Статті

Регіони України отримали можливість збільшення фінансової спроможності

Наміри здійснити фінансову децентралізацію на місцях декларувала кожна влада, але перейти від слів до діла не ризикував ніхто. Представники регіонів тим часом продовжували «з простягнутою рукою» вишикуватися в черги для повернення собі з держбюджету частини коштів, сплачених у вигляді податків і зборів. Так відбувалося до початку 2015 р., коли набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, а також до Бюджетного кодексу України в частині реформи міжбюджетних відносин.


Перерозподіл надходжень

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, визначених статтями 9 і 10 Кодексу відповідно, викладено в новій редакції. Обіцяного скорочення кількості податків і зборів з 22 до 9 не відбулося, адже до місцевих платежів, як і раніше, належать збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір. За підрахунками експертів, говорити про наявність у Кодексі 11 платежів було б надто оптимістично. Хоча б тому, що в їх переліку не знайшли відображення встановлений тимчасово, до закінчення реформування Збройних Сил України, військовий збір, а також акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, який фактично є новим платежем на місцевому рівні.

«До місцевих бюджетів зараховуватимуться податок на нерухомість і збір з продажу підакцизних товарів, і місцева влада отримала можливість встановлювати ставки за цими податками», — коротко окреслив законодавчі зміни Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так і сталося, а от акцизний податок з продажу в процесі трансформації законопроекту в закон зазнав змін, що призвели до неоднозначності трактування окремих норм. Причин такого стану справ, ймовірно, дві:

  • бажання всіх і кожного взяти посильну участь у реформуванні податкової системи;
  • відтягування часу до останнього з подальшим ухваленням необхідних законів в авральному режимі (читай — вночі).

Акцизний податок

На початку січня всі, хто споживає підакцизні товари, зокрема алкогольні, тютюнові вироби й бензини, на власній кишені відчули їх невелике, але не зовсім приємне подорожчання. Особливо нововведення здивувало курців, оскільки на сигарети встановлено максимальні роздрібні ціни, вище за які продавати товар було не можна. Законотворці це врахували, передбачивши, що продаж товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Інакше кажучи, «три пишемо, два на думці», а далі, мовляв, шановні реалізатори, самі додавайте 5% від вартості товару: 90 коп. до пачки за ціною 18 грн., 95 коп. — до пачки за 19,5 грн. тощо.

Якщо повернутися до хронології змін, які важко проходили в парламенті й не завжди були підтримані бізнес-спільнотою, то спочатку планувалося запровадити збір з роздрібного продажу підакцизних товарів як місцевий платіж за ставкою до 2% від вартості з тим, щоб кожна місцева громада самостійно встановлювала розмір такого збору. Потім діапазон ставки скоригували: від 2 до 5% від вартості реалізованого товару. В остаточному ж варіанті пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу з’явилася «тверда» ставка акцизу, що встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ), у розмірі 5%. Незважаючи на те що встановлювати регіональним органам влади фактично нічого, оскільки все зроб-лено до них, голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна у коментарі «Віснику» рекомендувала все ж таки ухвалити відповідні рішення на місцях, аби уникнути правових колізій надалі.

Податок на майно

Оподаткування по-новому торкнулося й нерухомості. По-перше, існуючу базу оподаткування було розширено: крім житлового законотворці додали туди комерційне (нежитлове) майно — офісні й торговельні центри та інші подібні площі. По-друге, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, «перекочував» з категорії загальнодержавних до місцевих. По-третє, місцева громада у визначенні ставки податку має значно більше свободи, ніж у випадку з «акцизним акцизом», адже може як установлювати ставку в межах 0 — 2% від мінімальної зарплати, або до 24,36 грн. (1218 грн. × 0,02) за 1 м2, так і збільшувати граничну межу неоподатковуваної житлової нерухомості.

