ПДФО

Декларування доходів громадян

Іноземний дохід отримано від продажу нерухомого майна

Як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою за договором купівлі-продажу нерухомого майна, якщо джерело виплат за таким договором є іноземним (Російська Федерація), і чи потрібно подавати в такому випадку Податкову декларацію?


Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування є іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими і трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за ме-жами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 вищезазначеного Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податкуотримувача, який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну Податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, щодо зазначених доходів в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

При цьому відповідно до пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

  • податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Згідно з п. 13.5 ст. 13 цього Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Щодо доходів, джерелом виплат яких є Російська Федерація, слід зазначити, що Україна і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 р. Відповідно до висновку Мін’юсту України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками таких договорів, на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р., ратифікованої Законом № 369 (набрала чинності з 03.08.99 р.), доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке розташовано в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Враховуючи вищевикладене, довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Російської Федерації, не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей застосування п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 вищезазначеного Кодексу платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.

Отже, у разі отримання резидентом будь-яких іноземних доходів за межами митної території України сума таких доходів має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися за ставками 15 (20)%, визначеними у ст. 167 Податкового кодексу. При цьому такий резидент зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну Податкову декларацію.

Жінкою, яка проживала однією сім’єю з чоловіком без реєстрації шлюбу, отримано спадщину

Жінка у 2014 р. отримала від чоловіка, з яким проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у спадщину майно. За якою ставкою оподатковуватиметься таке майно?


Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Цивільний кодекс регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а порядок оподаткування об’єктів спадщини, одержаних платником податку, регулюється ст. 174 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 цієї статті вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Водночас особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу).

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 Сімейного кодексу визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Крім того, відповідно до ст. 27 вищезазначеного Кодексу державну реєстрацію шлюбу встановлено для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Отже, проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Враховуючи зазначене, дохід, отриманий у результаті прийняття спадщини, успадкованої членом сім’ї іншого, ніж перший, ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, а спадкоємець відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну Податкову декларацію до органу ДФС, в якому перебуває на обліку як платник податків (за податковою адресою), відобразити в ній зазначений дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу).

Отримання спадщини (подарунка), яка оподатковується за нульовою ставкою

Чи відображається фізичною особою в річній Податковій декларації дохід, отриманий у вигляді спадщини (подарунка), що оподатковується за нульовою ставкою?


Відповідно до пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого в дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з розділом ІV цього Кодексу.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом Кодексу для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній Податковій декларації.

Водночас п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до розділу IV цього Кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які згідно із цим розділом оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, фізичні особиплатники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини (подарунка), що згідно з Податковим кодексом оподатковується за нульовою ставкою, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Податкову декларацію, але за умови відсутності інших підстав для її подання.

Спадщину отримано резидентом від батька-нерезидента

За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий спадкоємцем — фізичною особою — резидентом України від батька — громадянина іншої держави, який на день смерті мешкав в Україні?


Порядок оформлення права на спадщину регулюється положеннями глави 89 Цивільного кодексу. Згідно з цією главою спадкоємець, котрий прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 Податкового кодексу України.

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 цієї статті передбачено, що вартість власності, що успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 цього Кодексу).

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 дні (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення абзаців другого та третього пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Абзацом п’ятим ст. 3 Закону № 1382 визначено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом № 3773 (ст. 5 Закону № 1382).

Відповідно до ст. 5 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій — чотирнадцятій та сімнадцятій ст. 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Водночас видана іноземцю на підставі Закону про імміграцію посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Враховуючи викладене, поняття резидента у розумінні Податкового кодексу означає особу, яка підлягає оподаткуванню на підставі визначених цим Кодексом обставин. Кодекс не передбачає встановлення резидентського статусу для померлої фізичної особи — спадкодавця, яка мала іноземне громадянство.

Отже, вартість будь-якого об’єкта спадщини, який успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, незалежно від ступеня споріднення.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній Податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобо-в’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцямирезидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

При цьому нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку (п. 174.4 ст. 174 цього Кодексу).

Корпоративне право

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи у вигляді безоплатно отриманого корпоративного права (частки у статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства та чи потрібно декларувати такий дохід?


Частиною третьою ст. 29 Закону про держреєстрацію визначено, що у разі внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із документів, зокрема заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства.

Правове регулювання договору дарування регламентовано статтями 717 — 727 Цивільного кодексу. Так, відповідно до ст. 717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Статтею 719 Цивільного кодексу встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб, відповідно до абзацу другого якого кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV цього Кодексу для оподаткування спадщини.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу (5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 цього Кодексу).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу).

Отже, у разі безоплатного отримання фізичною особою доходу у вигляді корпоративних прав (частки у статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особизасновника підприємства за заявою, договором дарування, іншим документом про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, який отриманий платником податку в дарунок та підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку у статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особизасновника підприємства, повинна подати Податкову декларацію до 1 травня року, що настає за роком, у якому було отримано такий дохід (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу).

Подарунок отримано фізичною особою — нерезидентом від фізичної особи — резидента

Як оподатковується дохід у вигляді подарунка — нерухомого майна, отриманого у 2014 р. фізичною особою — нерезидентом від фізичної особи — резидента внаслідок укладання договору дарування? Чи подається у такому випадку річна Податкова декларація?


Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді спадщини, подарунків.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого в дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з розділом ІV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 174.6 ст. 174 цього Кодексу передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.

Водночас згідно з пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 цього Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами зазначеного розділу для нерезидентів).

Пунктом 174.1 ст. 174 Податкового кодексу з метою оподаткування визначено перелік об’єктів спадщини платника податку, до якого включено об’єкт нерухомості.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 цього Кодексу).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній Податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Згідно з п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу відповідно до розділу IV обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і Податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від операцій дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими було сплачено податок відповідно до цього розділу.

Отже, фізична особанерезидент, яка у 2014 р. отримала дохід у вигляді подарунка (нерухомого майна) від фізичної особирезидента внаслідок укладання договору дарування, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення (подарованого) об’єкта за ставкою 15 (17)%. При цьому річна Податкова декларація не подається.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00