Статті

Ангела БОЧІ: «Кредити МВФ — ліки з побічною дією»

11 березня, як і очікували в нашому уряді, Міжнародний валютний фонд схвалив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування загальним обсягом 17,5 млрд. дол. терміном на чотири роки.
Нова програма стане наймасштабнішою за всі 20 років співпраці з МВФ не лише за обсягом коштів, що надаються, а й за глибиною реформ та складністю поставлених перед нами завдань. «І хоч як рятувальний круг нам кинуто ліки для одужання, а можливо — й спасіння, не слід забувати, що будь-які пігулки мають побічну дію», — вважає експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела БОЧІ.


В. — Пані Ангело, чи означає цей кредит, що Захід довіряє нам?

А. Б. — Звичайно, безнадійним гроші не роздають, хай навіть йдеться лише про позику. Протягом 21 року, відколи Україна є членом МВФ, ми вже отримували чимало кредитів і в рамках програми SBY (стенд-бай), і в рамках Програми розширеного фінансування (EFF), а також технічну допомогу для проведення реформ. В основному отримані кошти спрямовувалися на підтримку курсу національної валюти, фінансування дефіциту платіжного балансу України, поповнення валютних резервів та безпосередньо на покриття дефіциту держбюджету.

Нині ж Україна чи не вперше за часи незалежності знаходиться у надзвичайно важкому становищі: до анексії Криму додалися військові дії (вважай, повноцінна війна) на сході країни, у результаті чого 2014 рік став роком структурних економічних проблем. У 2015-му, з усього видно, ця тенденція не лише продовжиться, а й ускладниться. За таких умов отримання міжнародної фінансової допомоги є своєрідним рятувальним кругом — потреба в додатковому фінансуванні нашої держави за різними оцінками становить близько 35 млрд. дол. до 2016 року. Крім того, органи державної влади поставили перед собою амбітне (щоб не сказати, майже непідйомне) завдання: створити умови, за яких уже наступний 2016 рік має стати роком стабілізації та зростання економічних показників в Україні.

В.Чи можна вважати, що 2014 рік став новим визначальним етапом у відносинах з МВФ?

А. Б. — Так, тоді було покладено початок відновленню співпраці та надання допомоги за умови проведення масштабних ринкових реформ, які із зрозумілих причин, на жаль, поки що, як кажуть, лише в зародку.

Наприкінці квітня 2014 року виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила дворічну угоду SBY (стенд-бай) для України в сумі 17,01 млрд. дол. Крім того, угода з МФВ відкрила для нас доступ до фінансових ресурсів інших міжнародних донорів з Європи та США. У рамках допомоги ми отримали від МФВ двома траншами 4,5 млрд. дол. Ці кошти було спрямовано на покриття бюджетного дефіциту й поповнення золотовалютних резервів.

У 2015 році Україні теж необхідне додаткове фінансування МВФ, перший транш якого ми вже отримали, а на другий очікуємо в травні. Без нього погіршення економічної ситуації лише прискориться. Крім того, затримка з наданням кредитів Міжнародного валютного фонду або відмова були б тривожними сигналами іноземним інвесторам при наданні ними інвестицій та фінансової допомоги, а також іншими фінансовими інституціями й державами.

У зв’язку із збільшенням державного боргу, девальвацією обмінного курсу, ескалацією конфлікту було прийнято рішення про відкриття Програми розширеного фінансування (EFF), спрямованої на вирішення середньо- та довгострокових проблем, що вимагають фундаментальних економічних реформ.

І якщо між Україною та МВФ уже досягнуто домовленостей з кредитування в рамках програми EFF, то органам влади потрібно бути готовими до серйозного проведення глибоких структурних реформ. На це виділено близько 17,5 млрд. дол., що надійдуть протягом найближчих чотирьох років.

В.Майже усі попередники спрямували міжнародні кредити на «проїдання». Чи не наступимо ми на ті самі граблі?

А. Б. — Навряд чи. Адже відступати нікуди. Для нинішньої влади таке нехтування рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій означатиме дефолт країни, і наслідки його ми відчуватимемо ще доволі довго.

Українська програма EFF буде спрямована на відновлення конкурентоспроможності та зростання, досягнення фінансової  стабільності. При цьому передбачається спад економіки у 2015 році на рівні 5,5%.

