ПДФО

Адвокатська діяльність: облік, оподаткування, звітність

Правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом № 5076, а порядок оподаткування доходів для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність як адвокати, — Податковим кодексом.
З метою належного оподаткування доходів, отриманих від здійснення адвокатської діяльності, розглянемо порядок ведення обліку та подання звітності, а також критерії обґрунтування витрат, що зменшують дохід, для визначення об’єкта оподаткування.
З’ясуємо, як адвокатська діяльність застосовується одночасно з підприємницькою та які запроваджено новації щодо сплати єдиного внеску особами, що провадять ці два види діяльності. Крім того, визначимо, як оподатковуються ПДФО та військовим збором доходи, виплачені юридичною особою адвокату.


Визнання адвокатської діяльності

Адвокат — це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Відповідно до абзацу другого пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, одночасно бути підприємцем та здійснювати підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особоюпідприємцем.

Взяття на облік

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється згідно з положеннями ст. 178 розділу IV Податкового кодексу.

Пунктом 178.1 цієї статті передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у фіскальних органах за місцем постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік відповідно до ст. 65 цього Кодексу.

Абзацом другим п. 65.1 ст. 65 визначено, що фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов’язані стати на облік у фіскальному органі за місцем постійного проживання.

Згідно з п. 1.3 Порядку № 1588 взяттю на облік або реєстрації у фіскальних органах підлягають усі платники податків.

Положеннями пп. 1 п. 6.7 цього Порядку передбачено, що фізична особа, яка має намір провадити незалежну адвокатську діяльність, для взяття на облік зобов’язана у строк 10 календарних днів після реєстрації подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до фіскального органу за місцем свого постійного проживання:

  • заяву за формою № 5-ОПП;
  • копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При поданні документів пред’являються оригінали зазначених документів.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну адвокатську діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючому органі як фізична особа — підприємець із ознакою того, що здійснює незалежну адвокатську діяльність. У такому разі фізична особа крім копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю подає вищезазначену заяву з позначкою «Зміни».

Підтвердженням реєстрації у фіскальному органі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є довідка за формою № 4-ОПП. У цій довідці перед прізвищем, ім’ям та по батькові такої особи вказується «Фізична особа — підприємець» та вид професійної діяльності (наприклад, «Фізична особа — підприємець, адвокат»).

Зверніть увагу, що саме ця довідка із зазначенням перед прізвищем, ім’ям та по батькові слова «Адвокат» дає право: 

  • адвокату, що провадить незалежну професійну діяльність, при визначенні об’єкта оподаткування враховувати витрати, пов’язані з адвокатською діяльністю (абзац другий п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу);
  • податковим агентам, що виплачують доходи, не утримувати податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу адвокату (п. 178.5 цієї статті).

Отже, адвокатську діяльність мають право здійснювати фізичні особи, належним чином узяті на облік у фіскальних органах як фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність.

Ведення обліку та подання звітності

Порядок оподаткування доходів для фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність як адвокати, встановлено ст. 178 Податкового кодексу, відповідно до пунктів 178.2 та 178.3 якої доходи, отримані протягом календарного року від провадження такої діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (20)%.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Нормами Податкового кодексу не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об’єкта оподаткування, є їх належність та необхідність, обумовлені вимогами Закону № 5076 для провадження такої діяльності.

У зв’язку з цим затверджено наказ № 1185, згідно з яким до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:

  • орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
  • технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнетривкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
  • обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
  • витрати на виготовлення печаток і штампів, а також їх заміну;
  • сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
  • відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
  • оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
  • проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
  • витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
  • витрати на користування електронною базою законодавства;
  • витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
  • виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
  • придбання канцелярського приладдя;
  • сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • програмне забезпечення;
  • поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
  • витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

При цьому слід зазначити, що у разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Адвокати ведуть Книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом № 481, дані якої використовують для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат адвокати подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

За результатами звітного року адвокати подають до 1 травня року, що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом № 793, та відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Здійснення адвокатської та підприємницької діяльності одночасно

Оскільки нормами Закону № 5076 та Податкового кодексу фізичним особам, які провадять незалежну адвокатську діяльність, не заборонено здійснювати і підприємницьку діяльність, має місце саме ведення такої діяльності разом із адвокатською.

Чинним законодавством передбачено кілька способів оподаткування доходів, одержаних фізичними особами від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку та порядок подання звітності. Розглянемо податкові наслідки для адвоката, який застосовує той чи інший спосіб оподаткування доходів (див. табл.).

