ЄСВ

Новації в нарахуванні єдиного внеску

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон № 77, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 8 Закону про ЄСВ.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону про ЄСВ).

Статтею 8 цього Закону передбачено, що якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи)

Законом про ЄСВ передбачено, що основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Згідно зі ст. 48 КЗпП трудова книжка — це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника роботодавцем згідно з Інструкцією № 58.

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.

Враховуючи вищезазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

Пунктом 2.7 Інструкції № 58 передбачено, що у разі необхідності роботодавець видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Перелік робіт, які не є сумісництвом, визначено у додатку до Положення № 43.

Приклад

Нарахування та утримання єдиного внеску із заробітної плати особи, яка працює за сумісництвом (неосновне місце роботи).

Умова:

заробітна плата сумісника у січні 2015 р.1100,00 грн.

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76% (умовно) у розмірі 404,36 грн. (1100,00 × 36,76%);

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6% у розмірі 39,60 грн. (1100,00 × 3,6%).

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи на 0,75 ставки (умовно), де заробітна плата є меншою за мінімальну

Якщо база нарахування єдиного внеску за місяць є меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, то база для нарахування визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Отже, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати. При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

 

Приклад

Нарахування та утримання єдиного внеску із заробітної плати особи, яка працює на підприємстві на 0,75 ставки (основне місце роботи), заробітна плата1000 грн.

Умова:

заробітна плата у січні 2015 р. за основним місцем роботи на 0,75 ставки1000,00 грн.

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76% (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 × 36,76%);

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6% у розмірі 36,0 грн. (1000,00 × 3,6%).

 

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які працюють за суміщенням професій (посад)

Відповідно до ст. 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Отже, суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд з основною роботою, визначеною трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному й тому самому підприємстві, в установі, організації за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків.

Слід відрізняти умови роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад). Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для роботи за сумісництвом є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливе.

Питання суміщення посад регламентується, зокрема, Порядком № 1145, п. 15 якого визначено, що на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників дія постанови № 1145 не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.

Отже, для працівників, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.

Відповідно, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

 

Приклад 1

Працівник працює на підприємстві на 0,75 ставки (основне місце роботи). На цьому самому підприємстві він також виконує обов’язки за суміщенням на 0,25 ставки.

Умова:

заробітна плата у січні 2015 р. за основним місцем роботи на 0,75 ставки913,50 грн., за суміщенням на 0,25 ставки325,0 грн. (загалом нараховано1238,50 грн.).

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76% (умовно) у розмірі 455,27 грн. (1238,50 × 36,76%);

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6% у розмірі 44,59 грн. (1238,50 × 3,6%).

 

Приклад 2

Працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (основне місце роботи). На цьому самому підприємстві він також виконує обов’язки за суміщенням на 0,25 ставки.

Умова:

заробітна плата у січні 2015 р. за основним місцем роботи на 0,5 ставки675,0 грн., за суміщенням на 0,25 ставки325,0 грн. (загалом нараховано1000,0 грн.).

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76% (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 × 36,76%);

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6% у розмірі 36,0 грн. (1000,00 × 3,6%).

 

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць перебували у відпустці без збереження заробітної плати

Законом про відпустки передбачено, зокрема, такий вид відпусток, як відпустки без збереження заробітної плати.

Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:

  • що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону про відпустки);
  • за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 цього Закону).

У першому випадку роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому — роботодавець має право вибору.

Статтею 26 Закону про відпустки визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватись у зв’язку із сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки, тобто одного бажання працівника недостатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, котрий перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Варто звернути увагу на те, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

 

Приклад 1

Працівник працює на підприємстві за основним місцем роботи неповний місяць, оскільки частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Умова:

заробітна плата у січні 2015 р. за основним місцем роботи1100 грн. (неповний місяць).

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76% (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 × 36,76%);

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6% у розмірі 39,60 грн. (1100,00 × 3,6%).

 

Приклад 2

Працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

У такому разі єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.

 

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць у зв’язку із хворобою (тимчасовою непрацездатністю) перебували на лікарняному

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Пунктом 1.3 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами):

  • для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;
  • для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р.), у якому сума нарахованого лікарняного є меншою за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ (1218,00 × 33,2%);
  • для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще невідома. Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Крім цього, вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються:

  • винагород за договорами цивільно-правового характеру;
  • заробітної плати із джерела не за основним місцем роботи;
  • заробітної плати працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;
  • заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% та суми витрат на оплату праці встановлюються у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску;
  • заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% та суми витрат на оплату праці встановлюються у розмірі 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42