Статті
Тема: Організація діяльності підприємств, Інше

Органічне середовище

Чи залишилося на продовольчому ринку місце для здорової їжі?

Переважна більшість українців сьогодні щодня змушена переглядати сімейні бюджети, напружено обдумуючи, в чому ще можна собі відмовити. Стрімке зростання цін майже на всі товари, зокрема на найважливіші харчові продукти, змушує споживачів у буквальному розумінні приборкувати свої апетити й робити вибір на користь дешевшої продукції. Падіння купівельної спроможності людей майже не залишає шансів на попит безпечним, якісним, а отже, дорогим харчам, зокрема органічній продукції. Хто сьогодні готовий розщедритися на товари органічного виробництва? Чи існує довіра до органічних продуктів в українського споживача? Ці та інші питання, пов’язані з розвитком та просуванням на вітчизняному ринку органічної продукції в умовах галопуючої інфляції, обговорювали учасники нещодавньої прес-конференції «Органічна Україна: перспективи року».


Є бажання, немає можливостей

Не так давно експерти, здавалося б, мали доволі вагомі підстави очікувати зростання попиту на органічну продукцію. Про це свідчила динаміка розвитку сучасного внутрішнього споживчого ринку органічних продуктів. За даними Федерації органічного руху України, він почав розвиватися на початку 2000-х років. У 2007 р. його обсяги становили близько 500 тис. євро, 2008 р. — 600 тис. євро, 2009 р. — 1,2 млн. євро, в 2010 р. — 2,4 млн. євро. У 2011 р. цей показник зріс до 5,1 млн. євро, 2012 р. — до 7,9 млн. євро. а в 2013 р. — до 12,2 млн. євро. Незважаючи на складне економічне та політичне становище в Україні, експерти ринку прогнозували поступове зростання внутрішнього органічного ринку і попиту на 2014 р., зумовлене розширенням асортименту та збільшенням кількості готових кінцевих органічних продуктів українського виробництва. І навіть ще півроку тому керівництво Мінагрополітики України наголошувало на особливих перспективах органічної продукції в контексті спільних з Євросоюзом проектів у сільському господарстві, стверджуючи, що органічний сектор має всі шанси увійти до десятки світових лідерів виробництва органіки.

Втім, стосувалося це переважно експорту сировини. У дрібнотоварних виробників готової продукції — невеликих господарств, що спеціалізуються здебільшого на виробництві овочів, фруктів, м’яса, молока, яєць, не багато шансів витримати конкуренцію з виробниками європейських країн. Проте внутрішній ринок за останні кілька років почав інтенсивно насичуватися саме завдяки таким господарствам. Ці тенденції спостерігалися не лише у столиці та великих обласних центрах, а й у райцентрах, де відкривалися невеликі спеціалізовані магазини органічної продукції. Коло прихильників здорової їжі серед українців постійно розширювалося. Тим більше що виробники взялися активно пропагувати органічні продукти, регулярно представляючи їх на міжнародних та вітчизняних виставках, організовуючи «органічні» тури Україною. Та продовольча інфляція внесла свої корективи. Через зниження рівня життя більшості людей, у тому числі потенційних споживачів органічної продукції — українців середнього достатку, мало хто має змогу купувати товари органічного виробництва, хоча бажання таке є.

«Я обома руками за здоровий спосіб життя, але органічні продукти, навіть ті, що прийнято називати продуктами «соціального кошика» — молоко, йогурт, кефір, крупи, — моїй сім’ї й раніше були не по кишені, — стверджує Олександр Янченко, столичний приватний підприємець, один із відвідувачів Першої виставки-пропозиції органічних товарів і послуг «Органічна Україна 2015 «Абсолютно органічна якість», що відбулася наприкінці минулого місяця у м. Києві. — У бюджет сім’ї з чотирьох осіб, який не перевищує 15 тис. грн., не вписуються ані крупи ціною від 33 грн. за півкілограма, ані молочна продукція, хоч би й хотілося годувати дітей безпечними та якісними харчами. Навіть не уявляю, на чому можна зараз заощадити, щоб купувати їжу за такі гроші».

Раціональний підхід...