Система оподаткування

Об’єкт
оподаткування

Витрати

Ставки податку

Ведення обліку

Звітність

Строки подання звітності

Термін сплати податку

незалежна адвокатська діяльність

сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної адвокатської діяльності

визначені наказом № 1185

15 (20)%

книга, затверджена наказом № 481

податкова декларація, затверджена наказом № 793

до 1 травня року, що настає за звітним

до 1 серпня року, що настає за звітним

незалежна адвокатська діяльність та загальна система

сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими

витратами, необхідними для провадження незалежної адвокатської діяльності

визначені наказом № 1185

15 (20)%

книга, затверджена наказом № 481

податкова декларація, затверджена наказом № 793

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року

протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання податкової декларації

чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця

документально підтверджені, визначені п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу

незалежна професійна діяльність та спрощена система

сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної адвокатської діяльності

визначені наказом № 1185

15 (20)%

книга, затверджена наказом № 481

податкова декларація, затверджена наказом № 793

до 1 травня року, що настає за звітним

до 1 серпня року, що настає за звітним

дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу

без урахування витрат

відсоткові ставки залежно від обраної групи платника єдиного податку

книга, затверджена наказом № 1637

податкова декларація, затверджена наказом № 1159

для першої та другої груп протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року

авансовий внесок не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця

для третьої групи  протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року

протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника

 

Перший спосіб: загальна система оподаткування та адвокатська діяльність

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від застосування загальної системи оподаткування, регламентовано ст. 177 Податкового кодексу, згідно з п. 177.2 якої об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Такі фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом № 481, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

  • витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
  • витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування відповідно до норм розділу IV цього Кодексу);
  • обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
  • суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
  • інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, не зазначені в підпунктах 177.4.1 — 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Крім того, такі фізичні особи — підприємці самостійно розраховують авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у зіставних умовах), та сплачують до бюджету по 25% щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

За результатами календарного року фізична особа — підприємець протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання податкової декларації.

Отже, з огляду на викладене, якщо фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, застосовуючи загальну систему оподаткування, така особа зобов’язана вести одну книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом № 481, у якій відображає отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.

За результатами звітного року зазначена особа подає одну податкову декларацію про майновий стан і доходи у строки, передбачені для фізичних осіб — підприємців (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року). При її заповненні поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності фізична особа відображає інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому фізична особа самостійно розраховує податок на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету в строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі декларації.

Другий спосіб: спрощена система оподаткування та адвокатська діяльність

Для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, главою 1 розділу XІV Податкового кодексу обумовлено правові засади її застосування.

Водночас слід нагадати, що у зв’язку із запровадженою з 01.01.2015 р. податковою реформою оптимізовано кількість груп платників єдиного податку.

Так, фізичні особи — підприємці мають право обрати першу, другу або третю групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог, передбачених п. 291.4 ст. 291 зазначеного Кодексу.

Платники єдиного податку ведуть облік у порядку, встановленому підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу.

У разі якщо фізична особа провадить незалежну адвокатську діяльність та одночасно застосовує спрощену систему оподаткування, така особа веде дві книги обліку: однузатверджену наказом № 481 (для відображення доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності), другузатверджену наказом № 1637 (залежно від обраної групи платника єдиного податку).

Подання податкової звітності такою особою також має певні особливості.

Так, за результатами звітного року подаються дві декларації:

  • одна — податкова декларація  про майновий стан і доходи — для відображення доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності (до 1 травня року, що настає за звітним). Платники самостійно сплачують суму податкового зобов’язання, зазначену в ній, до 1 серпня року, що настає за звітним;
  • друга — податкова декларація платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджена наказом № 1159, у якій відображаються доходи, отримані від застосування спрощеної системи оподаткування. Ця декларація подається у строки, визначені у ст. 296 Податкового кодексу:
  • для платників єдиного податку першої та другої груп — у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року;
  • для платників єдиного податку третьої групи — у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. При цьому такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця за податковий (звітний) квартал.

Сплата ПДФО при виплаті юридичною особою доходу адвокату

Відповідно до п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу під час виплати суб’єктами господарювання — податковими агентами (поняття податкового агента визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору може бути прирівняно до працівника чи роботодавця згідно з підпунктами 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Таким чином, якщо фізична особа здійснює незалежну адвокатську діяльність та відповідно до вищезазначеної норми подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, при виплаті доходу податковий агент не утримує з неї податок на доходи фізичних осіб, а фізична особа включає такий дохід до річної податкової декларації про майновий стан і доходи та самостійно нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Оподаткування військовим збором доходів, виплачених адвокату юридичною особою

Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу (тобто фізична особа — резидент, фізична особа — нерезидент та податковий агент).

При цьому ст. 18 Податкового кодексу встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені зазначеним Кодексом для платників податків.

Водночас пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність відповідно до ст. 178 Податкового кодексу (пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 зазначеного Кодексу оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат, і в такому випадку військовий збір нараховуватиметься на річний дохід без урахування витрат.

Відповідно до п. 178.5 зазначеної статті під час виплати суб’єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Тобто суб’єкти господарювання, які виплачують доходи адвокатам за здійснення ними своєї діяльності, не є податковими агентами щодо таких доходів.

