Статті
Тема: Приватні підприємці, Інше

Сімейні ферми — надія села

Україна потроху повертає собі статус житниці Європи. Традиційно основою вітчизняного землеробства був селянин-господар, який з родиною обробляв земельний наділ. Після Жовтневого перевороту 1917 р. таких дрібних власників назвали куркулями і фактично винищили як клас, зробивши ставку на великі колгоспи. Потужні підприємства й сьогодні є основою сільського господарства України, тільки нині це — агрохолдинги. Вони виробляють значну частку продукції галузі та є її експортерами. Однак це не означає, що за таких розкладів не варто дбати про пересічного селянина. Дрібне землевласництво у нас поступово відроджується, і Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України планують його підтримати.


З метою стимулювання розвитку дрібних форм господарювання на селі підготовлено законопроект № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Він успішно пройшов перше читання й наразі готується до другого. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа зазначає, що нині у самостійному обробітку перебуває 2 млн. земельних паїв, а це — 10 млн. га. Ще 4,5 млн. паїв наразі в оренді, середній термін якої — 4,5 роки. Ухвалення цього законопроекту запровадить до правового поля поняття сімейної ферми та надасть таким землеробам статус фізичної особи — підприємця. А це, у свою чергу, забезпечить і спрощене оподаткування, і доступ до державної підтримки (нині дрібні фермери не можуть на неї розраховувати).

Відповідно до ухваленого вже закону буде підготовлено програми розвитку села на 2016 — 2022 роки та розвитку сімейних ферм. Реалізацію останньої урядовці планують почати уже з наступного року. Розмір допомоги дрібним господарствам становитиме мінімум 100 млн. грн. щороку. Наступним кроком, на думку заступника міністра, будуть зміни до Податкового кодексу щодо пільг. Невеликі ферми віднесуть до четвертої групи платників єдиного податку. Крім того, у планах — і ухвалення законопроекту «Про локальні аграрні ринки», який забезпечить дрібним сільськогосподарським виробникам доступ до кінцевого споживача та прибере посередників, що скуповують у селян продукцію за безцінь і перепродають її втридорога. А це дасть змогу фермерам отримувати додатково до 4 млрд. грн. на рік. «Наше бачення — щоб у кожному селі було одна-дві-три сімейні ферми, — наголосив Володимир Лапа. — Якщо досягнемо цієї мети, то село в Україні житиме».

Народний депутат Валерій Давиденко наголошує, що з часів радянської колективізації Україна не бачила дрібних сільськогосподарських виробників. Але ж саме такі землероби відповідальніше ставляться до власної продукції, а тому вона є якіснішою. Закон дасть змогу запровадити новий тип господарювання на землях площею 2 — 10, а не 10 — 20 тис. га, отже, збільшити кількість фермерських господарств на 700 тис., яких наразі налічується усього 40 тис. У таких змінах зацікавлені й переробні підприємства, які отримають можливість напряму працювати із селянами та купувати у них, наприклад, молоко чи м’ясо.

Як часто трапляється, пересічні громадяни та місцеве самоврядування не очікують прориву від влади і самотужки запроваджують зміни. Керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко розповідає, що у регіонах почали самі вирішувати цю проблему. Так, на Волині вже видають свідоцтва сімейної ферми й забезпечують підтримку з обласного бюджету. На Херсонщині дрібних фермерів реєструють як фізичних осіб — підприємців. Однак цього замало. Чинний Закон «Про особисте селянське господарство», на жаль, не дає ніякої підтримки. «У членів особистого селянського господарства немає трудового стажу, їм не можуть виписати трудову книжку, вони позбавлені соціального захисту, — зазначає Микола Гриценко. — Яка в такому випадку перспектива у молодої сім’ї зі статусом особистого господарства? Звісно, тікати із села світ за очі».