У попередній редакції ст. 266 Податкового кодексу було закладено зменшення бази оподаткування на 120 м2 для квартир і на 250 м2 — для будинків. Спочатку планувалося цю пільгу просто скасувати, і тоді громадяни змушені були б сплачувати за кожен метр, у якому мешкають. Так, 42-метрова двокімнатна квартира типу «чешки» обходилась би платникам до 1023,12 грн. на рік. Утім, на тлі підвищення тарифів на послуги ЖКГ до такого асоціального заходу народні обранці не вдалися, зменшивши неоподатковуваний мінімум площі до 60 м2 для квартир, до 120 м2 — для будинків.

Органи влади на місцях пішли ще далі, скориставшися правом на самостійне встановлення пільг. Винятком у цьому плані є хіба що Вінниця, влада якої залишила приписи Кодексу без змін. Щоправда, лише для квартир із податком 2% від «мінімалки», починаючи з 61-го метра. Натомість садові будинки оподаткуватимуть 1% понад норму у 120 м2, дачні — 1,5%.

У Києві податок на нерухомість громадяни сплачуватимуть з 2016 р. за ставкою 1% мінімальної заробітної плати. Дніпропетровськ наслідував приклад столичної влади, проте там пільгу для квартир вирішили збільшити до 85 м2, для будинків — до 200 м2. У цілому найнижчу ставку податку — 0,5% — зафіксовано у Запорізькій, Рівненській, Луцькій, Кіровоградській та Львівській областях. Найбільшу ж неоподатковувану площу житлової нерухомості (120 м2 для квартир і 250 м2 — для будинків) установлено у Чернівецькій, Черкаській, Чернігівській, Хмельницькій, Закарпатській і, знову ж таки, Запорізькій областях.

Транспортний податок, що також входить до складу податку на майно, — абсолютне ноу-хау української влади, такий собі перший крок до запровадження податку на розкіш. Згідно зі ст. 267 Податкового кодексу сплачувати його доведеться власникам легкових авто «віком» до п’яти років, що мають об’єм циліндрів двигуна понад 3 тис. см3. Ставка податку — 25 тис. грн. на рік.

Бюджетна децентралізація

Її передбачено Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин». Серед основних напрямів реформування — забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності місцевих бюджетів; стимулювання до об’єднання та формування платоспроможних територіальних громад; закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів і розширення дохідної бази місцевих бюджетів; децентралізація видаткових повноважень та чіткий розподіл компетенцій, сформований за принципом субсидіарності; нові види трансфертів і посилення відповідальності профільних міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях; новий механізм бюджетного регулювання та вирівнювання.

Зокрема, до ст. 29 Бюджетного кодексу внесено зміни, відповідно до яких до доходів загального фонду держбюджету належать 25% податку на доходи фізичних осіб (виняток — Київ, у якого до держбюджету вилучатимуть 60% податку) і 90% податку на прибуток підприємств. З одного боку, — позитив, бо нарешті регіонам залишається хоч 10% податку на прибуток. З іншого — негатив, бо в них забирають четверту частину ПДФО, тоді як раніше обласні бюджети одержували 25%, бюджети міст обласного значення — 75%, державний бюджет — 0% податку. Хіба що столиці не звикати, оскільки вона змушена порівну ділитися з держбюджетом сумою, що у вигляді ПДФО справляється з київських мешканців, починаючи з 2011 р.

Також до місцевих бюджетів надходитимуть 80% екологічного податку (раніше 35%), частина рентної плати (по 50% — за спеціальне використання лісових і водних ресурсів, 25% — за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), половина плати за надання адмінпослуг.

Прогнози

«Уперше за роки незалежності ми наблизилися до реалізації реальних кроків щодо перерозподілу повноважень на користь районів та місцевої влади. Ми вийшли на абсолютно європейську форму місцевого самоврядування в частині фіскальної децентралізації», — заявила міністр фінансів України Наталія Яресько. За її очікуваннями, згадані законодавчі зміни зможуть забезпечити додаткове надходження до місцевих бюджетів 25 — 45 млрд. грн. А як воно буде насправді — побачимо вже за підсумками року. Прогнозувати щось у час війни й фінансової нестабільності — справа невдячна.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42