Таким чином, з метою уникнення подвійного оподаткування військовий збір не утримується суб’єктом господарювання при виплаті доходу адвокату за здійснення ним діяльності у разі надання таким адвокатом копії довідки про взяття його на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність.

За результатами звітного податкового року адвокат самостійно розраховує військовий збір в розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу, відображає його в річній податковій декларації та сплачує в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів адвокатів є 2015 р. Термін сплатидо 01.09.2016 р.

Сплата єдиного внеску адвокатом, який одночасно здійснює підприємницьку діяльність

Розглянемо, чи є фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, платником єдиного внеску за результатами професійної діяльності за 2014 р., якщо вона одночасно здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі, і які правові новації щодо сплати такими особами єдиного внеску запроваджено Законом № 77.

Протягом 2014 р. правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), визначення кола платників, умови та порядок його нарахування і сплати регулювалися Законом про ЄСВ. Виключно цим Законом визначалися принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 5 цієї частини платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Таким чином, фізична особа, яка є підприємцемплатником єдиного податку та одночасно займається незалежною адвокатською діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особапідприємець. Така особа не має обов’язку щодо обліку, звітності та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної адвокатської діяльності, за результатами 2014 р.

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон № 77, яким внесено зміни до Закону про ЄСВ.

Зокрема, згідно із внесеними до п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ змінами платниками єдиного внеску є особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, художню, освітню чи викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які здійснюють релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. У попередній редакції цього пункту платниками єдиного внеску було визначено осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (з деталізацією видів діяльності), за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Таким чином, скасовано норму, яка фактично не давала можливості особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність, релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, одночасно бути найманими працівниками чи підприємцями.

Абзацом першим частини другої ст. 7 Закону про ЄСВ встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, визначених п. 5 частини першої ст. 4 цього Закону, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, відповідно до зазначених змін фізична особа, яка займається незалежною адвокатською діяльністю та одночасно є підприємцемплатником єдиного податку, повинна стати на облік як платник єдиного внескуфізична особа, що забезпечує себе роботою самостійнозаймається незалежною адвокатською діяльністю, та сплачувати єдиний внесок з доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності протягом 2015 р.

Віднесення адвокатом сум єдиного внеску до витрат відповідного періоду

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (абзац перший частини другої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Оскільки цим Законом чітко визначено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за місяць, у якому отримано такий дохід (прибуток), то місяці, в яких не отримувався дохід (прибуток), не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас положеннями вищезазначеного абзацу встановлено, що у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначена норма може використовуватись особами, які провадять незалежну професійну діяльність, при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.

Відповідно до положень наказу № 1185 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при визначенні сукупного чистого доходу мають право на включення до переліку витрат сплаченої суми єдиного внеску.

Згідно з частиною першою п. 4.2 Інструкції № 455 сплата єдиного внеску, нарахованого за календарний рік фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно, здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Отже, сума єдиного внеску, сплачена фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійнозаймається незалежною адвокатською діяльністю, включається до витрат того звітного періоду, в якому її сплачено.

Припинення адвокатської діяльності у зв’язку з призначенням на державну службу

Розглянемо, чи може фізична особа, яка на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю здійснює незалежну діяльність, тимчасово зупинити адвокатську діяльність у зв’язку із призначенням на державну службу. Чи повинна така особа подавати звітність та сплачувати податки на період зупинення адвокатської діяльності?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом № 5076, ст. 1 якого визначено, що адвокат — це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, передбачених цим Законом; адвокатська діяльність — це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 7 Закону № 3206 встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування), забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Вимоги щодо несумісності закріплено також ст. 7 Закону № 5076, зокрема несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування).

Таким чином, призначення на державну службу позбавляє можливості здійснювати незалежну адвокатську діяльність.

Крім того, нормами вищезазначеної статті передбачено, що у разі виникнення обставин несумісності адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Право на зайняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності (частина перша п. 1 ст. 31 Закону № 5076).

Адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність протягом усього строку зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України (п. 5 зазначеної статті).

Відомості про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Отже, законодавством України передбачено повне припинення адвокатської діяльності на період державної служби.

Згідно з пп. 67.1.2 п. 67.1 ст. 67 та пп. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу підставою для зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятої особи є реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному органі (з дати реєстрації).

Процедуру зняття з обліку платників податків у контролюючих органах встановлено розділом ХІ Порядку № 1588, пп. 2 п. 11.32 якого визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на зайняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

  • заяви за формою № 8-ОПП;
  • довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Відповідно до п. 11.17 розділу ХІ Порядку № 1588 після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, визначених п. 11.27 цього розділу, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, контролюючий орган складає довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП.

Особа, яка не провадить незалежну адвокатську діяльність та доходів від неї не отримує, а також яка знята з обліку в контролюючих органах як платник податків та отримала довідку за формою № 22-ОПП, не має обов’язку з подання звітності та сплати податків щодо такої діяльності.

Якщо після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що особа розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи, і це призведе до оподаткування доходів без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу).

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42