Новини

Контроль за переміщенням товарів між митницями

Контроль за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митницями ДФС або в межах зони діяльності однієї митниці юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту здійснюється з використанням митних декларацій або документів, передбачених ст. 94 Митного кодексу. Це, зокрема:

  • у разі транзиту в межах одного пункту пропуску або для декларування товарів, які не є підакцизними, залежно від виду транспорту замість митної декларації може використовуватися авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading);
  • для декларування товарів, які не є підакцизними, замість митної декларації залежно від виду транспорту можуть використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦИМ (СІМ), накладна ЦИМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МДП (Carnet TIR);
  • незалежно від виду транспорту для декларування у митний режим транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення може використовуватися книжка А.Т.А. або книжка CPD;
  • у випадках, передбачених міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону, для декларування у митний режим транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення використовуються документи, передбачені такими договорами.

Виконання митних формальностей посадовими особами митних органів, перевізниками (водіями) та декларантами (уповноваженими ними особами) від початку і до завершення переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється відповідно до Порядку № 1066, згідно з нормами якого контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перевозяться у митному режимі транзиту до митниці призначення, здійснюється митницею відправлення з використанням Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (далі — ЄАІС).

Порядком № 1066 також регламентується виконання митних формальностей у разі:

  • аварії або дії обставин непереборної сили;
  • заміни транспортного засобу або водія;
  • зміни митниці призначення або відправлення;
  • зміни засобів ідентифікації;
  • перевантаження товарів;
  • здійснення контролю за виконанням перевізниками попередніх зобов’язань щодо доставки товарів до митниці призначення.

Права та обов’язки перевізників

Відповідно до ст. 191 Митного кодексу перевізники мають право:

  • не приймати для перевезення між митницями ДФС товари у разі оформлення митних та/або транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України;
  • замінювати моторний транспортний засіб, попередньо повідомивши митницю призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність);
  • замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до митниці призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни (стан здоров’я, візові питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення);
  • з дозволу митниці призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разі витрати на вивантаження та зберігання товару відшкодовуються його власником;
  • отримувати роз’яснення причин відмови у митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та перелік заходів, яких потрібно вжити для їх усунення.

Перевізники зобов’язані:

під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів і їх пакування, у разі неможливості такої перевірки — вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR);

  • у строк, установлений ст. 95 Митного кодексу, доставляти товари до митниці призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;
  • не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митниці ДФС;
  • у разі прибуття до митниці призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених митницею ДФС заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю.

Попередня митна декларація

Використання попередньої митної декларації передбачено ст. 259 Митного кодексу, відповідно до якої декларант або уповноважена ним особа має подати попередню митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до ст. 94 цього Кодексу) митниці, в зоні діяльності якої товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення до ввезення в Україну таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо вони перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

При цьому попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:

  • ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митниці призначення; або
  • випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію; або
  • випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред’явлення їх митниці ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію.

За рішенням митниці ДФС, якою оформлено попередню митну декларацію, випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, що містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України без пред’явлення їх цій митниці.

Таке рішення приймається на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше ніж 4 робочі години з моменту пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Слід зазначити, що при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митниці ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію, є обов’язковими.

Відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених у попередній митній декларації, настає з моменту:

  • випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію; або
  • випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму після пред’явлення їх митниці, якою оформлено таку попередню митну декларацію, але без проведення митного огляду цією митницею; або
  • надання декларанту чи уповноваженій ним особі митницею ДФС, якою оформлено таку попередню митну декларацію, інформації про проведення митного огляду пред’явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Попередня митна декларація приймається митницею, якщо внаслідок її перевірки встановлено, що вона містить усі відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа. Якщо на момент подання попередньої митної декларації відсутні оригінали документів, то дозволяється подання їх копій. Засвідчення факту прийняття декларації здійснюється посадовою особою митниці, яка її прийняла, шляхом проставлення на декларації відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати і часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Прийняття попередньої митної декларації до митного оформлення здійснюється згідно з Порядком № 631.

У прийнятті попередньої митної декларації не може бути відмовлено, якщо виконано всі умови, встановлені Митним кодексом. Відмова у прийнятті попередньої митної декларації повинна бути мотивованою, про що декларанта має бути повідомлено письмово.

Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митницею.

Для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені згідно зі ст. 31 Митного кодексу, а також заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митницею такої попередньої митної декларації для оформлення, і заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності,  чинні на дату такого випуску.

