ПДФО

Обчислення та сплата податку на доходи фізичних осіб, декларування доходів громадян

Нещодавно Державною фіскальною службою України  було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Обчислення та сплата податку на доходи фізичних осіб, декларування доходів громадян» за участю Сергія НАУМОВА, заступника директора Департаменту — начальника Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Застосування відповідних ставок податку за результатами декларування

Які ставки податку застосовуються при визначенні податкових зобов’язань за результатами декларування доходів 2014 р., оскільки з 01.01.2015 р. ставки податку на доходи фізичних осіб підвищено, та чи змінилася форма Податкової декларації про майновий стан і доходи?


З01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни, зокрема, до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб пасивних доходів, виграшів (призів), пенсій, додаткового блага, а також підвищено рівень прогресивної шкали оподаткування. Зміни застосовуються до оподаткування доходів фізичних осіб, нарахованих (виплачених, наданих) після 01.01.2015 р.

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу і подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Граничний термін подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Податкова декларація) — до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV зазначеного Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу).

Тобто фізичні особи до 01.05.2015 р. подають Податкову декларацію щодо доходів, отриманих у 2014 р. Громадяни при декларуванні доходів у 2015 р. застосовують норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діяли на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31.12.2014 р.

Податкова декларація щодо доходів, отриманих за 2014 р., подається за формою, встановленою наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793.

Подання декларації

Фізичній особі необхідно подати Податкову декларацію за 2014 р. у зв’язку з отриманням доходів від здавання в оренду житла. Де можна отримати консультацію при заповненні такої декларації та чи дозволено її подання не за місцем реєстрації, а за місцем проживання?


Згідно з п. 179.10 ст. 179 Податкового кодексу платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутись із запитом до відповідного контролюючого органу з проханням надати роз’яснення щодо заповнення річної Податкової декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Послуги із заповнення Податкової декларації безоплатно надаються контролюючими органами за місцем перебування платника податку на обліку.

Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу). Податковою адресою фізичної особи — платника податків  визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 цього Кодексу).

Абзацом п’ятим ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово. Реєстрація — це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла. Тобто Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем їх реєстрації.

Отримано іноземний дохід

Фізичною особою у 2014 р. отримано дохід у Литві, з якого було утримано податок на доходи фізичних осіб. Чи повинна ця особа подавати Податкову декларацію в Україні?


Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Вичерпний перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, наведено в п. 164.2 ст. 164 зазначеного Кодексу. При цьому загальний оподатковуваний дохід — це будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 цієї статті).

Згідно з пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податкуотримувача, який зобов’язаний подати річну Податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. При цьому платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, відповідно до норм міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Для зарахування податку, сплаченого за межами території України, платник податків повинен надати довідку від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Слід зазначити, що сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Доходи з різних джерел

Чи необхідно проводити перерахунок доходів, як це зазначено в пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу, якщо фізична особа працює на постійній основі на одному підприємстві й отримує доходи у вигляді процентів за депозитними вкладами, при цьому загальна сума річного доходу перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати?


Відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу платники податків зобов’язані подавати Податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувались (виплачувались, надавались) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 р. — 146 160 грн.).

Тобто пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу поширюється на випадки взаємовідносин, які за своїм характером мають зміст трудових відносин.

Згідно з пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 зазначеного Кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

При цьому відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і Податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:

виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV цього Кодексу;

зазначені в пп. «є» п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу, від двох і більше податкових агентів, при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо дохід від роботодавця не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, а з доходів у вигляді процентів, отриманих від одного податкового агента, утримано податок на доходи фізичних осіб, то Податкова декларація за результатами податкового (звітного) року не подається.

Квартира у подарунок: подавати декларацію чи ні

Чи необхідно подавати Податкову декларацію, якщо фізичною особою отримано у дарунок квартиру від батька?


Правила оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину або дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, встановлено ст. 174 Податкового кодексу.

Так, п. 174.6 цієї статті визначено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з нормами, встановленими розділом ІV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.

Відповідно до п. 174.2 вищезазначеної статті вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, в тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Таким чином, дарунок від батька не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 176.1 ст. 176 зазначеного Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати Податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли відповідно до норм розділу ІV цього Кодексу таке подання є обов’язковим.

Водночас згідно з п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і Податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок.

Отже, оскільки в результаті прийняття квартири в дарунок від батька податок на доходи фізичних осіб не сплачується, у платника податку відсутні підстави щодо звільнення від обов’язку подання Податкової декларації відповідно до п. 179.2 ст. 179 зазначеного Кодексу.

Спадщину отримано від бабусі

Чи оподатковується дохід, отриманий онукою у вигляді земельної ділянки у спадщину за заповітом від бабусі, та чи подається у такому випадку Податкова декларація?


Відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 зазначеного Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), що підлягає оподаткуванню, спадкоємці зазначають у річній Податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також інших спадкоємців-резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і Податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу ІV цього Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок згідно з п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу.

Таким чином, дохід, отриманий онукою у вигляді земельної ділянки у спадщину за заповітом (від бабусі), оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5%, і Податкова декларація не подається у разі сплати податку до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.

Продаж частки статутного фонду товариства

Фізичною особою у 2014 р. продано частку статутного фонду ТОВ. Внесок до статутного фонду цього підприємства було зроблено коштами у 2002 р. Чи необхідно підтверджувати внесок документально, якщо строк позовної давності (1095 днів) вже минув?


Порядок оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку регламентується п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.2.1 якого визначено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 вищезазначеного пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються, зокрема, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Слід зазначити, що відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу платники податків зобов’язані, зокрема:

  • вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в разі якщо такий платник податку зобов’язаний згідно з розділом ІV цього Кодексу подавати декларацію;
  • отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;
  • подавати Податкову декларацію у визначені строки у випадках, у яких відповідно до норм цього розділу таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Податковій декларації з цього податку.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, строк позовної давності зі зберігання первинних документів для розрахунку інвестиційного прибутку розпочинається з моменту подання Податкової декларації, а розрахунок інвестиційного прибутку здійснюється лише на підставі первинних документів.


Підготувала Марія ДАНЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Сергія НАУМОВА,
заступника директора Департаменту
начальника Управління адміністрування доходів
і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України,
та Інформаційно-комунікаційного департаменту Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42