ЗЕД

Відповідальність за порушення строків розрахунків за валютними контрактами

Система валютного контролю є однією з важливих сфер державного регулювання в Україні, метою якої є захист економічних інтересів держави у сфері зовнішньоекономічних відносин. Валютний контроль є невід’ємним елементом фінансового та податкового контролю. Розрахунки в сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі — ЗЕД) мають свої особливості. За порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами суб’єктів господарювання може бути притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді пені. Крім того, до суб’єктів ЗЕД можуть застосовуватися спеціальні санкції. Розглянемо, за які правопорушення суб’єкти ЗЕД притягуються до відповідальності.


Нарахування пені

Основним законом, що регулює порядок, встановлює строки розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність у разі їх порушення, є Закон № 185.

Згідно зі ст. 1 цього Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки сплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Здійснення резидентами імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами, які передбачають відстрочення поставки, відповідно до ст. 2 Закону № 185 у разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, також потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому Нацбанк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою статей 1 та 2 Закону № 185.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначено ст. 4 цього Закону.

Так, зазначеною нормою передбачено, що за порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону № 185 або встановлених Нацбанком України відповідно до цих статей, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

При цьому слід мати на увазі, що днем виникнення порушення (заборгованості) є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Також необхідно мати на увазі, що загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Фінансова відповідальність у вигляді пені також застосовується до суб’єктів господарювання, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності у разі порушення строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором (180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг).

Пеня нараховується за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Крім того, неповідомлення суб’єктом господарювання органу державної фіскальної служби — митниці інформації про факт експорту або імпорту робіт, послуг за бартерним договором у галузі зовнішньоекономічної діяльності протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Порядок здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законом № 351.

Спеціальні санкції

За порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ст. 37 Закону № 959  передбачено такі спеціальні санкції:

  • індивідуальний режим ліцензування;
  • тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальний режим ліцензування застосовується до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності у випадку порушення такими суб’єктами Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів такої діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності передбачає здійснення індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, зазначеної в ст. 4 Закону № 959.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовується до українських суб’єктів такої діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності у випадках порушення цього Закону або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, та передбачає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими ст. 4 Закону № 959, за винятком:

  • завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, за яких з боку українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності було перераховано кошти до застосування цієї санкції;
  • завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, відправлену за межі України українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або в Україну іноземними суб’єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Для завершення таких операцій українському суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти такої діяльності або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Таким чином, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортно-імпортних та бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності повинні мати на увазі, що неповернення у законодавчо встановлений строк валютної виручки за експортований товар або ненадходження у встановлений строк товару за імпортом, а також товарів, що імпортуються за бартерними договорами, тягне за собою не лише фінансову відповідальність (у вигляді пені), а й застосування спеціальних санкцій.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42