У разі якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митниці призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Попередня митна декларація, за якою митницею ДФС здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред’яв-лення їх цій митниці згідно з частиною п’ятою ст. 259 Митного кодексу, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену у звичайному порядку.

Митні формальності при здійсненні транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням попередньої митної декларації визначено у розділі ІІІ Порядку № 1066.

Фінансова гарантія як спосіб забезпечення митних платежів

Відповідно до розділу Х Митного кодексу надання митницям ДФС забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, затверджено постановою № 461.

Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено Митним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії.

Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формі надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа, — викладене у письмовій або електрон-ній формі зобов’язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митниці ДФС), або внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи гарантом коштів на відповідний рахунок митниці ДФС (грошова застава).

Види фінансових гарантій та умови їх застосування

Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною.

Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді письмового зобов’язання надається у паперовому або електронному вигляді на суму митних платежів за:

  • однією митною декларацією в межах однієї зовнішньоторговельної операції;
  • однією митною декларацією в межах однієї транзитної операції;
  • одним документом контролю за переміщенням товарів;
  • однією операцією з переміщення через митний кордон України товарів громадянами у випадках, визначених розділом XII Митного кодексу.

Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у паперовому вигляді застосовується виключно під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії. Електронна копія такої гарантії надсилається до єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України авторизованим електронним повідомленням гаранта. Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді електронного документа застосовується під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії чи у вигляді електронного документа.

Багаторазова фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних платежів за кількома митними деклараціями або документами контролю за переміщенням товарів при ввезенні товарів на митну територію України з метою транзиту або вільного обігу на цій території для одного власника в межах одного зовнішньоекономічного договору.

Генеральна фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних платежів за митними деклараціями або документами контролю за переміщенням товарів, які декларант або уповноважена ним особа планують подати протягом одного року.

Багаторазова та генеральна фінансові гарантії надаються виключно у вигляді електронного документа.

Фінансова гарантія видається гарантом і надається митниці ДФС особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено Митним кодексом, та діє на усій митній території України.

Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

Визначення розмірів фінансової гарантії

Розмір фінансової гарантії визначається виходячи із суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту.

Якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягає сплаті, внаслідок ненадання фіскальному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість і код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, то її розмір визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

Якщо надана гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати відповідної суми митних платежів, особи, зазначені у частині третій ст. 307 Митного кодексу, на письмову вимогу митниці надають додаткову гарантію або за їх вибором замінюють раніше надану гарантію новою.

Зобов’язання гаранта

Фінансові гарантії надаються митниці під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення строку дії відповідного митного режиму.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митниці ДФС кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митних платежів.

Вимога щодо сплати митних платежів направляється гаранту, який видав гарантію у вигляді документа, у таких випадках:

  • перевищення більше ніж на 10 днів встановленого ст. 95 Митного кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митниці призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці — від одного підрозділу цього органу до іншого);
  • встановлення митницею факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;
  • настання терміну сплати податкових зобов’язань відповідно до розділу III вищезазначеного Кодексу;
  • встановлення митницею ДФС факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Гарант зобов’язаний не пізніше трьох банківських днів, що настають за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

У разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги митниці ДФС гаранти несуть відповідальність (у тому числі передбачену Податковим кодексом) за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта і стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Підтвердження виконання зобов’язань — вивільнення гарантії

Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов’язань зі сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше 2 годин після того, як митницею отримано підтвердження фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цією митницею. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді митницею ДФС на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Підтвердженням фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, є:

  • щодо транзитного перевезення товарів — повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митниці відправлення митницею призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов’язань;
  • завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;
  • завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем протягом усього часу дії такого режиму;
  • виконання зобов’язання зі сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III Митного кодексу.

Дія фінансової гарантії припиняється:

  • на вимогу гаранта шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення;
  • у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплено індивідуальну (одноразову) фінансову гарантію, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митницею;
  • у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому Митним кодексом, митної декларації, до якої прикріплено індивідуальну (одноразову) гарантію.

Конвенція МДП

Конвенція МДП є однією з найдієвіших міжнародних транспортних конвенцій і фактично єдиною глобальною системою митного транзиту.

