Інші податки

«Гаряча лінія» з «Вісником» (відповіді на запитання)

Нещодавно ДФС України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Обчислення та сплата податку на доходи фізичних осіб, військовий збір» за участю Сергія НАУМОВА, заступника директора Департаменту — начальника Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Оподаткування процентів на депозитному рахунку

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді процентів, отриманий фізичною особою від розміщення коштів на депозитному рахунку?


Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01.01.2015 р.) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у частині оподаткування пасивних доходів.

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 зазначеного Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Відповідно до змін, внесених до пп. 167.5.1 зазначеного пункту, ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20%.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу).

Отже, доходи платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20%.

  

Рекламна акція з роздавання подарунків

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість подарунків, які роздаються відвідувачам під час проведення рекламної акції?


Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама — це інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.

Споживачі реклами — це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.

Товар — це будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% від однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачем реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осібспоживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо в період проведення рекламної акції роздаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Дивіденди нараховано, але не виплачено

Чи включаються до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи — резидента нараховані, але не виплачені суми дивідендів з іноземним джерелом походження?


Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в України, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 зазначеного Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує доход від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 зазначеного Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками 15 (20)%, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривнях за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) цих доходів.

Таким чином, оскільки об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є іноземні доходи (дивіденди), фактично отримані фізичними особамирезидентами, нараховані, але не виплачені суми дивідендів не включаються до загального річного оподатковуваного доходу таких осіб.

  

Оподаткування списаної заборгованості

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума заборгованості фізичної особи — резидента, списаної після закінчення терміну позовної давності?


Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 зазначеного Кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% від місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Отже, фізична особа у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5%.

 

Участь працівника у семінарі 

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі найманого працівника, якщо семінар проводиться за профілем діяльності юридичної особи (роботодавця)?


Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу).

У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар — це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої — обмін інформацією з певної теми. Участь у семінарах передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару.

Отже, у разі якщо запрошеною стороною семінару та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє її працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі, не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий цим працівником у вигляді додаткового блага, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставками 15 (20)%.

  

Оподаткування компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених у межах господарської діяльності суб’єктом господарювання, у разі використання працівниками власних транспортних засобів?


Частиною першою ст. 1160 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу.

Отже, якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.

 

Відображення сумісників у формі № 1ДФ

У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників?


Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:

  • напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
  • напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

 

Оподаткування військовим збором нецільової матеріальної допомоги

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівнику?


Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту), та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується з урахуванням п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 170.7.3 цього пункту не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 р. — 1710 грн.).

При цьому якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 р. не перевищує 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

 

Відповідальність за подання уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ)

Чи застосовується відповідальність до податкового агента у разі подання ним уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) з метою внесення змін до номера облікової картки найманого працівника?


Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Передбачені вищезазначеним пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 цього Кодексу.

Таким чином, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу.


Підготувала Марія ДАНЮК, завідувач відділу аналітики«Вісника»,
за сприяння: Сергія НАУМОВА, заступника директора Департаменту — начальника Управління
адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб
Державної фіскальної служби України, та Департаменту комунікацій

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42