Відповідно до Меморандуму про співпрацю Україна має провести низку ключових реформ, зосереджених у таких напрямах:

  • бюджетно-податкова реформа, яка полягатиме у вдосконаленні адміністрування податкових платежів, модернізації ДФС;
  • грошово-кредитна та валютно-курсова реформи, а саме: збереження гнучкого курсоутворення, зміцнення інституційної бази та ефективність Нацбанку України, оздоровлення банківського сектора, в тому числі за рахунок виведення проблемних банків з ринку, повний перехід на інфляційне таргетування, збереження стабільного і низького рівня інфляції;
  • реформа енергетичного сектора, що є однією з ключових і спрямована передусім на фінансове оздоровлення та ліквідацію дефіциту НАК «Нафтогаз України» за рахунок реструктуризації, зростання цін для кінцевих споживачів, реформи державних енергетичних компаній;
  • зміцнення державного управління та покращення ділового клімату;
  • проведення антикорупційних заходів, насамперед запровадження нормативно-правових змін щодо функціонування Національного антикорупційного бюро, протидії відмиванню коштів, підвищення ефективності судової системи.

В.Ми повинні точно слідувати вказівкам МВФ?

А. Б. — Не вказівкам, швидше рекомендаціям. І наше право — слідувати їм і одержувати наступні транші, крокуючи до Європи, чи розпоряджатися на власний розсуд. Звісно, можна порозкошувати деякий час (а в нашому випадку — просто звести кінці з кінцями) і знову — зуби на полицю. А можна затягнути паски, адже найімовірніше МВФ надає кошти під проведення непопулярних реформ, які передусім сильно б’ють по соціальному сектору. Так і цього разу: на життя кожного українця у середньому на 285% вплине зростання плати за газ, на 67% — теплової енергії. Неминуче, уже в 2015 році, й скорочення на 20% державних службовців, а осіб, які отримують зарплату з державного бюджету, — на 3%. Водночас буде знято обмеження на зарплату в урядових структурах та Нацбанку України на рівні 7 — 10 мінімальних заробітних плат для боротьби з корупцією. Скорочення робочих місць на державній службі з одночасним підвищенням заробітної плати відповідає світовому досвіду проведення адміністративної реформи. Проте в Україні, на жаль, такі методи не часто дають позитивний результат. Адміністративна реформа повинна бути спрямована на підвищення ефективності роботи державних органів за допомогою активного використання електронного урядування.

В.Та чи не найболючіше умови надання кредиту відчують на собі пенсіонери.

А. Б. — Якщо чесно, то реформа Пенсійного фонду вже давно назріла, а з огляду на стрімке зростання його дефіциту — навіть перезріла. Проте в умовах зростання цін та валютної нестабільності прийняття рішення щодо зменшення виплат працюючим пенсіонерам і обмеження можливості дострокового виходу на пенсію спонукає їх до переходу на тіньову зарплату й призведе до подальшого зубожіння, а збільшення пенсійного віку на п’ять років за нашої екології та виживання на мізерну пенсію взагалі зведуть пенсійні роки нанівець. Щоправда, є для пенсіонерів і хороші новини: з 2016 року передбачається індексація пенсій відносно рівня цін, що безумовно, є позитивним.

До зростання соціальної напруги також прогнозовано призведе скорочення з 802 до 317 вищих начальних закладів та зменшення на 5% кількості середніх шкіл. Внаслідок такої реформи численна армія працівників освітньої сфери втратить робочі місця. Й водночас не всі бажаючі, з різних причин, зможуть скористатися своїм конституційним правом на освіту.

В.Одним із важливих пунктів реформ для нас не лише як громадян, а й платників податків, є реформа податкової сфери.

А. Б. — Справді, вона має свої і плюси, і мінуси. Так, у Меморандумі закцентовано увагу на подальшому зменшенні податкового навантаження, спрощенні податкової системи, скасуванні звільнень від оподаткування, проте розробку конкретних заходів заплановано провести в ході реалізації програми.

У контексті посилення платіжної дисципліни згідно з умовами Меморандуму з 1 липня 2015 року обов’язковим буде використання касових апаратів фізичними особами — підприємцями, а до кінця 2015 року всі, хто відповідає критеріям великих платників податку, повинні будуть обслуговуватися в ООВП.

Реформа податкової політики насамперед торкнеться сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, із січня 2016 року на весь сільськогосподарський сектор буде поширено дію загального режиму оподаткування ПДВ. Розширення бази й подальше підвищення прогресивності оподаткування податком на доходи фізичних осіб, поступове скасування звільнення від оподаткування, збільшення ставок для податку на майно, зміна механізму оподаткування газодобувної промисловості стануть викликами для підприємців. Проте, можливо, до кінця 2015 року буде скасовано додатковий імпортний збір у разі негативного рішення СОТ з його запровадження.

В.Серйозні зміни заплановано і в роботі самої ДФС?

