Новини
Тема: РРО. Готівковий обіг

Контроль за дотриманням порядку здійснення операцій з готівкою

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 зазначеного Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Отже, контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою, встановленого Положенням № 637, відповідно до Податкового кодексу мають право здійснювати контролюючі органи шляхом проведення фактичних і документальних перевірок.

Ведення касової книги і касових документів

На підприємстві має бути лише одна касова книга, пронумерована, прошнурована й опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються.

При оформленні касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками) зазначені у касовій книзі суми прийнятої до каси або виданої з каси готівки мають відповідати даним прибуткових і видаткових касових ордерів, записи касира мають бути зроблені якісно та своєчасно згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, має бути підпис бухгалтера, який перевірив записи за кількістю отриманих ним касових ордерів, а фактичні залишки готівки в касі на кінець дня мають бути правильно підраховані тощо.

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги, - «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги, — «Звіт касира», є документом, за яким касири звітують про рух грошей у касі. Перші та другі примірники мають однакові номери.

Касир наприкінці дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії звіт з прибутковими та видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат, а закриття зазначених документів і виписування відповідних видаткових касових ордерів на депоновані суми здійснюються в порядку, визначеному п. 3.9 Положення № 637.

Пунктом 1.2 зазначеного Положення встановлено, що відокремлені підрозділи — це філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, які наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України. Ці структурні підрозділи можуть мати касу.

Підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами та відомостями, ведуть касову книгу.

Таким чином, Положенням № 637 передбачено головну касову книгу підприємства та касові книги відокремлених підрозділів. Головна касова книга може бути лише одна, касових книг підрозділів може бути декілька, але видаються та оформляються вони централізовано. Аркуші касової книги має бути пронумеровано, прошнуровано та скріплено відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Відповідно до п. 4.2 зазначеного Положення відокремлені підрозділи підприємств, які згідно із Законом про РРО здійснюють розрахунки із застосуванням РРО або розрахункових книжок (далі — РК) та веденням книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО), але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

При заповненні всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей недопустимими є виправлення, закреслювання тощо. Важливим є також зазначення дат, номерів, сум, підстав для виписки зазначених документів, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. За окремими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки.

Підприємство має вести журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книгу обліку прийнятих та виданих касиром грошей, а також відображати в касових документах номери кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, потрібні виправдувальні документи, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки тощо), і відмітки про їх погашення. Одержувачі коштів ставлять підписи у касових документах.

Касовий ордер заповнюється бухгалтером, а не касиром, чорнилом темного кольору чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних засобів чи іншими способами для належного збереження записів протягом установленого для зберігання документів строку. Виправлення в касових ордерах забороняються.

Касовий ордер до передачі до каси реєструється бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Виняток зроблено для видаткових касових ордерів, оформлених на підставі видаткових відомостей, які реєструються в журналі після здійснення виплат.

Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки до каси за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера чи працівника підприємства, уповноваженого на це керівником.

Видатковий касовий ордер підписують керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником. До цих ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Відповідно до п. 3.12 Положення № 637 касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік). Приймання та видача готівки за касовими ордерами може проводитися лише в день їх складання.

Оприбуткування надходжень готівки до каси

Своєчасність і повнота оприбуткування до каси готівки, отриманої з рахунків підприємства в банку, встановлюються шляхом зустрічної та взаємної перевірки даних виписок банку з розрахункових рахунків підприємства, корінців чекових книжок, прибуткових касових ордерів і записів у касовій книзі. При вивченні грошових операцій контролюючим органом запрошується з відповідного відділення банку інформація про видані чекові книжки за період, що перевіряється. Для визначення, що отримані з банківських рахунків кошти оприбутковано своєчасно та повністю, звіряються записи у журналі-ордері № 1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і у виписках банків. Чекові книжки, корінці використаних чеків і невикористані чеки мають зберігатись у головного бухгалтера.

При оприбуткуванні коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарні та касові чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, рахунки-фактури, товарно-транспортні та податкові накладні тощо).

Згідно з п. 7.17 Положення № 637 для поглибленої перевірки повного оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних з різних джерел, аналізуються обороти за відомістю журналу-ордера № 1 за дебетом субрахунку 301 «Каса в національній валюті» порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку/субрахунку (311 «Поточні рахунки в національній валюті», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами», 681 «Розрахунки за авансами одержаними» та інших рахунків) з подальшим порівнянням їх із записами в касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки.

Найчастіше зустрічаються зловживання, пов’язані з повним або частковим неоприбуткуванням готівкових коштів до каси, щодо операцій з оприбуткування виручки від реалізації продукції і наданих послуг робітникам підприємства за готівку.

