Інтерв’ю
Тема: Організація діяльності підприємств, Інше

Тарас Качка: «Без діалогу ми не зможемо досягти успіху в жодній з реформ»

Американська торгівельна палата в Україні — надійний партнер «Вісника». Тому першу експертну розмову на сторінках журналу ми розпочинаємо з інтерв’ю зі спеціалістом з міжнародного права членом делегації України на переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом виконувачем обов’язків президента Американської торгівельної палати Тарасом КАЧКОЮ.


В. — Пане Тарасе, яким є головний підсумок за результатами роботи у 2014 році та на що очікуєте нинішнього?

Т. К. — Думаю, що 2014 рік був одним із найскладніших для нашої держави. Багато чинників збіглося в часі: зовнішні та внутрішні, політичні й економічні. З одного боку, ми бачимо досить істотне погіршення економічної ситуації в країні, з іншого — 2014 рік став дуже цікавим з точки зору зміни підходів до здійснення реформ і спроб вирішити системні проблеми української економіки. Ці підходи було задекларовано всіма політичними силами, органами виконавчої влади та групами суспільного впливу. У цілому для бізнесу 2014 рік був дуже бурхливим у плані дискусії щодо подальшого ходу реформ.

Звісно, певні речі вдалися, інші — не дуже, і тому 2015-й стане, по-перше, роком реалізації планів, задуманих у минулому році, роком переходу на більш якісне регулювання, що сприятиме економічному розвитку. А по-друге, компанії розуміють, що криза державних фінансів погіршує стан справ на ринку і збільшує податковий тиск, проте у стратегічному плані всі налаштовані на мінімізацію втрат під час теперішньої кризи та покращення загальної економічної ситуації наприкінці 2015 — на початку 2016 року. У цій складній ситуації співпраця бізнесу та влади є вкрай важливою.

В.2015 рікце рік закінчення чи початку реформ?

Т. К. — Реформування — це стиль політичної поведінки. Сьогодні всі говорять про реформи, і це означає, що суспільство не дуже задоволене існуючим станом справ. Воно вимагає змін. Цей процес триватиме безперервно, аж поки не спаде попит на реформи. Ми змушені жити в такому форматі, поки ситуація в країні не почне влаштовувати всіх. Тому не можна сказати, що в 2015-му ми розпочнемо або закінчимо реформи. Зрештою, в європейських країнах цей процес є постійним, тому що сама логіка побудови держави передбачає постійну переоцінку правил. Приміром, у законодавстві країн ЄС та США, особливо в економічній сфері, існує правило перегляду базових законів кожні п’ять-десять років. Інша справа, що зміни не стосуються основних засад. Тому і в нас повинно бути розуміння, що критичне ставлення до того чи іншого правила має існувати завжди. 2014 рік попри успіхи у певних напрямах так і залишиться для нас роком дискусій і вироблення консенсусу. Тому ми знаходимося перед великим викликом — чи вдасться запустити механізм реального реформування не лише на рівні ухвалення законів, а й на рівні їх імплементації та практичного виконання.

В.За якими критеріями працюють в Україні інвесторичлени Американської торгівельної палати? Як політична та економічна нестабільність впливає на інвестиційні настрої Палати?

Т. К. — Окупація Криму і фактичні бойові дії на сході країни завдали економічних збитків усім членам Палати, що працювали на національному рівні. Адже більшість наших компаній є представниками багатонаціональних корпорацій, які працюють у різних юрисдикціях. Водночас до цього долучаються чинники не лише безпеки та військові, а й економічні, які присутні в Україні. При цьому слід зазначити, що для більшості членів Палати питання прийняття рішення про припинення активності в Україні не стоїть. Загальна тенденція — намір пережити кризовий період без втрат, щоб закріпитися на ринку і надалі працювати в Україні. Незважаючи на скорочення певної діяльності, на стратегічному рівні компанії декларують інтерес до України, до українського ринку, до виробництва і до збільшення попиту на внутрішньому ринку. Попри тактичні перепони і уповільнення інвестиційної активності багато компаній шукають нові можливості для збільшення своєї присутності в Україні. У цілому загальна тенденція є досить позитивною.

В.На сьогодні ділова спільнота великі надії покладає на наше потенційне членство в ЄС. У минулому році ми це помічали. Євросоюз надав преференції для України. Чи члени Торгівельної палати скористалися ними?

Т. К. — Пільгами компанії скористалися. Є кілька вимірів розвитку відносин з ЄС.