А. Б. — Причому, невідкладні. До кінця квітня має бути підготовлено план удосконалення адміністрування податкових надходжень, передусім за рахунок модернізації ДФС. Із січня 2016 року необхідно провести оптимізацію територіальних управлінь служби з вивільненням недостатньо ефективних співробітників, модернізацію та автоматизацію митниці (що також Україна повинна здійснити в рамках реалізації Угоди про асоціацію з ЄС), перепідпорядкування ДФС Мінфіну.

Розширюються вимоги щодо звітування ДФС. Зокрема, це стосується надання щомісячних даних про заборгованість зі сплати податків, відшкодування ПДВ у спеціальному розробленому форматі, щоквартальних даних про звільнених від оподаткування суб’єктів та кількість податкових апеляцій, продовжуватиметься звітування щодо фактичних податкових надходжень.

Важливим є поглиблення середньострокового бюджетного прогнозування. Зокрема, до 2018 року Україна взяла на себе зобов’язання внести зміни до Бюджетного кодексу. Ці вимоги відповідають положенням Угоди про асоціацію з ЄС і сприятимуть здійсненню виваженої політики прогнозування доходів та видатків, зокрема щодо прийняття реалістичних прогнозів, зменшенню політичних маніпуляцій під час бюджетного процесу, підвищенню ефективності планування та виконання державних програм, поліпшенню співпраці між органами влади.

В.Низка реформ, скалькованих з економічного розвитку інших держав, для нас є надзвичайно жорсткими.

А. Б. — Більшість реформ, які розробляються під надання кредитів, для кожної країни є унікальними та індивідуальними. А ось вимоги щодо проведення структурних реформ — спільні. Взяти хоча б Грецію, яка серйозно потерпала від фінансових труднощів і теж отримувала фінансування в рамках програм SBY та EFF. Зокрема, програму SBY було профінансовано в розмірі 17 млрд. SDR (9 травня 2010 року — 14 березня 2012 року), а 15 березня 2012 року було відкрито нову програму фінансування EFF на загальну суму 23 млрд. SDR, з якої профінансовано лише 10,3 млрд. SDR.

Грецька програма EFF була спрямована також на проведення структурних реформ:

  • зміцнення конкурентоспроможності, формування динамічного ринку праці, зниження рівня безробіття;
  • приватизація державних підприємств і різке скорочення бюрократичних бар’єрів на шляху інвестицій, відновлення інвестицій;
  • покращення адміністрування податків, а також скорочення державних видатків. Також передбачалися дії щодо посилення захисту найвразливіших верств суспільства;
  • відновлення стабільності фінансового сектора: значні ресурси повинні спрямовуватися на допомогу банкам для подолання наслідків економічного спаду та реструктуризації державного боргу, забезпечення ефективної рекапіталізації банків та нагляду за банківською системою. Державна допомога вибудовувалася таким чином, аби забезпечувати стимули для підтримки приватної власності.

Проте така програма була доволі жорсткою і наразі не користується популярністю у грецької влади. Наразі не розглядаються інші програми співпраці з МВФ, незважаючи на те, що держава сьогодні знаходиться на грані дефолту і не може погашати свої боргові зобов’язання. Обсяг боргу становить понад 324 млрд. євро — 17,55% ВВП.

В.Отже, не кажи «гоп», отримавши кредити?

А. Б. — Можна й так означити цей крок. У будь-якому разі досвід співпраці з МВФ свідчить, що кредити мають різний вплив на економіку країни, і ефект насамперед залежить від здатності органів влади проводити рекомендовані реформи. Більшість кредитних програм спрямовано на зменшення можливості виникнення економічних криз у майбутньому та проведення фіскальної й грошово-кредитної реформ. Проте якщо урядовці не слідують рекомендаціям МВФ, то отримані кредити позитивного впливу на економіку не справляють, а навпаки — накопичують проблеми та посилюють боргову залежність.

Україна за теперішньої економічної ситуації потребує кредитної підтримки міжнародних фінансових інституцій. Від виконання умов МВФ залежить отримання інвестиційних ресурсів та реалізація інших фінансових програм. Але не кредитні умови мають бути основним двигуном проведення реформ, а реальне розуміння економічної ситуації. Будь-яке кредитування за умови неефективного використання ресурсів вирішує тільки деякі наслідки структурних економічних проблем. Тому не варто сподіватися на зовнішнього кредитора, необхідно самим мобілізувати фінансові ресурси, у тому числі повертати в Україну кошти, які було отримано злочинним шляхом і виведено за її межі, боротися з «податковими ямами» та підвищувати прозорість державних закупівель.


Розмову вела
Лариса САЙ-БОДНАР

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42