У разі розходжень перевіряються операції по суті та встановлюються причини відхилень. За наявності заборгованості робітників чи інших осіб, наприклад за куплені товарно-матеріальні цінності, визначається реальність виникнення такої заборгованості.

Для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки підприємством контролюючим органом застосовуються зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів і взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців.

За наявності в касі підприємства готівки, не підтвердженої прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі.

При оприбуткуванні готівки в касі враховується, що у разі проведення готівкових розрахунків згідно із Законом про РРО із застосуванням РРО або використанням РК і КОРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у касових (розрахункових) документах.

Враховуючи вищезазначене, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, що здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО (РК), є здійснення обліку такої готівки у КОРО (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) і відображення надходження цієї готівки в касовій книзі підприємства.

Використання суб’єктом господарювання готівкових коштів, вилучених зі скриньки РРО операцією «службова видача», на господарські потреби

Пунктом 2.9 Положення № 637 передбачено можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки) для забезпечення потреб, що виникають у процесі його функціонування (у тому числі на господарські потреби). Готівку, що надходить через РРО протягом дня, також може бути використано підприємством на господарські потреби. Вилучення таких готівкових коштів зі скриньки РРО відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 417 може бути здійснено операцією «службова видача», яка застосовується для реєстрації через РРО видачі готівки, не пов’язаної з розрахунковими операціями з покупцями. На суму готівки (вилученої зі скриньки РРО операцією «службова видача»), яку буде використано підприємством на господарські потреби, має бути виписано видатковий касовий ордер (з реєстрацією його у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів) та зроблено відповідний запис у касовій книзі підприємства.

Усі надходження і видача готівки підприємства відображаються у касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром на підставі касових ордерів.

Касову книгу не ведуть відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК і веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

Інкасація виручки магазину — відокремленого підрозділу підприємства, що застосовує РРО, згідно з п. 6 Порядку № 417 здійснюється з використанням операції «службова видача» та обліковується в КОРО, що ведеться таким відокремленим підрозділом.

Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ виручку від продажу товарів фіксує через РРО, здійснює лише операції щодо здавання виручки через інкасаторів банку, але не виконує операції з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції, що потребують оформлення їх видатковими касовими ордерами і відомостями, то такі магазини не оформляють касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами п. 4.2 Положення № 637 касової книги не ведуть.

Зауважимо, що готівкова виручка відокремлених підрозділів підприємства, яка здається ними самостійно через інкасаторів банку та зараховується на рахунок підприємства у безготівковому порядку, не оформляється прибутковими та видатковими касовими ордерами в касі підприємства, оскільки безпосередньо не надходить до його каси.

Ліміт залишку готівки в касі

При дотриманні підприємством ліміту каси звертається увага на самостійно встановлений ліміт каси, розрахунок якого відповідає вимогам Положення № 637, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас відокремленим підрозділам.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, чи здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки). При виявленні перевищення ліміту каси підприємства контролюючим органом перевіряється, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Готівкові кошти, що не вважаються понадлімітними згідно з п. 5.10 Положення № 637, для розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі не беруться.

Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, в яких видачу готівки з каси не підтверджено підписом одержувача, додається до залишку готівки в касі тільки в день, у якому оформлено видаткові документи, і надалі ця сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Обов’язковим є також забезпечення постійної наявності в касах підприємств розмінної монети для видачі здачі.

У разі виявлення порушення встановленого ліміту каси проводиться розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день.

Пунктом 5.9 Положення № 637 встановлено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку й одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов’язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Таким чином, готівкові кошти, що перевищували встановлений ліміт каси в день їх надходження до каси підприємства, не вважаються понадлімітними, якщо вони були здані до установи банку наступного робочого дня банку навіть у сумі меншій, ніж та, що перевищувала ліміт каси у попередній день, за умови використання підприємством решти коштів (що перевищувала ліміт) на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Зберігання готівкових коштів у касі протягом трьох — п’яти робочих днів

Підприємство має право зберігати в касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, а для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку (п. 2.10 Положення № 637).

При дотриманні встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки підприємством враховується те, що кошти, одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть протягом трьохп’яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

Видача готівки під звіт та її використання

Дотримання підприємствами встановленого порядку видачі готівкових коштів під звіт (у тому числі на відрядження) та їх використання регулюється вимогами Податкового кодексу, Положення № 637 та інших нормативно-правових актів.

При перевірках контролюючими органами звертається особлива увага на порядок видачі сум під звіт, зокрема працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, звітування, а також передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Розглядаються також дані бухгалтерських регістрів, зокрема тих, у яких за дебетом відображаються кошти, видані з каси під звіт, і відшкодування перевитрат за звітами про використання коштів, а за кредитом — суми витрат за звітами про використання коштів, підтверджених бухгалтерією, та повернення невикористаних коштів. Дебетове сальдо визначає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове — суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів. Таким чином визначаються напрями використання підзвітних сум, виявляються порушення під час їх видачі.

