ЄСВ

Застосування нових критеріїв для зниження ставки єдиного внеску

Законом № 219 значній кількості роботодавців надано право на застосування понижуючого коефіцієнта. При цьому мають виконуватися три умови, встановлені цим Законом. Водночас виникають запитання щодо практичного застосування його норм. Розглянемо найпоширеніші з них.

Насамперед необхідно визначитися, з якого періоду застосовувати нові норми. Враховуючи те, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом про ЄСВ нараховується єдиний внесок за календарний місяць, та з огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності з 13.03.2015 р., застосовувати понижуючий коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за весь березень 2015 р.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 р. визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону про ЄСВ. Отже, на сьогодні усі показники за 2014 р. визначаються на підставі табл. 1 додатка 4 до Порядку № 454.

Слід зазначити, що коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.

Визначення бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці

База нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці (далі - БН(зо)) — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 р., зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності)/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 р., яким нараховано виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховано виплати.

Оскільки понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41%) та до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6; 6,1; 2,6; 2; 2,85%), то при розрахунку всіх показників кількість працюючих інвалідів та нарахована їм заробітна плата (дохід) не враховуються.

Проте фізичні особи — підприємці на виплати працівників-інвалідів нараховують єдиний внесок за ставкою відповідно до класу професійного ризику виробництва, тому при визначенні коефіцієнта розрахунок здійснюється з урахуванням як кількості працівників-інвалідів, так і нарахованих їм виплат.

Окремо слід зазначити, що коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, тобто військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення.

Визначення середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника у 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу

Середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу (далі — СмБН(зо)2014) — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності)/кількість звітних місяців платника в 2014 р./СмК(зо)2014, де СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 р., тобто це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати в кожному місяці в 2014 р., зменшена на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у кожному або окремому місяці (місяцях) 2014 р. нараховано виплати/кількість звітних місяців платника в 2014 р.

Приклад. Підприємство має 15 клас професійного ризику виробництва. Ставку єдиного внеску встановлено в розмірі 37%. Підприємство відпрацювало весь 2014 р. (при цьому відсутні нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та суми винагороди за цивільно-правовими договорами). У таблиці наведено дані щодо бази нарахування єдиного внеску та кількості найманих працівників (помісячно).

Отже, в таблиці визначено такі показники, як середньомісячна кількість застрахованих осіб та середньомісячна база нарахування єдиного внеску.

Для визначення середньомісячної кількості застрахованих осіб (12) береться кількість застрахованих осіб помісячно (156), зменшена на кількість інвалідів помісячно (9) та поділена на кількість місяців (12), в яких здійснювались нарахування заробітної плати.

Визначаємо СмБН(зо)2014. Нараховану заробітну плату за 2014 р. (274 124 грн.) зменшуємо на суму нарахованої заробітної плати інваліда у 2014 р. (13 900 грн.), отримуємо 260 224 грн. — нарахована заробітна плата за 2014 р. Ділимо її на кількість місяців, у яких нараховувалась заробітна плата (12), і отримуємо середньомісячну базу нарахування єдиного внеску (21 685,33 грн.), яку ділимо на середньомісячну кількість застрахованих осіб (12), та отримуємо середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника у 2014 р. (1807,11 грн.).

Визначаємо СмП(зо)2014. Це середньомісячний платіж на одну застраховану особу в 2014 р. — сума нарахованого єдиного внеску за 2014 р./кількість звітних місяців платника в 2014 р./СмК(зо)2014.

Таким чином, база нарахування (без урахування сум, нарахованих працюючим інвалідам) за 2014 р. становить 260 224 грн., розмір єдиного внеску (ставка) — 37%, сума нарахованого єдиного внеску — 96 282,88 грн. (260 224 грн. × 37%). Ділимо на кількість звітних місяців у 2014 р. (12) — отримуємо 8023,57 грн. (96 282,88 грн./12 міс.), та ділимо на середньомісячну кількість застрахованих осіб (12) — отримуємо 668,63 грн. (8023,57 грн./12), тобто середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 р.

