу можливість винесення повної та неупередженої оцінки того чи іншого встановленого факту під час проведення перевірок платників податків.

Таким чином, забезпечений Податковим кодексом відкритий діалог між контролюючими органами та платниками податків під час проведення перевірок має приводити до усунення (зменшення кількості) випадків формулювання неправильних висновків щодо встановлених за результатами перевірок фактів.

Строки направлення документів, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, та заперечень до акта перевірки

Змінами, внесеними Законом № 5083 до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу, усунуто невідповідність норм цього пункту щодо строків (раніше три робочі дні, а зараз — п’ять) подання до контролюючого органу документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, нормам п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу щодо строків (протягом п’яти робочих днів) подання заперечень до акта перевірки.

На сьогодні платник податків має право протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки подати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Крім того, внесеними Законом № 4834 змінами до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Порядок подання уточнюючих розрахунків під час проведення перевірок платників податків

Згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу платник податків під час проведення документальних планових і позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Законом № 5503 внесено зміни до п. 50.3 зазначеної статті, згідно з якими у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Звернення до платників податків із запитами про подання інформації

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік і підстави подання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до Податкового кодексу, передбачено, що такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

  • підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  • перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується подати;
  • печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  • за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
  • для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 Податкового кодексу(зміни, внесені Законом № 408);
  • виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (зміни, внесені Законом № 3609);
  • щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної (зміни, внесені Законом № 3609);
  • у разі проведення зустрічної звірки (зміни, внесені Законом № 3609);
  • в інших випадках, визначених Податковим кодексом (зміни, внесені Законом № 3609).

Перевірки контролюючих органів

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Законом № 408 внесено зміни до пп. 75.1.2 зазначеного пункту Податкового кодексу, згідно з якими не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 цього Кодексу.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 5503 до Податкового кодексу, запроваджено такий вид перевірок, як документальна невиїзна позапланова електронна перевірка (електронна перевірка).

З 1 січня 2015 р. Законом № 71 внесено зміни до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, до якого раніше було внесено зміни Законом № 5503. Змінами встановлено, що документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: тих, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Реалізація електронної перевірки дасть змогу платнику податків на підставі даних бухгалтерського обліку провести перевірку правильності поданої звітності з урахуванням інформації, що міститься в базах даних органів державної фіскальної служби.

Це, у свою чергу:

  • дасть змогу вирішити проблеми дистанційного обслуговування платників податків і звільнити їх від необхідності особисто відвідувати територіальні податкові інспекції;
  • мінімізує спілкування з працівниками контролюючих органів;
  • сприятиме економії часу, зменшенню фінансових витрат і поліпшенню якості послуг, що надаються контролюючими органами;
  • мінімізує вплив людського фактора;
  • підвищить якість і зменшить термін проведення перевірки;
  • надасть як платникам податків, так і контролюючим органам упевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;
  • знизить адміністративне навантаження на платника податків, уніфікує процеси податкового аудиту.

Зважаючи на складність запровадження електронної перевірки, як матеріально-технічну, так і організаційно-кадрову, впровадження цього сервісу для платників податків здійснюватиметься після проведення ДФС України відповідних заходів з розробки та тестування програмного забезпечення, а також встановлення необхідного обладнання, про що платників податків буде повідомлено додатково.

Законами № 3205, № 3609 та № 5083 було внесено зміни до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, згідно з якими фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок

До п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу вносилися зміни законами № 4652, 4834, 408, 657, 71, 72. Враховуючи ці зміни, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

  • за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (зі змінами, внесеними Законом № 71 з 1 січня 2015 р.);
  • платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);
  • платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
  • виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (зі змінами, внесеними Законом № 657);
  • платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
  • розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (зі змінами, внесеними Законом № 657);
  • платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Документальна позапланова перевірка у даному випадку проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше ніж 100 тис. грн. (зі змінами, внесеними Законом № 4834);
  • щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або інформація про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання (зі змінами, внесеними Законом № 657);
  • отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (зі змінами, внесеними Законом № 4652);
  • контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, якщо стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (зі змінами, внесеними Законом № 4652);
  • у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;
  • у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому пп. 39.5.1.1 пп. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);
  • неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 ст. 39 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);
  • отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (зі змінами, внесеними Законом № 72 з 1 січня 2015 р.);
  • платником податків не подано в установлений п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків (зі змінами, внесеними Законом № 71 з 1 січня 2015 р.).

Згідно з п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

З 1 січня 2015 р. змінами, внесеними Законом № 71 до п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, у разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Законом № 4652 внесено зміни до п. 78.3 ст. 78 Податкового кодексу, згідно з якими працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових і позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться в межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом № 2135, Кримінальним процесуальним кодексом та іншими законами України.

З 1 січня 2015 р. згідно зі змінами, внесеними Законом № 72 до п. 78.9 ст. 78 Податкового кодексу, перевірка платника податків з питань повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 цього Кодексу.

Додаткові умови щодо отримання контролюючими органами права на початок проведення документальної невиїзної перевірки

Змінами, внесеними Законом № 4834 до ст. 79 Податкового кодексу, встановлено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Тобто документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу, на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Проведення фактичної перевірки

Змінами, внесеними Законом № 4834 до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених у вищезазначеному пункті.

Зокрема, згідно з внесеними законами № 3205, № 3609 і № 5083 змінами до підпунктів 80.2.1 та 80.2.2 зазначеного пункту фактичні перевірки можуть проводитись:

у разі якщо за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З 1 квітня 2015 р. наберуть чинності зміни, внесені Законом № 71 до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, згідно з якими фактична перевірка проводиться у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних і фактичних перевірок

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 3609 до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

  • направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу (зі змінами, внесеними Законом № 5519);
  • копії наказу про проведення перевірки;
  • службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (зі змінами, внесеними Законом № 4834).

