ЄСВ

Нові умови застосування понижуючого коефіцієнта

З 13.03.2015 р. набрали чинності зміни, внесені Законом № 219 до Закону про ЄСВ. Визначено більш широке коло платників єдиного внеску, яким надається право на застосування понижуючого коефіцієнта, тобто понижуючої ставки єдиного внеску.
Розглянемо, які платники мають право застосовувати понижуючий коефіцієнт, базу нарахування єдиного внеску, до якої застосовується понижуючий коефіцієнт, ставки, до яких він застосовується, умови застосування.


Платники, які мають право застосовувати понижуючий коефіцієнт

Застосовувати понижуючий коефіцієнт мають право платники, визначені в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому (крім платників, які виплачують грошове забезпечення) п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ.

База нарахування єдиного внеску, до якої застосовується понижуючий коефіцієнт

Єдиний внесок нараховується:

  • на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
  • на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);
  • на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Ставки, до яких застосовується коефіцієнт

При нарахуванні єдиного внеску на визначену базу нарахування понижуючий коефіцієнт застосовується до ставок, визначених частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону про ЄСВ, тобто:

  • єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 (тобто для роботодавців) (крім абзацу сьомого) (тобто крім платників, які виплачують грошове забезпечення) частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону (тобто сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці) бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (від 36,76% для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва);
  • для бюджетних установ (єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування);
  • для платників, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, (єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96% визначеної бази нарахування);
  • винагорода за цивільно-правовими договорами для роботодавців, крім тих, які виплачують грошове забезпечення (єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7%);
  • відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність (від 36,76% для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва);
  • на період до 01.01.2023 р. для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) (єдиний внесок встановлюється у розмірі 33,2% визначеної бази нарахування єдиного внеску);
  • підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (єдиний внесок встановлюється у розмірі 33,2% визначеної бази нарахування).

Умови застосування коефіцієнта

До 31.12.2015 р. для застосування коефіцієнта показники розраховуються виходячи з даних на одну застраховану особу, тобто розмір єдиного внеску застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

  • база нарахування єдиного внеску у розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі — БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу (далі — СмБН(зо)2014);
  • після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі — СП(зо)м) становить не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 р. (далі — СмП(зо)2014);
  • кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 р. (далі — СмК(зо)2014). Така умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ.

З 01.01.2016 р. при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону про ЄСВ для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Законом № 219 надано можливість застосовувати понижуючий коефіцієнт платникам, які були утворені або розпочали фінансово-господарську діяльність протягом 2014 р. Для розрахунку таких показників, як СмБН(зо)2014, СмК(зо)2014, СмП(зо)2014 — використовуються дані з урахуванням кількості звітних місяців у 2014 р., тобто у разі якщо платником єдиного внеску здійснено нарахування заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами хоча б в одному місяці 2014 р. та дотримавшись умов, визначених Законом № 219, він має право на застосування понижуючого коефіцієнта. У разі застосування коефіцієнта платник здійснює розрахунки показників пропорційно кількості звітних місяців 2014 р.

З огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності у березні 2015 р., то визначені ним умови для застосування понижуючого коефіцієнта застосовуються до доходів, нарахованих за весь цей місяць.

Водночас Законом № 219 визначено, що понижуючий коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Тобто за місцем роботи за сумісництвом роботодавець має право застосувати понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску, згідно з якою оподатковується дохід сумісника.

Понижуючий коефіцієнт не застосовується до:

  • ставки єдиного внеску для платників, які виплачують грошове забезпечення (34,7%);
  • ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41%);
  • ставки єдиного внеску для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС (5,3%);
  • ставки єдиного внеску для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (5,5%);
  • всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6%, 6,1%, 2,6%, 2%, 2,85%).

Законом № 219 визначено, що якщо в результаті розрахунку понижуючого коефіцієнта його значення становить менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Розрахований коефіцієнт і розмір (ставка) єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 р. визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої згідно із вимогами Закону про ЄСВ.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42