Бухоблік

Внесення змін до установчих документів

До редакції «Вісника» надійшов лист такого змісту: «Підприємство «А» є учасником підприємства «Б» з часткою в його статутному капіталі 50% (1 000 000 грн.). Роз’ясніть, як відображаються операції в бухгалтерському та податковому обліку в таких ситуаціях.
Ситуація 1. Підприємство «Б» у 2014 р. отримало збиток у розмірі, що перевищує частку в статутному капіталі підприємства «А» втричі (-3 000 000 грн.). При цьому зміни до статуту ще не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР), але кошти підприємством «А» внесено на поточний рахунок підприємства «Б» та прийнято рішення загальними зборами учасників.
Ситуація 2. Підприємство «Б» отримало прибуток у розмірі 3 000 000 грн. Статут зареєстровано в ЄДР». Розглянемо відповідь на це запитання.


Ситуація 1. Відповідно до ст. 7 Закону про госптовариства зміни в установчих документах товариства, що вносяться до ЄДР підприємців, підлягають державній реєстрації за тими самими правилами, які встановлено для державної реєстрації товариства. Тобто юридичні права на частку підприємства «Б» у підприємства «А» виникають лише після державної реєстрації змін у статуті підприємства «Б» (зміни учасників).

Згідно із зазначеною статтею підприємство «Б» зобов’язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Якщо зміни до установчих документів підприємства «Б» протягом установлених законодавством строків (з урахуванням відповідного звітного податкового періоду) не було вчасно зареєстровано в ЄДР, контролюючими органами зазначену суму отриманих інвестицій може бути визнано безповоротною фінансовою допомогою із включенням усієї суми внеску до складу доходів у відповідному звітному податковому періоді.

Якщо реєстрацію у ЄДР буде проведено до закінчення відповідного звітного податкового періоду, то податкові ризики будуть відсутні, оскільки згідно з пп. 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.) не враховуються у складі доходів суми коштів або вартість майна, які надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Щодо підприємства «А», то якщо угоду було схвалено рішенням загальних зборів учасників цього підприємства і кошти від зазначеної угоди сплачено підприємству «Б», така операція має відображатись у бухгалтерському обліку підприємства «А».

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про бухоблік метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що одним із основних принципів бухгалтерського обліку є принцип повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до п. 11 ПБО 12 фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною за методом участі в капіталі.

Згідно з п. 4 ПБО 23 асоційоване підприємство підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Пунктом 3 ПБО 12 встановлено, що суттєвий вплив — повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, може бути володіння 20% або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства.

Отже, можна дійти висновку, що підприємство «Б» для підприємства «А» є асоційованим або дочірнім підприємством, інвестиції в яке відображаються за вартістю, визначеною за методом участі в капіталі.

Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування (п. 3 ПБО 12).

Виходячи з цього, балансова вартість фінансових інвестицій підприємства «А» збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) підприємства «Б» за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі.

У наведеному прикладі збиток підприємства «Б» у розмірі 3 000 000 грн. призведе до необхідності зменшити вартість інвестиції підприємства «А» на 1 500 000 грн., тобто на 50% частки в статутному капіталі підприємства «Б».

Відповідно до п. 12 ПБО 12 зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Таким чином, у бухгалтерському обліку підприємства «А» фінансову інвестицію, яка при придбанні відображалась у розмірі 1 000 000 грн., буде зменшено бухгалтерським записом Дт 96 «Втрати від участі в капіталі» — Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» на суму 1 000 000 грн. У Балансі (Звіті про фінансовий стан) підприємства «А» зазначена довгострокова фінансова інвестиція обліковуватиметься за нульовою вартістю.

З точки зору податкового обліку придбання підприємством «А» корпоративних прав підприємства «Б» є фінансовою інвестицією. Підпунктом «б» пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що до фінансових інвестицій належать прямі інвестиції — господарські операції, які передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Оподаткування цінних паперів до 01.01.2015 р. здійснювалося за нормами п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу, а саме: при оподаткуванні враховувався прибуток/збиток від торгівлі цінними паперами.

Отже, якщо відчуження корпоративних прав у звітному періоді (2014 р.) у підприємства «А» не здійснювалося, то, відповідно, збільшення/зменшення вартості фінансової інвестиції за методом участі в капіталі у бухгалтерському обліку підприємства не призводить до будь-яких податкових наслідків для підприємства «А». Підставою для такого висновку є норма п. 152.10 ст. 152 Податкового кодексу в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., якою визначено, що якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням зазначених активів.

Ситуація 2. Якщо підприємство «Б» отримало прибуток у розмірі 3 000 000 грн., то відповідно до наведених вище правил бухгалтерського обліку щодо фінансових інвестицій підприємство «А» має збільшити вартість фінансової інвестиції на 1 500 000 грн. (3 000 000 х 50%). Таке збільшення здійснюватиметься бухгалтерським записом Дт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» — Кт 72 «Дохід від участі в капіталі» на суму 1 500 000 грн.

У Балансі (Звіті про фінансовий стан) підприємства «А» зазначена довгострокова фінансова інвестиція обліковуватиметься за вартістю 2 500 000 грн.

Збільшення вартості фінансової інвестиції за методом участі в капіталі у бухгалтерському обліку підприємства не призводить до збільшення доходів або витрат у податковому обліку підприємства «А».

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00