ЄСВ

Єдиний соціальний внесок — 2015 (запитання-відповіді)

Розглянемо відповіді на запитання, які найчастіше надходять від платників податків.

Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску

Чи зобов’язані фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, самостійно визначати базу нарахування єдиного внеску у разі, якщо ними не було отримано доходу за підсумками року?


Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 цього Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.

Застосовувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осібпідприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.

Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осібпідприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту права таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Водночас відповідно до ст. 24 Закону про пенсійне страхування страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату сумісників

Як здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи), з 01.01.2015 р.?


Законом про ЄСВ передбачено, що основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка — це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.

Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

Розрахунок суми єдиного внеску з фактично нарахованої заробітної плати

Чи необхідно здійснювати доплату до мінімальної заробітної плати у разі звільнення працівника (основне місце роботи) з 19.02.2015 р., якщо заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?


Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці (ст. 7 Закону про ЄСВ).

Статтею 8 Закону про ЄСВ передбачено, що якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Нарахування та утримання єдиного внеску із заробітної плати менше мінімальної

На підприємстві працює найманий працівник за основним місцем роботи на 0,5 ставки, і його заробітна плата становить менше мінімальної (800,00 грн.). Як здійснюється нарахування та утримання єдиного внеску в цьому випадку?


Якщо база нарахування єдиного внеску за місяць менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, то база для нарахування визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Отже, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати (1218,00 грн. × відповідний клас ризику підприємства). При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати (доходу) (800,00 грн. × 3,6%).

Нарахування єдиного внеску на суми винагороди за цивільно-правовими договорами

Чи необхідно здійснювати нарахування єдиного внеску працівнику на суму винагороди за договором цивільно-правового характеру, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць?


Частиною шостою ст. 8 Закону про ЄСВ визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Отже, нарахування єдиного внеску на суми винагороди за цивільно-правовими договорами, що не перевищують розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Сплата єдиного внеску при укладанні цивільно-правового договору

Чи нараховується єдиний внесок на суму винагороди за цивільно-правовим договором, укладеним з фізичною особою — нерезидентом України?


Відповідно до абзацу четвертого п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 цього Закону, єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7% від винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 8 ст. 8 зазначеного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у п. 3 частини першої ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6% від винагороди за цивільно-правовими договорами.

Отже, при укладанні юридичною особою цивільно-правового договору з фізичною особоюнерезидентом єдиний внесок сплачується на загальних підставах.

Нарахування єдиного внеску на суми вихідної допомоги

Чи нараховується та сплачується єдиний внесок на суми вихідної допомоги, виплаченої у разі припинення трудового договору за угодою сторін?


Єдиний внесок не нараховується на вихідну допомогу у разі припинення трудового договору відповідно до п. 4 розділу I Переліку № 1170.

Статтею 44 КЗпП установлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 і пунктах 1, 2 та 6 ст. 40 зазначеного Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 та 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 частини першої ст. 41, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Отже, на суми вихідної допомоги, що виплачуються працівнику у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП, єдиний внесок не нараховується та не утримується.

Серед підстав, зазначених у ст. 44 КЗпП, виплату вихідної допомоги за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 цього Кодексу) не передбачено, але законом не заборонено виплачувати вихідну допомогу в інших випадках, у тому числі за угодою сторін. Оскільки відповідно до Переліку № 1170 єдиний внесок не нараховується на суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору і не обумовлено підставу припинення трудового договору, то єдиний внесок на суми вихідної допомоги, виплаченої при припиненні трудового договору відповідно до п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП, не нараховується.

Розмір єдиного внеску для товариств УТОГ, УТОС

Чи застосовується пільгова ставка єдиного внеску 5,3% товариствами УТОГ, УТОС, у яких кількість інвалідів становить менше ніж 50% від загальної чисельності працівників?


Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 1162 підприємства, зокрема товариства УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менше ніж 50% від загальної чисельності працівників і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше ніж 25% від суми витрат на оплату праці, а також підприємства та організації громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менше ніж 50% від загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше ніж 25% від суми витрат на оплату праці, подають до фіскального органу документи про підтвердження статусу УТОГ, УТОС. Документи, отримані від платника, долучаються до облікової справи такого платника.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності відповідно до абзацу другого п. 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 455 є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі — довідка МСЕК). Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними у пунктах 3.11 — 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Довідка МСЕК є первинним документом щодо встановлення групи інвалідності, тому використання інших, вторинних, документів, які видаються на підставі цієї довідки, вважається недоцільним.

Відповідно до поданих документів про підтвердження статусу організації УТОГ, УТОС для платників єдиного внеску — юридичних осіб у реєстрі страхувальників встановлюється ознака «підприємство всеукраїнської організації УТОГ, УТОС».

