Статті

Збір на мир

З 3 серпня 2014 р. в Україні запроваджено військовий збір, з легкої руки одного з парламентаріїв названий податком на встановлення миру. Відтоді, за даними ДФС України, бюджет отримав близько 3,7 млрд. грн.

Лише протягом січня — лютого поточного року до державної скарбниці надійшло збору на суму понад 1,1 млрд. грн. Що довше триває війна, що більше загострюється кризова ситуація, то гучніше лунають запитання українців, куди конкретно спрямовують ці кошти відповідальні за них структури. Як проконролювати, чи не йдуть, як вода в пісок, гривні, відірвані не лише від невеликих зарплат, а й від маленьких пенсій, а головне — чи не осідають вони в кишенях корумпованих чиновників? Тривоги додають і застереження авторитетних військових аналітиків, які заявляють: «Переозброєння в Україні наразі відбувається хаотично, з акцентом на зразки радянського виробництва». Експерти з економічних і військових питань одностайні в тому, що використання цих коштів має бути цільовим, плановим і обов’язково прозорим.


Загроза набирає обертів

Так, за прогнозами директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєнь Валентина Бадрака, військове протистояння може тривати роками. «За нинішніх умов, коли Путін перетворив Росію на дегенеративну державу і взяв курс на тривалу війну на знищення України, ми потребуємо заходів з удосконалення військових важелів», — заявив експерт на нещодавній прес-конференції «Чого бракує українській армії для перемоги над Путіним?». Центр напрацював кілька напрямів протидії агресору, один з яких — курс на переозброєння армії, «щоб довести бойові спроможності українського війська воювати вночі, здійснити перехід на безконтактне ведення війни і забезпечення систем новими технологіями». Виконання таких амбіційних завдань, безперечно, потребує величезних коштів. І було б наївним сподіватися, що надходження від військового збору вирішать проблеми створення армії нового зразка. Однак план використання грошових ресурсів, які надійшли до скарбниці від військового збору, має існувати, — переконаний директор військових програм Центру Разумкова експерт з питань національної безпеки Микола Сунгуровський. Адже небезпека нікуди не зникла, а лише набирає обертів.

Два століття тому

Привертаючи увагу українських законодавців до вкрай важливих проблем адміністрування військового збору, який справляється в умовах гострої економічної кризи і тотального зубожіння переважної більшості населення, аналітики говорять про звичні й давно відомі речі. Ще від самого початку запровадження збору глава комітету економістів України Андрій Новак стверджував, що набагато ефективніше збирати ці кошти більшою мірою за рахунок великого бізнесу. Складно не погодитися з думкою аналітика про те, що позбавивши олігархів можливості ховати свої доходи в офшорах, можна закумулювати в десятки разів більше коштів на відновлення обороноздатності України.

Наголошує на тому, що військовий збір переважно лягає на плечі громадян, які працюють у бюджетній сфері, й економіст Борис Кушнірук. На думку експерта, сплачують його ті, хто отримує легальну зарплату. Тотальне зубожіння переважної більшості населення  має привернути увагу законодавців до такого важливого принципу оподаткування, як справедливість.

Повчальним може стати історичний досвід. Ще понад 200 років тому, коли європейські міста-держави запроваджували військовий податок, закони обумовлювали цільове спрямування цих коштів. Так, англійський прем’єр-міністр Вільям Пітт-молодший вкладав їх у конкретну справу — закупівлю зброї для стримування Французької революції. Явно демократичнішим було й адміністрування цього податку. Справляли його за прогресивною шкалою ставок у розмірі від 
1 до 10%, а доходи, менші за певний мінімум, оподаткуванню не підлягали. Історичний досвід нагадує, що 
в таких випадках з багатих на війну збирали більше, ніж із менш заможних, а найбідніше населення взагалі нічого не сплачувало. Не оподатковувалися скромні доходи і в США, коли 150 років тому уряд запровадив військовий податок, аби покрити видатки на громадянську війну. Ставка збору становила від 3 до 5%.

Тіньові недуги

Українські законотворці вирішили подовжити терміни справляння військового збору на невизначений строк — до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України. Крім того, 13 березня поточного року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 211-VIII про внесення змін до Податкового кодексу України. Якщо минулого року на момент запровадження військового збору оподатковувалися лише зарплатні доходи, то з початку поточного база оподаткування розширилася на всі доходи, що оподатковуються ПДФО.

Згідно із зазначеним Законом військовим збором оподатковуються тепер не лише дивіденди, проценти, виплачені фізичним особам, а й доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язані з переходом права власності на такі валютні цінності (пп. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

З набранням чинності Законом № 211 ця норма не лише додала незручностей громадянам, зокрема валютним позичальникам, а й викликала сум’яття в самих банках через відсутність чіткого порядку справляння та адміністрування військового збору. Одні банки одразу почали його справляти, тому громадянам довелося доплачувати, бо при погашенні кредитів банк стягнув з них додаткові 1,5%. Інші фінансові установи, вирішивши дочекатися роз’яснень регулятора, просто згорнули продаж валюти, по суті змушуючи клієнтів вдаватися до послуг нелегальних міняйл. Адже зволікання зі сплатою за кредитом загрожує позичальникові штрафом.

16 березня в Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики відбулася нарада за участю народних депутатів України, представників Мінфіну, ДФС, Незалежної асоціації банків України, бізнесу та громадськості, де було порушено питання про звільнення від оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб від операцій з валютними цінностями, зокрема операцій з обміну національної та іноземної валюти громадянами, оскільки такі операції не є об’єктом оподаткування ПДФО. Фахівці наводять незаперечний аргумент: жодного доходу у вигляді матеріальних благ особа, яка продає валюту, не отримує. Якщо норма працюватиме у такий спосіб, це створюватиме «головний біль» для пересічних громадян, на плечі яких сьогодні ліг найтяжчий тягар наслідків економічної кризи, катастрофічного здорожчання енергоносіїв, а з ними й товарів першої необхідності, продуктів, ліків, і може стати поштовхом для переведення валютних операцій у «тінь».

Питання до законотворців

Як принести дієву користь українській армії, не зашкодивши інтересам сумлінних платників податків? Адже до запровадження військового збору від самого початку переважна більшість українців поставилася з розумінням. Та й чи могло бути інакше? Загроза окупації була зовсім поруч, у багатьох якщо не рідні та близькі, то колеги по роботі, далекі родичі, друзі, сусіди тримали оборону на Донбасі, брали участь у запеклих сутичках, поверталися додому пораненими, скаліченими. І до сьогодні ніхто не відає, скільки ще родин втратить своїх синів, справжніх патріотів, а новонароджені малюки так ніколи й не побачать своїх героїчних батьків. За вкрай складних економічних обставин окрім офіційної підтримки у вигляді сплати податків до державного бюджету кожен намагався й намагається допомогти безпосередньо, опікуючись родинами мобілізованих, відправляючи бійцям у гарячі точки продукти, амуніцію. І роблять це не лише успішні й працездатні люди. Не роздумуючи, останню сотню гривень віддають для поранених воїнів старенькі бабусі, а діти збирають кишенькові гроші, щоб купити ласощі для бійців. Тому питання, що найбільше турбує суспільство, полягає не в тому, як довго справлятиметься військовий збір, а наскільки він буде ефективним і як швидко наблизить такий довгожданий для усіх українців мир.

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00