ПДФО

Проведення кампанії декларування доходів громадян у 2015 році

ДФС України із року в рік намагається створити найсприятливіші умови для проведення кампанії декларування доходів громадян. Адже декларування доходів — це не тільки виконання громадянами свого конституційного обов’язку, а й індивідуальний внесок у добробут держави. Підвищення рівня добровільного декларування громадянами своїх доходів демонструє партнерські відносини між платниками податків і державою та рівень довіри між ними.


З метою належної організації роботи територіальних органів ДФС у частині дотримання норм Податкового кодексу та законів України щодо забезпечення якісного проведення у 2015 р. деклараційної кампанії, виконання платниками податку вимог Кодексу, згідно з яким окремі категорії громадян зобов’язані подати та/або мають право на подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Податкова декларація) для отримання податкової знижки, видано наказ ДФС України від 05.01.2015 р. № 1 «Про проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2014 р.».

Передбачено можливість приймання податкових декларацій у вихідні дні та у вечірні години. Крім того, практикується надання консультацій під час заповнення декларацій з виїздом відповідальних працівників органів ДФС на великі підприємства та у віддалені райони. Кожний громадянин може отримати необхідний комплекс послуг щодо заповнення декларації, у тому числі на отримання податкової знижки.

Також для зручності платників податків та підвищення рівня надання високоякісних послуг передбачено:

  • проведення Інтернет-конференцій щодо порядку декларування у 2015 р. громадянами отриманих доходів і майнового стану;
  • підготовку та розміщення у друкованих ЗМІ, на телеканалах, радіостанціях інформаційних повідомлень з питань декларування громадянами доходів, у тому числі можливості подання декларацій в електронному вигляді;
  • розміщення на офіційному веб-порталі ДФС України інформаційних повідомлень, матеріалів роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів та можливості подати декларацію в електронному вигляді;
  • організацію та проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань декларування доходів, одержаних громадянами протягом 2014 р.;
  • розміщення в центрах обслуговування платників і на власних візуальних джерелах відеоматеріалів та інструкцій, підготовлених ДФС України, з питань декларування доходів громадян.

При цьому слід зазначити, що запроваджені з 01.01.2015 р. зміни в оподаткуванні, внесені Законом № 71 до Податкового кодексу, націлені на підвищення економічного розвитку держави і торкаються не лише суб’єктів господарювання, а й пересічних громадян.

Зміни, внесені зазначеним Законом до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб, стосуються, зокрема, порядку оподаткування пасивних доходів, виграшів (призів), пенсій, додаткового блага. Крім того, підвищено ставки податку на доходи фізичних осіб та рівень прогресивної шкали.

Ці зміни застосовуються до доходів фізичних осіб, нарахованих (виплачених, наданих) після 01.01.2015 р.

Таким чином, фізичні особи, у тому числі фізичні особипідприємці, при декларуванні доходів, отриманих у 2014 р., застосовують норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діяли на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31.12.2014 р.

До доходів, які отримуються вже з 01.01.2015 р., слід застосовувати ставки, встановлені Законом № 71, а саме:

  • 15% бази оподаткування — до доходів, нарахованих (виплачених, наданих), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 12 180 грн.);
  • 20% — якщо вищезазначена база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (до суми такого перевищення);
  • 20% — до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, — для самозайнятих осіб;
  • 30% — до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів;
  • 5% — до доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
  • 20% — для пасивних доходів (проценти, дивіденди, роялті, інвестиційний прибуток та інші пасивні доходи).

При цьому термін «пасивні доходи» означає такі доходи:

  • проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
  • проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
  • інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
  • процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
  • плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
  • дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів як компенсація їх вартості;
  • дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
  • відсотки (дисконт), отримані власником облігацій від їх емітента згідно із законом;
  • дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
  • інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
  • роялті;
  • дивіденди.

Основні випадки подання Податкової декларації

Обов’язок подання Податкової декларації виникає у платника податку на доходи фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

  • доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу) — спадщина, подарунки, оренда майна фізичної особи, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна тощо;
  • окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п. 168.1 цієї статті) — суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та які перевищують суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, тощо;
  • дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу);
  • іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 цієї статті);
  • якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувались (виплачувались, надавались) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 р. — 146 160 грн.) (пп. «є» п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу).