Статтею 4 Закону про ЄСВ визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Частиною першою ст. 7 цього Закону визначено, що базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Розмір єдиного внеску для товариств УТОГ, УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менше ніж 50% від загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше ніж 25% від суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску (частина чотирнадцята ст. 8 цього Закону).

Враховуючи зазначене, якщо у товариствах УТОГ, УТОС кількість інвалідів становить менше ніж 50% загальної чисельності працівників, то такі організації не мають права на застосування пільгової ставки єдиного внеску 5,3%, при цьому застосовується ставка відповідно до класу професійного ризику підприємства, а для працівників-інвалідів8,41%.

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату працівника-інваліда

Чи необхідно здійснювати нарахування єдиного внеску працівнику-інваліду, який працює за основним місцем роботи, де сума заробітної плати не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць?


Частиною тринадцятою ст. 8 Закону про ЄСВ визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% від визначеної п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Зміни щодо розрахунку сум єдиного внеску у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), визначено частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ.

Отже, для працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%, нарахування єдиного внеску здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Нарахування єдиного внеску для працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів

Чи необхідно здійснювати нарахування єдиного внеску працівникам підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, за основним місцем роботи, де сума заробітної плати не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць?


Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менше ніж 50% від загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше ніж 25% від суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менше ніж  50% від загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше ніж 25% від суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина чотирнадцята ст. 8 цього Закону).

Отже, якщо зазначеними підприємствами та організаціями виконуються всі умови для застосування розмірів 5,3 та 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування, то нарахування єдиного внеску для працівників таких підприємств здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Нарахування єдиного внеску особі, яка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати

Чи здійснюється нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) виходячи з розміру мінімальної заробітної плати фізичній особі, яка частину місяця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати?


Законом про відпустки передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати.

Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:

  • що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону про відпустки);
  • за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 цього Закону).

У першому випадку роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому — роботодавець має право вибору.

Статтею 26 Закону про відпустки визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти згоди щодо можливості надання і тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника недостатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).

Отже, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Розрахунок єдиного внеску для осіб, які працюють за суміщенням професій (посад)

Як здійснюється нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які працюють за суміщенням професій (посад), з 01.01.2015 р.?


Відповідно до ст. 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Отже, суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, визначеної трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків.

Слід відрізняти умови роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад). Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливо.

Питання суміщення посад регламентується Порядком № 1545 у частині, що не суперечить чинному законодавству.

Також чинним є Порядок № 1145, п. 15 якого визначено, що на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб та їхніх заступників дія цієї постанови не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.

Отже, для працівників, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.

Відповідно якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Нарахування єдиного внеску на суму лікарняного

Як здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (доходи) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць у зв’язку з хворобою (тимчасовою непрацездатністю) перебували на лікарняному, з 01.01.2015 р.?


Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Пунктом 1.3 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами):

  • для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;
  • для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р.), у якому сума нарахованого лікарняного менша за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ (1218,00 грн. × 33,2%);
  • для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Приклад

Нараховано єдиний внесок за фактично відпрацьований час: відображено у звіті за січень (умовно) 800,00 грн. × 36,76% (умовно) = 294,08 грн.

На суму лікарняних здійснюємо нарахування: 230,00 грн. × 33,2% = 76,36 грн.

Проводимо порівняння нарахованого єдиного внеску за фактично відпрацьований час (відображено у попередньому звіті) і нарахованої суми лікарняного: 800,00 грн. (зарплата за січень 2015 р.) + 230,00 грн. (сума лікарняного, наданого у лютому) = 1030,00 грн. < 1218,00 грн., тобто сума зарплати та лікарняних разом є меншою за розмір мінімальної заробітної плати).

Виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати: 1218,00 грн. (мінімальна зарплата у січні 2015 р.)800,00 грн. (фактично нарахована зарплата за січень 2015 р.)230,00 грн. (лікарняні) = 188,00 грн. × 36,76% (умовно) = 69,11 грн.

При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати (доходу) (800,00 грн. × 3,6%; 230,00 грн. × 2%).

Нарахування єдиного внеску на виплати, нараховані померлому працівнику

Чи нараховується єдиний внесок на виплати, нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті?


Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, на виплати, нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, єдиний внесок нараховується та сплачується на загальних підставах.

При цьому якщо нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), то сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Нарахування єдиного внеску на суми, виплачені працівнику як компенсація проїзду

Чи нараховується єдиний внесок на виплати, пов’язані з компенсацією проїзду на таксі, маршрутному таксі, іншим транспортом у службових цілях?


Відповідно до п. 3.15 розділу 3 Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку № 1170 витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, суми, виплачені працівнику як компенсація проїзду на таксі, маршрутному таксі, іншим транспортом у службових цілях в Україні та у закордонних відрядженнях, не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00