На макрорівні ми спостерігаємо ситуацію, коли при погіршенні торговельних відносин з Російською Федерацією — вимушеному й тимчасовому — покращуються торговельні умови з ЄС, що, у свою чергу, змінює основні напрями українського експорту. Існує багато прикладів, коли компанії — члени Палати, які раніше орієнтувалися на російський ринок, сьогодні є одними з найбільших постачальників продукції на ринки ЄС. В Євросоюзі вважають, що Україна — експортно орієнтована країна через значні обсяги виробленої продукції. Для нас робота на більш стабільному ринку є значно привабливішою. Тобто це не лише питання конкретної бухгалтерської вигоди, а й розуміння того, що ЄС є більш безпечним і надійним торговельним партнером. Доступ до цього ринку — стратегічно важливий для наших підприємств.

Інша частина співпраці — це запровадження Угоди про асоціацію в частині внутрішнього регулювання. Тут є певні успіхи, які стосуються промислових і харчових продуктів, ухвалення нового законодавства про стандартизацію, безпечність харчових продуктів. Це яскраві приклади того, що Україна здатна ухвалювати закони, які відповідають вимогам ЄС. Наступний виклик — запровад-ження ухваленого законодавства, аби щоденні дії кожного конкретного працівника з нагляду чи працівника акредитаційних органів відповідали тим вимогам, які закладено на рівні законів. Цей рік має показати, наскільки активно ми можемо використати реформаторську частину Угоди про асоціацію.

В.Водночас Україна запроваджує додатковий імпортний збір як особливий вид мита, котрий справлятиметься з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни їх походження. Як Ви оцінюєте це нововведення і вплив такого інструменту поповнення бюджету на діяльність членів Палати?

Т. К. — Це питання досить неоднозначне. З одного боку, треба віддати належне уряду принаймні за те, що він прийняв рішення формально відповідно до міжнародних зобов’язань. З іншого — наслідки від прийняття такого рішення ще не до кінця зрозумілі, тому що є публічно-правова складова питання: наскільки ці заходи відповідають існуючій проблемі не за формою, а за змістом. Тобто наскільки проблеми з платіжним балансом пов’язані з імпортом продукції і чому, наприклад, установлено саме такий рівень ставок: 5 — 10%? Сьогодні відбувається дискусія щодо об’єктивності цих зборів. Розуміючи проблеми платіжного балансу, більшість компаній відзначають, що таке рішення загрожує зменшенням попиту на внутрішньому ринку, внаслідок чого останній стане менш привабливим для інвестицій. А це, у свою чергу, є додатковим чинником, який стримує прийняття інвестиційних ініціатив. Зрозуміло, що рішення ухвалено терміном на 12 місяців, але його інвестиційний вплив може розтягнутися на два-три роки. На час нашої розмови цей збір ще не застосовується, і ми закликаємо уряд ще раз оцінити необхідність і можливі наслідки його запровадження. Тому що податковий тиск на компанії і так збільшиться. Великі компанії після перегляду податкового законодавства почнуть платити більше.

В.Палата за останній десяток років активізувала свою присутність в аграрному секторі, який з відсталого сегмента української економіки перетворився на провідну галузь, що розвивається найінтенсивніше. До становлення галузі мають безпосереднє відношення інвестори АТП. Це саме той випадок, коли інвестиційна активність дає очікувані результати. Які перспективи та проблеми Ви тут бачите?

Т. К. — Слід звернути увагу на те, що розвиток сільського господарства в економіці будь-якої країни, особливо такої, як Україна, є одним із системоутворюючих факторів. Робота цієї галузі передбачає дуже тісну співпрацю з енергетичним сектором, тому що вона споживає пально-мастильні матеріали; з хімічним, оскільки застосовує добрива; транспортним тощо. Можна говорити, що кожен бізнес в Україні пов’язаний із сільським господарством. Проте на аграрний сектор треба дивитися ширше. Це не лише зернове господарство, а й тваринництво. Ми спостерігаємо активний розвиток птахівництва в Україні, продукція якого вже експортується до країн ЄС. Працюють над цим і виробники свинини. Відкрито перспективи і в переробній галузі. Виробники томатної пасти, молочної продукції, сирів усе більше наближаються до вимог ЄС, що підвищує їхню конкурентоспроможність на міжнародних ринках. Звісно, існують проблеми фінансового характеру, пов’язані з кредитуванням, стабільністю окремих компаній. Є проблеми розвитку сировинної бази. Тим не менше, з огляду на таку широку картину, сільське господарство в Україні в наступні кілька років буде драйвером і мультиплікатором зростання, бо успіх суміжних галузей здебільшого залежатиме від зростання саме аграрної сфери. Тому цей сектор може очікувати на додаткові інвестиції, і не лише приватні, а й від міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація. Вони готові інвестувати в подальший розвиток цієї галузі.