Для одночасного забезпечення безперешкодного переміщення вантажів з мінімальними затримками в дорозі та максимальної митної безпеки режим МДП містить п’ять основних елементів, на яких будується вся система:

  • вантажі повинні перевозитися в безпечних (з точки зору митниці) транспортних засобах або контейнерах;
  • сплата митних зборів і податків, щодо яких існує ризик несплати, має бути забезпечена міжнародною гарантією;
  • вантажі повинні супроводжуватися визнаним усіма державами — учасницями Конвенції митним документом (книжкою МДП), який прийнято до оформлення в державі відправлення і використовується для контролю в державах відправлення, транзиту і призначення;
  • заходи митного контролю, що приймаються в державі відправлення, повинні визнаватися всіма країнами транзиту і призначення;
  • доступ до процедури МДП для національних об’єднань (дозвіл на видачу книжок МДП та дія як гаранта), фізичних і юридичних осіб (дозвіл на використання книжок МДП) і міжнародних організацій (відповідальність за ефективну організацію і функціонування міжнародної системи гарантій) повинен контролюватися уповноваженими національними органами або Адміністративним комітетом МДП.

Допуск до перевезень транспортних засобів і контейнерів

Згідно з Конвенцією МДП для убезпечення перевезень вантажі повинні перевозитися в контейнерах або вантажних відділеннях транспортних засобів, сконструйованих так, щоб унеможливити доступ до вмісту запломбованої частини транспортного засобу або контейнера без залишення видимих слідів розкриття вантажного відділення цього засобу чи контейнера або пошкодження митних печаток і пломб.

З метою дотримання цієї вимоги Конвенцією МДП встановлено стандарти конструкцій і процедури допущення. Так, вантажі можуть перевозитися з використанням процедури МДП лише в разі, якщо вантажне відділення транспортного засобу або контейнер пройшли процедуру допуску відповідно до положень цієї Конвенції. Якщо контейнер або вантажне відділення транспортного засобу відповідають усім вимогам, профільне національне відомство видає так зване свідоцтво про допуск дорожнього транспортного засобу або контейнера. Такий допуск визнається всіма договірними сторонами Конвенції МДП.

Порядок видачі свідоцтва про допуск дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами затверджено наказом № 1064.

Міжнародна система гарантій

Міжнародну систему гарантій розроблено таким чином, що у будь-який момент митні збори і податки, щодо яких існує ризик несплати в ході транзитних операцій, покриваються гарантією національного об’єднання на випадок, якщо перевізника не може бути притягнено до відповідальності.

Принцип дії міжнародної системи гарантій досить простий. Кожне національне об’єднання, що представляє інтереси транспортного сектора в державі — учасниці Конвенції МДП і визнане митними органами цієї держави, гарантує сплату всіх митних зборів і податків, які можуть підлягати сплаті в разі виявлення будь-якого порушення операції МДП на території цієї країни. Тобто національне об’єднання гарантує сплату таких мит і податків як національними, так і іноземними перевізниками, що здійснюють транспортні операції з використанням книжок МДП, виданих ним самим або подібним об’єднанням іншої держави.

У результаті кожну державу забезпечено гарантією при проведенні на її території транспортних операцій МДП. Інакше кажучи, завжди існує національний партнер, з якого митні органи можуть стягувати платежі у разі виявлення будь-яких порушень незалежно від того, здійснено це порушення національним чи іноземним перевізником. Таким чином, систему МДП може бути представлено як ланцюг національних транзитних перевезень, що регулюються більше міжнародними, ніж національними правилами, оскільки перевезення здійснюється під міжнародну гарантію. Водночас умови надання такої гарантії регламентуються національним законодавством, і вони зазвичай включаються до угоди між національними митними органами і об’єднанням.

Так, згідно зі ст. 316 Митного кодексу одним із способів забезпечення сплати митних платежів є гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) як заходу гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, до митниці призначення. Це застосовується за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом.

Усі міжнародні гарантійні об’єднання становлять своєрідний гарантійний ланцюг, що охоп-лює всі держави — учасниці Конвенції МДП та перебуває у веденні Міжнародного союзу автомобільного транспорту (МСАТ) у Женеві (Швейцарія). МСАТ є неурядовою організацією, що представляє інтереси автомобільних перевізників у всьому світі. Діяльність гарантійного ланцюга підтримується декількома великими міжнародними страховими компаніями і контролюється Виконавчою радою МДП.

У разі виявлення порушень митні органи, перш ніж звернутися до гарантійного об’єднання, повинні за можливості вимагати сплату від осіб, які несуть пряму відповідальність за виявлене порушення. Якщо виникне необхідність у використанні гарантії (наприклад, внаслідок неплатоспроможності зазначених осіб), митні органи держави, на території якого сталося порушення, пред’являють позов своєму гарантійному об’єднанню для врегулювання питання в рамках національного законодавства. Проте згодом національне гарантійне об’єднання через міжнародний гарантійний ланцюг має право на відшкодування своїх витрат.