У разі якщо платник здійснював у 2014 р. нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та суми винагороди за цивільно-правовими договорами, то для розрахунку середньомісячного платежу на одну застраховану особу у 2014 р. користуємося табл. 1 додатка 4 до Порядку № 454. Для цього за всі звітні періоди 2014 р. підсумовуємо рядок 3 за мінусом рядків 3.1.4, 3.3.2 та 3.4.2, тобто суму нарахованого єдиного внеску зменшено на нарахування єдиного внеску, здійснене за ставкою 8,41 для працюючих інвалідів (за наявності).

Основні показники за 2014 р. розраховано, і вони будуть незмінними до 31.12.2015 р., проте коефіцієнт може коливатися щомісяця залежно від бази нарахування за звітний місяць.

У звітному місяці 2015 р. нарахована заробітна плата по підприємству (без урахування заробітної плати працюючого інваліда) становить 34 790 грн., кількість застрахованих осіб, яким нараховувались виплати (без урахування інваліда), — 13 осіб.

Визначаємо БН(зо). Нарахована заробітна плата у березні 2015 р. становить 34 790 грн. Ділимо на кількість застрахованих осіб у звітному місяці (13) та отримуємо 2676,15 грн. — БН(зо) (базу нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)).

Перевіримо першу умову для застосування коефіцієнта. Визначимо, на скільки відсотків збільшилась база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці 2015 р. (2676,15 грн.) порівняно із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу (1807,11 грн.):

(2676,15 грн./1 807,11 грн. × 100%) = 148,09%.

Тобто середньомісячна база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу збільшилась на 48,09%першу умову виконано.

Перевіримо третю умову. Кількість найманих працівників не збільшилась на 200% порівняно з минулим роком, отже, третю умову виконано.

Визначимо коефіцієнт. Законом № 219 передбачено формулу, за якою необхідно розраховувати коефіцієнт, а саме:

коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо),

де СмБН(зо)2014 (середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу) становить 1807,11 грн.

БН(зо) у звітному місяці 2015 р. становить 2676,15 грн.

Коефіцієнт = 1807,11 грн./2676,15 грн. = 0,675.

Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.

Законом № 219 передбачено: якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення становить менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Оскільки підприємство має 15 клас професійного ризику виробництва та ставку єдиного внеску встановлено в розмірі 37%, визначимо розмір єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта:

37% × 0,675 = 24,975%.

Коефіцієнт відомий, тому перевіримо другу умову, а саме: після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 р.

БН(зо) становить 2676,15 грн. Множимо на понижену ставку єдиного внеску (24,975%), отримуємо 668,37 грн. — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці.

Друга обов’язкова умова для застосування коефіцієнта визначає, що після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 р. Як бачимо, другу умову не дотримано, адже середньомісячний платіж за 2014 р. становить 668,63 грн., а середньомісячний платіж у 2015 р. — 668,37 грн. Виникає необхідність розрахунку коефіцієнта зворотним способом, тобто середньомісячний платіж за 2014 р. (668,63 грн.) потрібно поділити на базу нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу у звітному місяці (2676,15 грн.) та помножити на 100. Отримаємо 24,985% — розмір єдиного внеску.

Таку необхідність пов’язано з тим, що в оновленій звітності передбачено всі потрібні розрахунки і встановлено алгоритми контролю за заповненням форм звіту з єдиного внеску.

Законом № 219 передбачено, що у разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це у звіті.

При проведенні розрахунку, наведеного у прикладі, виконано всі необхідні умови, визначені Законом № 219, і платник має право підвищити заробітну плату, при цьому сплачувати єдиний внесок на рівні минулого року.

Водночас платник єдиного внеску, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

 

Місяць

Кількість
застрахованих осіб

У тому числі
інваліди

Середньомісячна кількість
застрахованих осіб
(СмК(зо)2014)

Нарахована заробітна плата, грн.

У тому числі інвалідів, грн.

Середньомісячна база нарахування єдиного внеску, грн.

Січень

12

-

-

20 813

-

-

Лютий

12

-

-

21 212

-

-

Березень

12

-

-

22 184

-

-

Квітень

13

1

-

22 359

1500

-

Травень

13

1

-

22 474

1500

-

Червень

13

1

-

23 088

1500

-

Липень

13

1

-

23 214

1500

-

Серпень

13

1

-

22 588

1500

-

Вересень

13

1

-

22 617

1500

-

Жовтень

14

1

-

23 918

1500

-

Листопад

14

1

-

23 887

1500

-

Грудень

14

1

-

25 770

1900

-

Усього

156

9

12

274 124

13 900

21 685,33

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42