ЗЕД

Розрахунки у сфері ЗЕД у валюті України

Відповідно до змін, внесених Законом № 4205 до ст. 7 Декрету № 15-93, у розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торговельного обороту разом з іноземною валютою як засіб платежу (без наявності індивідуальної ліцензії) може використовуватися грошова одиниця України — гривня.

При цьому розрахунки як у іноземній валюті, так і у гривнях здійснюються виключно через уповноважені банки в порядку, установленому Нацбанком України.

Згідно зі ст. 1 Декрету № 15-93 валюта Українице у тому числі грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Валюта України, як і платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, належить до валютних цінностей. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю (ст. 12 зазначеного Декрету).

Згідно зі ст. 1 Декрету № 15-93 валютними операціями є:

  • операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, здійснюваних між резидентами у валюті України;
  • операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному зверненні як засоби платежу, з передачею заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
  • операції, пов’язані з ввезенням, перекладом і пересилкою на територію України та вивезенням, перекладом і пересилкою за її межі валютних цінностей.

Для здійснення резидентами розрахунків у валюті України за експортно-імпортними операціями з нерезидентами використовуються кореспондентські рахунки в гривнях. Порядок ведення та режим функціонування кореспондентських рахунків визначено розділом 4 Положення № 118.

При цьому слід мати на увазі, що кошти в гривнях, які за операціями резидентів надійшли з кореспондентського рахунку банку-нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок та обліковуються на цьому рахунку до того часу, поки клієнт не надасть уповноваженому банку документи, передбачені вимогами цього Положення, але не більше п’яти робочих днів (враховуючи день зарахування коштів на розподільчий рахунок). Перерахування гривень на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком зазначених документів.

Водночас будь-які перерахування гривень на кореспондентський рахунок банку-нерезидента за договорами (контрактами) з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунку клієнта. У разі перерахування гривень за укладеними резидентами договорами (контрактами) з нерезидентами уповноважені банки попередньо зараховують кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками». З цього рахунку наступного робочого дня зазначені кошти можуть перераховуватися на користь нерезидента за умови отримання від клієнта всіх обов’язкових документів, що свідчать про правомірність платежу, та довідки контролюючого органу, в якому резидент зареєстрований як платник податків, про те, що у клієнта немає заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення.

Необхідною умовою для здійснення розрахунків у гривнях між резидентами і нерезидентами за операціями купівлі-продажу товарів (продукції, робіт, послуг) через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів є визначення гривні як валюти розрахунків в укладених зовнішньоекономічних договорах (контрактах).

Статтею 17 Указу № 41/98 встановлено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків у іноземній валюті Законом № 185.

Тобто при здійсненні розрахунків у гривнях суб’єкти ЗЕД мають дотримуватися строків розрахунків, визначених статтями 1 та 2 цього Закону, а саме:

  • отримати гривневу виручку (за експортовані товари, виконані роботи, надані послуги) у строки виплати заборгованостей, зазначені у зовнішньоекономічних контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, або у строки, встановлені Нацбанком України;
  • отримати товари (роботи, послуги) у строки погашення заборгованостей, зазначені у зовнішньо-економічних конт-рактах, але не пізніше 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу в гривнях на користь нерезидента — постачальника товарів (робіт, послуг). При використанні розрахунків у формі документарного акредитиву — не пізніше 180 календарних днів з моменту здійснення уповноваженим банком гривневого платежу на користь нерезидента або у строки, встановлені Нацбанком України.

За порушення строків розрахунків, передбачених статтями 1 та 2 Закону № 185 або встановлених Нацбанком України відповідно до цих статей, стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки (вартості недопоставленого товару, неотриманих робіт, послуг), але не більше суми заборгованості.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42