Кожна країна самостійно визначає межу гарантії. Рекомендована максимальна сума, яка може бути витребувана від національного об’єднання в Україні, становить 60 000 євро за одну книжку МДП.

Книжка МДП

Книжка МДП є міжнародним митним документом і наріжним каменем усієї транзитної системи. Це підтверджує те, що відносно товарів, які перевозяться за процедурою МДП, існує міжнародна гарантія.

На сьогодні МСАТ — єдина міжнародна організація, яка отримала право на централізоване виготовлення і поширення книжок МДП серед національних гарантійних об’єднань під контролем Виконавчої ради МДП відповідно до Конвенції МДП. У свою чергу, кожне національне гарантійне об’єднання видає книжки МДП перевізникам своєї держави на умовах, визначених у декларації — зобов’язанні перевізника.

Перша сторінка обкладинки, а також відривні листки і корінці, згруповані по два, є найважливішою частиною книжки МДП, оскільки стосуються митного контролю і функціонування гарантійної системи. Комплект із двох відривних листків і двох корінців використовується в кожній державі, на території якої здійснюється операція МДП. Пред’явлення належним чином заповненої перевізником іменної книжки МДП, що містить підписи і печатку міжнародної організації, гарантійного об’єднання, що видало її,  є доказом існування і дійсності гарантії. Книжка МДП дійсна до завершення перевезення МДП у митниці призначення за умови, що операцію розпочато у митниці відправлення у терміни, встановлені гарантійним об’єднанням, що видав книжку МДП.

Міжнародне визнання заходів митного контролю

Ще одним складовим елементом транзитної системи МДП є принцип визнання країнами транзиту і призначення заходів митного контролю, прийнятих у країні відправлення.

Відповідно до цього принципу вантажі, що перевозяться в опломбованих вантажних відділеннях транспортних засобів або контейнерах, зазвичай звільняються від митного огляду під час слідування. Це є найважливішою перевагою для перевізників, що використовують процедуру МДП. Звичайно, це не унеможливлює вибірковий догляд, якщо у митних органів є підстави вважати, що переміщення здійснюється з порушеннями, проте такі випадки огляду вантажів під час слідування повинні розглядатися як виняток із загального правила.

Цей принцип привабливий для перевізників і передбачає, що митний контроль, проведений державою відправлення, є прийнятним для всіх митних органів держав транзиту. Отже, для успішного функціонування всієї системи МДП якість митного контролю в державі відправлення має вирішальне значення.

Оскільки здійснення всього перевезення МДП залежить від якості митного контролю в державі відправлення, то важливо, аби він був повним і здійснювався з дотриманням всіх необхідних формальностей. Окрім того, перед тим як накласти митні печатки і пломби, митний орган відправлення повинен перевірити стан вантажного відділення дорожнього транспортного засобу або контейнера, а в разі використання критих брезентом транспортних засобів (контейнерів) — стан брезенту і його кріплень, оскільки відомості про це не вносяться до свідоцтва про допуск.

Контрольований доступ до системи МДП

Додатком 9 до Конвенції МДП передбачено умови і вимоги, які повинні виконуватися національними об’єднаннями для отримання дозволу (у вигляді письмового договору або відповідного урядового документа) від національних компетентних органів (зазвичай митних) на видачу книжок МДП і діяти як гарант. Додатково до комерційних вимог, які можуть бути пред’явлені міжнародною організацією (МСАТ), Конвенцією МДП передбачено, що національні об’єднання можуть отримати такий дозвіл лише в тому випадку, якщо вони існують не менше ніж один рік, мають стійке фінансове положення і не здійснювали раніше серйозних або неодноразових порушень митного чи податкового законодавства. Крім того, ці об’єднання повинні укласти письмовий договір з компетентними органами країни перебування і надати докази того, що їх можливу відповідальність перед митними органами застраховано.

Так, відповідно до п. 5 постанови № 572 Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України уповноважено бути гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв’язку із застосуванням ними на території України книжок МДП.

Інформація стосовно всіх перевізників, допущених до використання книжок МДП, централізовано зберігається в міжнародному банку даних, який підтримується Виконавчою радою МДП у Женеві з використанням системи унікальних ідентифікаційних номерів.

Умови виконання міжнародних дорожніх перевезень, правила допуску українських перевізників до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на вантажі, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог виконання МДП, відповідальність перевізника й гарантійного об’єднання в разі їх порушення визначено Порядком № 755.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42