Єдиний податок

Наслідки порушення фізичними особами — підприємцями строків сплати єдиного податку

Податковий обов’язок платника

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених зазначеним Кодексом або законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.

Фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим зазначеною главою, та реєструється платником єдиного податку в установленому порядку.

Строки сплати єдиного податку

Пунктом 295.1 ст. 295 Податкового кодексу передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу.

Згідно з п. 295.2 ст. 295 цього Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 вищезазначеної статті).

Відповідно до п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу сплата єдиного податку платниками першої — третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

При цьому платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 зазначеної статті).

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Зарахування податку до бюджету

Пунктом 10.5 ст. 10 Податкового кодексу передбачено, що зарахування місцевих податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється згідно з Бюджетним кодексом.

Частиною п’ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Таким чином, законодавством встановлено різницю між поняттями сплати податку та зарахування податку. Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає у відповідні податкові правовідносини. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов’язкових платежів).

В органах Державної казначейської служби України відкрито рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць і кодів класифікації доходів бюджету, на які платники податків повинні перераховувати відповідні кошти, з урахуванням вимог постанови № 106 та наказу № 11.

Відображення надходжень коштів у рахунок сплати податкових зобов’язань платників податків проводиться в інформаційній системі органів фіскальної служби датою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Держказначейства, у день отримання від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунківзгідно з Порядком № 760/1031.

Не погашено податкове зобов’язання — наслідок неправильного заповнення розрахункового документа

Статтею 110 Податкового кодексу передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила і подала цей документ до обслуговуючого банку (п. 2.3 Інструкції № 22).

Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації (абзац другий поля 15 додатка 8 до вищенаведеної Інструкції).

Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть на відповідний рахунок відповідного району, а отже, не погаситься сума податкового зобов’язання платника податків.

Порушено строки зарахування податку до бюджету не з вини платника

Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Водночас незважаючи на причину несплати податкових зобо-в’я-зань, зокрема у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс не звільняє платника податків від обов’яз-ку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а орган фіскальної служби, відповідно, — від стягнення такого податкового боргу.

Анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі наявності податкового боргу

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

  • подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
  • припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем відповідно до закону — в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
  • у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.

Так, у пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу зазначено, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Грошовим зобов’язанням платника податків вважається сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 зазначеного пункту).

У розумінні норми пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, встановлені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 6.1 ст. 6 цього Кодексу визначено, що податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до вищезазначеного Кодексу.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої — третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої — третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу.

При цьому у разі якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої і другої груп не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку в порядку та строки, визначені цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу (ст. 122 Податкового кодексу).

Наслідки анулювання реєстрації

Пунктом 295.8 ст. 295 Податкового кодексу передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Слід зазначити, що доходи фізичних осіб, які неправомірно застосовували спрощену систему оподаткування, оподатковуються у загальному порядку із застосуванням ставок податку на доходи фізичних осіб, встановлених ст. 167 зазначеного Кодексу.

У ході документальної перевірки контролюючий орган має право за наявності достатніх підстав додатково визначити суму грошового зобов’язання з ПДВ, а також обчислити належну до сплати суму єдиного внеску.

База оподаткування ПДВ визначається згідно із нормами розділу V Податкового кодексу з урахуванням вимог щодо обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, передбачених ст. 181 цього Кодексу.

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених зазначеним Кодексом, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 цього Кодексу, тобто:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7% визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску (частина одинадцята ст. 8 цього Закону).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону про ЄСВ).

Крім того, частиною десятою зазначеної статті встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42