В.У змінах до Податкового кодексу залишено спецрежим для оподаткування агровиробників. Ухвалено рішення не відшкодовувати ПДВ при експорті сільгосппродукції. Це стосується як зернотрейдерів, так і виробників, які самостійно займаються експортом продукції. Як учасники ринку сприйняли цю ініціативу?

Т. К. — Хотів би звернути увагу на те, що позиція Американської торгівельної палати, можливо, дещо особлива. Таке рішення, без огляду на його економічне значення, для компаній є прийнятним через те, що для всіх без винятку учасників ринку встановлено однаковий режим. Безумовно, було б краще, якби запровадили загальний режим відшкодування податку на додану вартість і дали можливість ефективніше використовувати фінансові ресурси компанії. Передусім потрібно зрозуміти, що економіка розвивається й інвестиції ідуть на той ринок, де існують недискримінаційні, однакові умови для компаній. Те, що держава, не маючи можливості забезпечити нормальне функціонування більш складного режиму, готова й надалі не відшкодовувати ПДВ, для нас є прийнятним, оскільки зберігає рівність компаній. Хоча, безумовно, потрібно й далі продовжувати роботу над нормалізацією ситуації з функціонуванням і адмініструванням податку на додану вартість у цілому таким чином, аби зняти ризики потенційних зловживань.

В.Американська торгівельна палата стала однією з найефективніших бізнес-організацій в Україні. Як представницький орган інвесторів із понад 50 країн світу ви, як і раніше, берете активну участь у проведенні податкової реформи. З якими ініціативами наразі виступили? Наскільки часто українська влада дослуховується до ваших порад?

Т. К. — Це питання є складним. Треба зрозуміти, що проходили два паралельні взаємно суперечливі процеси. З одного боку, діалог щодо податкової реформи, інвестиційного покращення всіх без винятку інституцій податкового законодавства, щодо податків і зборів, а також правил їх адміністрування. З іншого — відбувалися процеси, пов’язані зі стабілізацією державних фінансів. Ми фактично пережили три хвилі підвищення певних зборів, перегляду ставок — навесні, влітку і наприкінці року. У даному випадку слід говорити про те, що впродовж року ми бачили різні підходи до діалогу з бізнесом. Існували дуже розлогі бюрократичні формати, коли діяло 15 — 16 робочих груп у різних міністерствах. Були випадки, коли представники органів влади ввечері готували проект, на ранок він схвалювався, і це викликало тотальне несприйняття бізнесом. Врешті-решт, ми повернулися до ситуації, коли ті проблеми, ключові моменти й положення, які найбільше критикувалися бізнесом, було виправлено під час обговорень між владою та підприємцями. Тому результат є трохи змішаним, оскільки багато побажань і пропозицій все ж таки було враховано. Зрозуміло, що існує дуже багато критичних елементів, з якими бізнес не може погодитись, проте певною мірою ці рішення пояснюються тим станом державних фінансів, який є на сьогодні. Вважаю, що цей діалог продовжуватиметься й надалі.

Маємо і третій блок певних положень, у яких ідеї уряду щодо покращення ситуації в країні, які не повністю підтримуються бізнесом, мають бути відпрацьовані протягом цього року. Спостерігаючи, як ці заходи застосовуються на практиці, ми спільними зусиллями повинні їх доопрацювати або відмовитися від їх імплементації. Насправді нам треба винести урок з минулого року, що без діалогу успішних реформ не буде. Бізнес здатен вести його оперативно і швидко. Тому треба спокійно напрацьовувати ті чи інші пропозиції. Необхідно приймати чіткі рішення. Без діалогу ми не зможемо досягти успіху в будь-якій реформі.

В.Нинішній рік Україна розпочинає новою податковою реформою. Як ділова спільнота АТП сприйняла нововведення? Наскільки, на думку компаній, які працюють з багатьма податковими юрисдикціями, Україна наблизилася до світових стандартів податкової політики, особливо після «новорічних подарунків»?

