Єдиний податок

Застосування спрощеної системи оподаткування юридичними особами

Нещодавно ДФС України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування спрощеної системи оподаткування юридичними особами» за участю Інни ЛИТВИН, заступника начальника Управління — начальника відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів Управління місцевих податків і зборів, плати за землю Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Зміна групи єдиного податку

Чи потрібно юридичній особі, що перебувала на обліку до 01.01.2015 р. в органах державної фіскальної служби як платник єдиного податку четвертої групи, подавати заяву на перехід до третьої групи?


Відповідно до п. 4 підрозділу 8 розділу XIX Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) юридичні особи — платники єдиного податку четвертої та шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 р., з 1 січня 2015 р. вважаються платниками єдиного податку третьої групи згідно з нормами глави 1 розділу XIV цього Кодексу.

При цьому платникам, які перебували на спрощеній системі оподаткування до 2015 р. та мають підстави застосовувати її й надалі, не потрібно подавати заяви щодо зміни групи до органів державної фіскальної служби. Така зміна здійснюватиметься в автоматичному режимі.

Особливості нарахування, сплати та подання звітності з податку на майно платниками єдиного податку

Чи звільняються суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, від сплати податку на майно?


Згідно зі ст. 265 Податкового кодексу податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено в п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, платників єдиного податку звільнено від сплати податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першоїтретьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені в п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Тобто суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, за наявності об’єктів оподаткування є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з урахуванням норм пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу), транс-портного податку та земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першоїтретьої груп або для ведення сільськогосподарського товаровиробництва платниками єдиного податку четвертої групи.

Здійснення орендних (лізингових) операцій

Чи може суб’єкт господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі здійснення орендних (лізингових) операцій?


Відповідно до пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом, а також реєстратори цінних паперів.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі — Закон № 2664) до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Враховуючи ст. 4 Закону № 2664, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг.

Відповідно до п. 2.1 Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг України від 22.01.2004 р. № 21, юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг.

Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, встановлене пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу, стосується фінансових установ.

Тобто юридичні особи, що не є фінансовими установами та здійснюють лізингові (орендні) операції, надають в оренду рухоме і нерухоме майно, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.

Дата включення до доходу відсотків за депозитним договором

За якою датою платнику єдиного податку слід включати до доходу відсотки, отримані від банку за користування коштами на депозитному рахунку: на дату виплати, зазначену в договорі, чи на дату надходження на рахунок платника?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу для юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), а також у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 цього Кодексу.

Пунктом 292.6 ст. 292 Податкового кодексу зазначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Отже, відсотки, отримані від банку за користування коштами на депозитному рахунку, включаються до доходу юридичної особиплатника єдиного податку на дату надходження коштів.

Сплата земельного податку у разі надання приміщення в оренду

Суб’єкт господарюванняплатник єдиного податку надає в оренду складське приміщення. Чи звільняється такий платник від сплати податку за земельну ділянку під наданим в оренду приміщенням?


Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платників єдиного податку звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони визначають розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки договором не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Плата, що справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу).

У разі здійснення юридичними особами підприємницької діяльності шляхом передачі в оренду будівель (споруд, їх частин) у статутах даних юридичних осіб зазначається, що це є одним із видів або єдиним видом їх діяльності. Тобто саме будівлі (споруди, їх частини) використовуються для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, якщо земельні ділянки, на яких розташовано передані в оренду будівлі (споруди, їх частини), не використовуються для здійснення господарської діяльності платником єдиного податку, то при укладенні договорів оренди має зазначатися плата за користування земельними ділянками.

Таким чином, юридичні особиплатники єдиного податку, що є власниками земельних ділянок, або постійні землекористувачі за земельні ділянки під будівлями (їх частинами), переданими в оренду іншим суб’єктам господарювання, з урахуванням прибудинкової території повинні сплачувати земельний податок на загальних умовах за ставками, визначеними Податковим кодексом. У разі надання в оренду частини будівлі земельний податок обчислюється пропорційно площі, яку передано у оренду.

Подання декларації та підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи

За якою формою сільськогосподарськими товаровиробниками подається декларація на 2015 р. та як одержати повідомлення про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи?


На виконання п. 9 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» протягом І кварталу 2015 р. передбачено затвердження форми декларації платника єдиного податку четвертої групи. До її затвердження сільськогосподарським товаровиробникам рекомендовано задекларувати податкові зобов’язання на 2015 р. за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 864.

Після затвердження форми звітності та визначення порядку формування відповідного реєстру суб’єкти господарювання матимуть право на отримання витягу з реєстру. Протягом перехідного періоду для підтверд-ження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми за заявою суб’єкта господарювання.

Подання звітності у разі зміни податкової адреси

До якого органу державної фіскальної служби подається податкова декларація платника єдиного податкуюридичної особи у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання 20.12.2014 р.?


Пунктом 298.6 ст. 298 Податкового кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності мають подати заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 294.7 ст. 294 вищезазначеного Кодексу у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

У даному випадку останнім податковим (звітним) періодом є ІV квартал 2014 р. Тобто суб’єкту господарювання слід подати декларацію платника єдиного податку за 2014 р. до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Будівництво житлової та нежитлової нерухомості

Чи може суб’єкт господарювання, що займається будівництвом житлової та нежитлової нерухомості, перейти на спрощену систему оподаткування?


Відповідно до ст. 291 Податкового кодексу самостійно обрати спрощену систему оподаткування можуть суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн. Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання встановлено п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу. За умови відповідності зазначеним вимогам суб’єкт господарювання може перейти на сплату єдиного податку.

Підтвердні документи для обчислення суми агентської винагороди, що підлягає оподаткуванню

Компанія, що застосовує спрощену систему оподаткування, здійснює турагентську діяльність та має агентські договори з низкою туроператорів. Які документи є підтвердними для обчислення суми агентського доходу, що підлягає оподаткуванню?


Відповідно до норм п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно зі ст. 295 Господарського кодексу України (далі — Господарський кодекс) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Статтею 301 Господарського кодексу встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Таким чином, підтвердними документами для обчислення суми агентської винагороди компанії-турагента, що підлягає включенню до доходу платника єдиного податку, можуть бути: договори, які укладаються між туроператором та турагентом; договори на туристичне обслуговування, що укладаються між турагентом та туристом; акти про надання посередницьких послуг; форми первинних документів, якими оформляється реалізація туристичного продукту.


Підготувала Ганна ЧЕРНИШОВА, оглядач «Вісника», за сприяння:
Інни ЛИТВИН, заступника начальника Управління — начальника відділу плати за землю з юридичних осіб
та місцевих податків і зборів  Управління місцевих податків і зборів, плати за землю
Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України
та Інформаційно-комунікаційного Департаменту Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42