Дотримання підзвітними особами встановлених строків складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо є важливими питаннями при перевірці звітів про використання коштів для вирішення господарських питань. Подання звітів про використання коштів із порушенням установлених строків дозволяється лише у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Строки та умови видачі готівки під звіт, визначені Податковим кодексом та п. 2.11 Положення № 637, не мають порушуватися.

При оформленні видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби важливою є достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

У разі використання під час відрядження значних сум підзвітних коштів для вирішення господарських питань підприємством звертається особлива увага на повне та своєчасне звітування підзвітних осіб.

При дотриманні порядку видачі готівки під звіт на відрядження підприємством прослідковується наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Порушенням порядку видачі готівки під звіт і її використання є факти подання звіту про використання коштів до бухгалтерії у встановлені строки без одночасного повернення до каси невикористаних підзвітних сум.

Підпунктом 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, затвердженою наказом № 845, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику під звіт та не повернутої ним протягом встановленого вищезазначеним підпунктом строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

  • на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу;
  • під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

До суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею в установленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 25% виданих під звіт сум.

У разі якщо працівнику одночасно видано грошові кошти на відрядження та на господарські потреби у відрядженні, то при поданні звіту про використання коштів слід керуватися вимогами пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до зазначеного пункту (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції), то строк, на який видано готівку під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення строку відрядження.

У разі якщо працівником отримано кошти на закупівлю сільськогосподарської продукції, однак угода не відбулася, кошти повертаються ним до каси підприємства з оформленням звіту про використання коштів згідно з пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.

Якщо працівник не отримував авансові кошти на придбання товарів для потреб підприємства, він не має що вказувати у звіті про використання коштів, який передбачає звітування тільки про отримані авансом кошти.

Оскільки всі авансовані операції (готівка або корпоративна картка) підтверджуються дорученням або дозволом керівника — його розпорядженням, дозвільним написом на доповідній записці тощо, то безавансові підзвітні операції, які здійснюються без попереднього доручення, розпорядження керівника, не є підзвітними.

За наявності підтвердного документа (договору доручення, наказу керівника на придбання цінностей, затвердженої доповідної записки тощо) можна визнати операцію такою, що відбувалася за дорученням керівника. Будь-яке письмове доручення зберігає умову визнання такої операції як підзвітної на господарські потреби з правом подання звіту відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.

У разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.

Якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку застосувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання у разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями відповідно до ст. 121 КЗпП.

Працівник, який витратив власні кошти на відрядження, підтверджує вартість понесених витрат відповідними документами (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо) та надає звіт про використання коштів згідно з пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу. При цьому сума відшкодованих витрат не включається до загального місячного доходу працівника.

Граничні обмеження на здійснення готівкових розрахунків

Постановою № 210 встановлено граничну суму розрахунків готівкою:

  • підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня — у розмірі 10 000 грн.;
  • фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) — у розмірі 150 000 грн.;
  • фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, — у розмірі 150 000 грн.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 000 грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільні пожертвування та благодійну допомогу, використання коштів, виданих на відрядження.

При здійсненні готівкових розрахунків підприємствами (підприємцями) використовуються касові та розрахункові документи (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Записи в касовій книзі, книзі обліку придбаних товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дані касових ордерів, звітів підзвітних осіб та інших підтвердних документів також враховуються при здійсненні розрахунків готівкою. Для виявлення порушень встановлених обмежень на здійснення готівкових розрахунків порівнюються фактичні витрати готівки платників готівкових коштів за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) за конкретним розрахунком, що підтверджено відповідними обгрунтувальними документами, з чинними обмеженнями. Порівняння даних (за сумами та строками) відповідних касових документів платників і одержувачів готівкових коштів може також проводитись у разі потреби.

Встановлені п. 1 постанови № 210 та п. 2.3 Положення № 637 вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, у тому числі за виплачену та повернуту поворотну фінансову допомогу.

При придбанні працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів для господарських потреб підприємства вважається, що така фізична особа діє від імені підприємстваюридичної особи, і на такі розрахунки відповідно поширюються вимоги нормативних документів Нацбанку України.

У разі придбання фізичною особою — працівником підприємства за власний рахунок для господарських потреб такого підприємства товарів у іншого підприємства чи іншого суб’єкта господарювання (у тому числі у приватного підприємця) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами на суму, яка перевищує 10 000 грн., на таке перевищення поширюється норма, встановлена постановою № 210, оскільки працівник діє від імені підприємства.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42