Т.  К. — Не наблизилася через стиль прийняття цих рішень, адже якою б надзвичайною не була ситуація, прийняття 31 грудня рішення, що набирає чинності 1 січня, не є нормальним. Бізнес-спільнота хотіла б принаймні восени мати змогу оцінити перспективи наступного року та спланувати діяльність.
Врешті-решт, можна ухвалити «найважчий» економічний закон, але за умови, що влада дає час підготуватися до його запровадження, а не змушує прокидатися на ранок у новій реальності. Тоді суспільство не сприйматиме так негативно «важкі» закони. Це перший висновок і урок. Другий стосується того, яким чином наближаємося до європейської практики. У багатьох випадках використовуємо європейський досвід, однак річ у тім, що впровадження цих світових підходів вимагає ефективного адміністрування. Тому найбільший виклик нинішнього року — дати відповідь на запитання, як прийняті нововведення функціонуватимуть. Упродовж року можна буде оцінити й те, наскільки вдалими виявилися зміни в податковій реформі. Ми, наприклад, дуже активно дискутували з приводу того, що в умовах зниження цін на нафту і газ збільшення рентних платежів є контрпродуктивною дією щодо заохочення інвестицій у галузь. Однак тут є певні чинники, пов’язані з формуванням внутрішнього ринку. Це досить складна дискусія. Її треба продовжувати з метою досягнення фіскальної справедливості і з міжнародними компаніями, і з внутрішніми, і з державою.

В.З метою започаткування конструктивного діалогу щодо підвищення ставок акцизних зборів Американська торгівельна палата в Україні розпочала проект розробки інструментарію для передбачуваної та довгострокової акцизної політики в нашій державі. Які ініціативи готові запропонувати уряду уже зараз?

Т. К. — На сьогодні ми говоримо про те, що у нас є довгострокові зобов’язання перед ЄС поступово наближати ставки акцизного податку до європейських. Ця поступовість може бути довготривалою. Зрозуміло, що навряд чи ми говоримо про докорінне зниження акцизних ставок. Це яскравий приклад того, наскільки фіскальне навантаження має бути гармонізованим з розвитком ринку. Безумовно, в деяких випадках акцизний податок є податком на зменшення, а не на збільшення споживання. Але знову ж таки, це зменшення не повинно підривати легальний ринок, фінансову стабільність компаній. Тому ми пропонуємо створити модель, яка б давала можливість порахувати найбільш виважені ставки зборів з огляду на розвиток ринку, на потребу адаптації до вимог ЄС. Наріжним каменем нашої позиції є передбачуваність, планомірність.

В.Палата свого часу доклала чимало зусиль для ухвалення та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Які перспективи для бізнесу та держави відкрив цей Закон у цілому та для компаній Палати зокрема? І що ще треба зробити, аби він запрацював на повну силу? Якою є ваша оцінка ініціативи щодо зменшення порога контрольованих операцій з 50 млн. грн. до 20 млн.?

Т. К. — Палата дуже довго працювала над проектом цього інституту упорядкованого законодавства. Ми керувалися загальносвітовою тенденцією переходу на цивілізовані практики контролю за рухом капіталу між суб’єктами. І це цілком прийнятно для міжнародного бізнесу, який Палата представляє. Водночас ті зміни, які було запроваджено наприкінці минулого року, з одного боку, спрямовано на подальше вдосконалення, з іншого — на розширення повноважень держави й охоплення нею більшої кількості операцій. І тут слід зазначити, що запровадження концепту трансфертного ціноутворення в податковому законодавстві вимагає вироблення навичок, тобто вміння в системі податкових органів працювати з цифрами, контролювати звітність, правильно її оцінювати. Інтерес міжнародного бізнесу полягає в тому, щоб ці правила працювали цивілізовано, тоді запроваджені поправки будуть прийнятними. Якщо ж нові правила стануть додатковим способом зловживань з боку посадових осіб, то це, на мою думку, може підірвати довіру до української системи трансфертного ціноутворення в цілому. Тому 2015 рік буде вирішальним у формуванні ставлення бізнесу до системи трансфертного ціноутворення. Тут дуже багато залежить від того, як поводитимуться працівники податкових органів.

В.Які ініціативи висуваєте нинішнього року?

Т. К. — Ми маємо пропозиції до будь-якої ініціативи уряду, оскільки є прихильниками комплексного реформування. Уже сьогодні ми говоримо про податкове законодавство, де завжди є набір рекомендацій щодо його удосконалення. Це саме стосується і митного законодавства, яке в минулому році було в тіні. Також варто відзначити запровадження концепцій уповноваженого економічного оператора, «єдиного вікна» за щоденними операціями. Уже розроблено документи щодо реформування енергетичного сектора, сектора внутрішньої торгівлі, яка є базисом для економічного зростання. У цій галузі нині накопичилось багато технічних проблем, які сумарно створюють істотні колізії. Цим діяльність Палати не обмежується. Зазвичай ми працюємо відповідно до порядків денних усіх органів державної влади, а до певної міри й формуємо цей порядок денний.


Розмову вів Петро КРИЧУН

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42