Юридична практика

Повернення коштів з бюджету при самостійному визначенні митної вартості товару

Суть справи.  На думку суб’єкта господарювання, він має право на повернення коштів з Держбюджету України, оскільки протиправні дії митниці змусили його декларувати товар не за ціною контракту, а значно вищою.

Судове рішення.  ВАСУ, підтримуючи позицію органу ДФС при розгляді справи № К/800/22490/14 за позовом ТОВ «А» про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій при розгляді зазначеної справи встановлено, що у період з жовтня 2010 р. по жовтень 2011 р. ТОВ «А» ввезено на митну територію України автомобілі, загальна вартість яких (згідно з інвойсами) становила 101 752 616,63 грн.

При здійсненні декларування ТОВ «А» самостійно визначило митну вартість за шостим (резервним) методом у розмірі 132 435 765, 20 грн., пояснивши це тим, що діяли за усною вказівкою митного органу.

Надалі, 17 серпня та 18 жовтня 2012 р., ТОВ «А» звернулося до митниці із заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ. За результатами розгляду листа контролюючий орган повідомив ТОВ «А», що останнім самостійно обрано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, а митницею лише прийнято рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, та здійснено митне оформлення за наданими ВМД.

Не погоджуючись із зазначеним, ТОВ «А» звернулося з позовом до суду. Рішенням суду першої та апеляційної інстанцій позов задоволено повністю.

ВАСУ, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «А», зазначає таке.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, яка використовується для митних цілей та ґрунтується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 цього Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі: неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій — четвертій ст. 53 Митного кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою цієї статті передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 301 Митного кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється згідно з Бюджетним та Податковим кодексами.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

За правилами частини п’ятої цієї статті повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; митну декларацію змінено або визнано недійсною; у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного пп. «а» п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу; платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені митні декларації прийнято митним органом, щодо них здійснено митне оформлення товарів, товари випущено у вільний обіг, декларації не змінювалися та не визнавалися недійсними. Не стверджувало ТОВ «А» також про технічні помилки при сплаті митних платежів та оформленні декларацій.

За таких обставин у митного органу не було правових підстав для повернення коштів.

Не є підставою для задоволення позову також доводи ТОВ «А» про те, що митну вартість товару визначено начебто на підставі усних вказівок митного органу, оскільки законодавство не зобов’язує особу керуватися усними вказівками суб’єкта владних повноважень при декларуванні митної вартості.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатами розгляду справи рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасував, у задоволенні позову ТОВ «А» відмовив повністю.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42