Проте у змінах не зацікавлені великі товаровиробники, які не хочуть мати серйозних конкурентів. До того ж їм доведеться повернути частину земель, взятих в оренду в селян. Така перспектива лякає і посередників, які наживаються на різницях цін.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич стверджує, що визнання сімейних ферм повністю відповідає стандартам ЄС, де більшу частину сільськогосподарської продукції виробляють невеликі господарства. Так, у сусідній Польщі середня площа ферм — 15 га, а в Румунії — усього 3,5 га. Селяни уже давно довели свою спроможність вправно господарювати, адже нині в Україні 90% овочів (зокрема, 98% картоплі) та 80% молока виготовляють саме невеликі господарства. «Дрібні форми господарювання розвивають сільську місцевість, забезпечують їй стабільність і перспективу, — зауважує Іван Томич. — Дрібний виробник — найкращий захисник своєї землі й своєї країни».

Саме тому сімейним фермам слід створити сприятливі умови для роботи. Не останню роль у цій місії відіграватиме державна підтримка. Адже нинішнє законодавство прописано таким чином, що навіть фермерські господарства з площею земель до 70 га (а їх у нас 32 тис.), які зареєстровані як підприємці, не можуть отримати допомогу з бюджету. Законопроект № 1599 змінить цю ситуацію. Важливим моментом є і розвиток кооперації на селі, адже не об’єднавши своїх зусиль та можливостей, дрібні виробники не зможуть конкурувати з великими агрохолдингами, успішно реалізовувати продукцію та виходити на зовнішні ринки. Проте, звісно, слід врегулювати питання звільнення таких експортерів від сплати ПДВ.

Так, село здатне відродити Україну, потрібно лише дати селянам можливість працювати на своїй землі, зацікавити та стимулювати їх. Чимало трудівників села прагнуть стати підприємцями, фермерами і цілком готові раз на три місяці складати податкову звітність. По суті, йдеться про підтримку сільськогосподарського малого бізнесу — саме так, як це робиться у Європейському Союзі.


Вадим ІВЧЕНКО, народний депутат України:

«На сьогодні в Україні майже 4,7 млн.  одно-осібників. Але вони не є однорідними. Якщо літні люди можуть впоратися й тримати одну корову, то молода сім’ятришість. Такі селяни-господарі мають теплиці, приміщення, облаштовані для тимчасового зберігання продукції, зрештою, мають власних покупців, які приїжджають з міста і купують у них масло, молоко, яйця. Тобто є люди, які вже переросли одноосібників, але не можуть вийти на організований ринок. Вони не мають статусу сільгоспвиробника, бо не є юридичними особами. Так само вони не можуть продавати свою продукцію переробним і заготівельним підприємствам. Розробляючи законопроект, ми передбачали, що саме такі одноосібники (а за нашими підрахунками, це понад 700 тис. сімей) можуть претендувати на статус сімейної ферми і як товаровиробники виходити на організований ринок.

Я називаю цей закон боротьбою з посередниками, котрі сьогодні приїжджають у село, скуповують за безцінь усю продукцію і перепродають овочі вчетверо дорожче, а молоко і м’ясоу 2,5 раза. Більше того, як сільськогосподарські виробники вони мають спеціальний режим оподаткування, акумулюють ПДВ, а потім повертають його собі. Люди, які нічого не вирощують, користуються пільгами. Закон почне боротьбу з такими посередниками. Виграють саме ті, хто здатен вийти на організований ринок, сформувати парк сільськогосподарської продукції, укласти договори із заготівельними й переробними підприємствами. Зараз такі підприємства не можуть працювати з фізичними особами. Закон дає фермерам статус виробника, і ми запропонували спрощений режим реєстрації. Селяни, ставши фізичними особамипідприємцями, отримають змогу укладати договори і реалізовувати власну продукцію.

Одноосібник, як і раніше, матиме право торгувати на ярмарку. Але якщо він хоче вийти на ринок і збувати свою продукцію підприємствам, то зможе на добровільних засадах зареєструвати сімейну ферму. Ми прорахували, що це принесе виробникам 12,5 млн. грн. У нас немає державної підтримки одноосібників, їх не включено до організованого ринку сільськогосподарської продукції, позбавлено соціальних можливостей, вони вважаються самозайнятими. Оформлення сімейної ферми надасть їм соціальні блага, доступ до кредитних ресурсів, державну підтримку. Крім того, канадські фундації готові підтримувати 30 тис. таких сімей. Ми хочемо, щоб цей дрібний бізнес створив новий аграрний устрій, міг заробляти кошти, а не віддавати свій заробіток посередникам».

«Гарячі лінії»

Дата: 18 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42