Змінами, внесеними Законом № 657 до п. 81.3 вищезазначеної статті, встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог Податкового кодексу.

Документальне оформлення рішення про зупинення проведення перевірки великого платника податків

Законом № 71 внесено зміни до п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу, згідно з якими з 1 січня 2015 р. копія наказу про зупинення проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може не лише вручатися не пізніше наступного робочого дня платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, а й надсилатися платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірки контрольованих операцій

З 1 січня 2015 р. Законом № 72 внесено зміни до ст. 39 Податкового кодексу.

Підпунктом 39.5.2.4 пп. 39.5.2 п. 39.5 цієї статті встановлено, що контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контрольованої операції одного платника податків протягом календарного року.

Проведення перевірки контрольованих операцій не перешкоджає проведенню перевірок, визначених ст. 75 Податкового кодексу (пп. 39.5.2.6 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

Тривалість перевірки контрольованих операцій не має перевищувати 18 місяців.

Кожні шість місяців проведення перевірки контрольованих операцій контролюючий орган подає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки (пп. 39.5.2.8 зазначеного підпункту).

Подання платниками податків документів

Змінами, внесеними Законом № 3609 до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу, передбачено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов’язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов’язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов’язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до Податкового кодексу пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат і порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Змінами, внесеними Законом № 657 до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу, встановлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії мають бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Оформлення результатів перевірок

Змінами, внесеними Законом № 5503 до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу, встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (за наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із внесеними Законом № 4834 змінами до п. 86.4 вищезазначеної статті Податкового кодексу акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Внесеними зазначеним Законом змінами до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) у цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) фактичної перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) за результатами фактичної перевірки протягом 10 робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки — приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (зі змінами, внесеними Законом № 4834 до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу).

Законом № 5503 внесено зміни до п. 86.11 зазначеної статті Податкового кодексу, згідно з якими за результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом п’яти робочих днів).

Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих днів з дня вручення.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними у довідці, складеній за результатами електронної перевірки, вони зобов’язані підписати таку довідку та мають право подати свої заперечення, які є невід’ємною частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає у поданих запереченнях.

Результати перевірок платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій оформлюються з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 зазначеного Кодексу.

Усунення неоднозначного трактування деяких норм Податкового кодексу

Внесеними законами № 4652 та № 5503 змінами до Податкового кодексу усунуто неоднозначне трактування норм п. 58.4 ст. 58 та п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу, що застосовуються в парі у випадках реалізації матеріалів документальної позапланової перевірки, призначеної згідно з рішенням суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеною ними відповідно до закону.

На сьогодні згідно зі змінами, внесеними Законом № 4652 до п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов’язаний визначити податкові зобов’язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов’язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов’язаннями платника податків за податками та зборами, несплату податкових зобов’язань за якими встановлено судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Податкове повідомлення-рішення не складається та не застосовується, якщо воно було надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Змінами, внесеними Законом № 5503 до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу, передбачено, що у разі якщо грошове зобов’язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи — підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Отже, такий порядок прийняття податкових повідомлень-рішень застосовується лише за результатами проведеної документальної позапланової перевірки, призначеної відповідно до рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону, в межах кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи — підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

В інших випадках податкове повідомлення-рішення застосовується у загальному порядку, визначеному статтями 54, 58 та 86 Податкового кодексу.

Вручення повідомленьрішень платникам податків

З метою забезпечення прав платника на своєчасне отримання податкових повідомлень-рішень контролюючого органу Законом № 3609 доповнено п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу нормою, згідно з якою у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, контролюючий орган несе відповідальність за правильне направлення прийнятих податкових повідомлень-рішень за податковою адресою платника податків і у разі допущення будь-яких помилок в адресі зобов’язаний усунути недоліки та повторно направити їх. Лише після цього податкові повідомлення-рішення вважатимуться належним чином направленими.

Оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу).

При цьому змінами, внесеними законами № 404 та № 5083 до п. 55.2 зазначеної статті Кодексу, передбачено, що контролюючими органами вищого рівня є:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, — для контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць;

контролюючі органи в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи — для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Законом № 404 внесено зміни до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу, згідно з якими скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, на сьогодні прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржуються не до контролюючих органів, що їх прийняли, а одразу до органу вищого рівня.

Обставини та розміри застосування штрафних санкцій

На сьогодні не застосовуються штрафні санкції за зменшення контролюючим органом від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток і не застосовується штрафна санкція у розмірі 75% у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання тощо протягом 1095 днів втретє та більше.

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) визначено ст. 123 Податкового кодексу.

Законом № 3609 внесено зміни до п. 123.1 зазначеної статті Кодексу, згідно з якими у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З 1 січня 2015 р. Законом № 72 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу, згідно з якими неподання платником податків звіту та/або обов’язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

  • 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року,у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
  • 5% від суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті;
  • 3% від суми контрольованих операцій, щодо яких не було подано документацію, визначену пп. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.

Законом № 1260 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 20, згідно з яким штрафні санкції за помилки, допущені при розрахунку грошових зобов’язань відповідно до норм ст. 39 Податкового кодексу за період з 1 вересня 2013 р. по 31 грудня 2014 р., застосовуються в розмірі 1 грн. за кожне порушення.

У разі самостійного коригування податкових зобов’язань з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування ст. 39 Податкового кодексу за період з 1 вересня 2013 р. по 31 грудня 2014 р. штрафні санкції, передбачені ст. 50 цього Кодексу, не застосовуються.

Також згідно із внесеними Законом № 71 змінами підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 31, відповідно до якого з 1 січня 2015 р. за наслідками діяльності у 2015 р. штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42