Доходи, отримані від осіб, які не є податковими агентами

До доходів, отриманих від осіб, які не є податковими агентами, належать:

  • дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) — підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу);
  • дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб (або в результаті укладання договору дарування) — підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім обдарованих-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування, та обдарованих-резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування (п. 174.6 цієї статті);
  • дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу);
  • дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
  • дохід від операцій з відчуження нерухомого майна за рішенням суду — особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (пп. «б» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу);
  • дохід від операцій з продажу (обміну) двох об’єктів рухомого майна і більше; дохід від операцій з відчуження рухомого майна за рішенням суду (у разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 цього Кодексу)) — крім резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу (міни) у разі нотаріального посвідчення угоди;
  • доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмірі більше 2 га (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу);
  • дохід, отриманий безпосередньо платником податку від вирощеної продукції тваринництва, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за наявності довідки. Крім того, якщо таким платником не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 цього пункту).

Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування

Якщо згідно з нормами розділу ІV Податкового кодексу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу).

До таких доходів належать:

  • доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (пп. 168.2.1 п. 168.2 цієї статті);
  • нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. — 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 цього Кодексу);
  • невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 зазначеного пункту);
  • непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами, наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 зазначеної статті);
  • додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу);
  • сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 цього пункту);
  • доходи, що становлять позитивну різницю між:
  • сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі у фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю в той самий або інший фонд фінансування будівництва (абзац другий пп. 164.2.13 зазначеного пункту);
  • сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (абзац третій пп. 164.2.13 зазначеного пункту);
  • сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу);
  • кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, визначених обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу);
  • дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 зазначеного пункту).

При цьому Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

  • фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Податкового кодексу);
  • фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 цього Кодексу);
  • іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити у річній Податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 цього Кодексу);
  • платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 зазначеного Кодексу).

Способи подання декларації

Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

  • особисто платником або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

При цьому відповідно до п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу поштове відправлення необхідно здійснити не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого цією статтею, а при поданні в електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін.

Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

  • опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
  • спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) — щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
  • державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Порядок оформлення декларації

Податкова декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 і містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Слід зазначити, що додатки до декларації заповнюються лише при отримані доходів, які відображаються у відповідному додатку:

  • додаток 1 «Інформація про особу, уповноважену на заповнення декларації» заповнюється, якщо декларацію подає уповноважена особа;
  • додаток 2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна» — якщо громадянин отримав дохід у вигляді спадщини, та від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна;
  • додаток 3 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами» — якщо громадянин отримав інвестиційний дохід;
  • додаток 4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України» — якщо громадянин отримав іноземний дохід;
  • додаток 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності» заповнюється фізичною особою — підприємцем;
  • додаток 6 «Перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно із статтею 166 розділу ІV Кодексу» — якщо громадянин бажає скористатися правом на податкову знижку;
  • додаток 7 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Кодексу» — якщо громадянин одночасно отримував доходи від двох податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів перевищила у 2014 р. 146 160 грн.

Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.

Показники в розділах ІІ — VIII Податкової декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.

Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи — платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

Терміни подання громадянами Податкової декларації

Платники податку, які згідно з розділом ІV Податкового кодексу зобов’язані подавати Податкову декларацію, подають її до 1 травня 2015 р. Так, граничним строком подання Податкової декларації за 2014 р. є 30.04.2015 р.

У 2015 р. платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 р., Податкову декларацію можуть подати упродовж усього року.

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.

Платники податків, які перебувають на тимчасово неконтрольованій території, можуть подати декларації до територіальних органів ДФС, які відповідно до наказу № 256 переміщено в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють повноваження у повному обсязі.

Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов’язків, розміщено на веб-порталі ДФС України.

Випадки, в яких Податкова декларація не подається

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

  • від податкових агентів, які згідно з розділом ІV цього Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV цього Кодексу;
  • від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до зазначеного розділу;
  • у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до зазначеного розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок згідно з п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу;
  • зазначені в пунктах 167.2 — 167.4 ст. 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами розділу ІV цього Кодексу;
  • зазначені в пп. «є» п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу від двох податкових агентів і більше, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 р. — 146 160 грн.).

Випадки, в яких платників податку звільнено від подання Податкової декларації

Відповідно до п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу від обов’язку подання декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є:

  • неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Водночас обов’язок щодо заповнення та подання Податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 зазначеної статті). Тобто Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має подаватись опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною);
  • перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
  • перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
  • перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
  • в інших випадках, визначених розділом IV цього Кодексу.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00