У нинішні скрутні часи виробники закликають потенційних споживачів підходити до вибору якомога раціональніше. Так, Олексій Соломко, представник торгової марки «Жменька», одного з піонерів на ринку органічних круп, під час прес-конференції визнав, що крупи на ринку дорожчають з об’єктивних причин — підвищення цін на витратні матеріали, пальне тощо. Та на тлі катастрофічного здорожчання імпорту український продукт все-таки став доступнішим. До того ж, на думку фахівця галузі, аби з’ясувати, наскільки дорожчими є вітчизняні органічні крупи порівняно з продуктами традиційного виробництва, слід розуміти, скільки коштує така крупа у перерахунку на 100 г.

«Якщо традиційна крупа марок «приват лейбл» здебільшого містить чимало неїстивних домішок (іншими словами — сміття), а зерно у ній дроблене, — переконує Анатолій Соломко, — то стає зрозумілим, що з органічної крупи з розрахунку на 100 г каші вийде більше, її поживні властивості будуть набагато вищими, а ціна «чистого» продукту подеколи виявиться навіть нижчою».

«Іноді складається враження, що коли йдеться про ціни на органічні продукти, то навмисне відбувається нагнітання, — підтримує колегу керівник закладів мережі спеціальних магазинів «Натур бутік» Вікторія Ле Хак. — Уявлення про те, що нібито покупці у нашій мережі — лише заможні, є хибним. Звісно, до нас приходять люди, котрі купують перепелів, фазанів, куріпок. Але є й ті, хто придбаває лише «соціальні» продукти: скажімо, молочні. Я вирішила зіставити ціни за деякими позиціями і пішла до супермаркету. Якщо 200-грамовий йогурт, який дозволено до вживання дітям з восьми місяців, що містить і ароматизатори, й консерванти, коштує 7 грн. 30 коп., то півлітра йогурту «Органік мілк» — 18 грн. Сир, розфасований у супермаркетах по 200 г за ціною 19 грн., «Органік мілк» розфасовує по 300 г за ціною 32 грн.».

...та усвідомлений вибір

Здавалося б, міркування виробників і постачальників органічних товарів є доволі аргументованими. Однак тотальне здорожчання, що вганяє покупців у стрес, не залишає ні сил, ні часу на розважливість і вдумливість. До того ж крім високої ціни багатьох споживачів зупиняє недовіра до автентичності органічного продукту. Адже в Україні, за оцінками фахівців, практично немає жодної галузі харчової промисловості, де слово фальсифікат не можна застосувати. Хоча, як зауважують експерти ринку, найвища ціна і є головним доказом натуральності продукту. «Я ще не бачила підробки зеленого «євролистка» із зірочками, — говорить пані Вікторія. — Саме це маркування підтверджує органічність продукту не лише в Україні, а й в усій Європі. Та в разі виникнення сумнівів у продавця можна попросити сертифікат, у якому міститься інформація про вирощування продуктів. На органічність продукту вказують і нетривалі терміни зберігання.

До речі, ми провели дослідження, хто придбаває товари в магазинах органічної продукції, і дійшли висновку, що майже всі покупці — люди з вищою освітою, які мають сім’ю, а головне — роблять вибір усвідомлено. Споживачі органічної продукції розглядають своє здоров’я як довгострокову інвестицію, цікавляться історією походження харчових продуктів, діляться міркуваннями з друзями, завдяки чому попит на неї у світі зростає».

Справді, у західних країнах ринок екологічно чистих продуктів у сотні разів переважає вітчизняний. Експерти пояснюють це тим, що ціни на таку продукцію в ЄС іноді навіть нижчі за українські. Якщо в Європі, за даними фахівців, органічні продукти на 15 — 30% дорожчі за вироблені традиційним способом, то в Україні цей показник має ширшу амплітуду — від 30 до 300%. Економічні катаклізми останніх тижнів явно звужують органічне середовище, надовго перекриваючи вітчизняним споживачам доступ до екологічно чистих харчів, хоча жоден пересічний українець не відмовився б від споживання безпечної і корисної їжі. Однак психологи стверджують, що криза — це зайвий шанс замислитися на тим, що ми їмо, раціонально організувати харчування й остаточно відмовитися від того, що завдає шкоди. Це допоможе не лише заощадити кошти, а й не занапастити здоров’я.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42