Новини

Спеціальна перевірка державних службовців як основний механізм запобігання корупції

Корупція — це таке саме стародавнє явище, як і соціальний порядок, що керує життям людей. І так само давно люди намагаються знайти причини корупції та способи її обмеження.

Термін «корупція» походить від сполучення древніх латинських слів «correi» (причетність кількох представників однієї із сторін до однієї справи) та «rumpere» (порушувати, ламати, пошкоджувати, скасовувати). У результаті утворився самостійний термін — «corrumpere», що передбачає участь у діяльності кількох (не менше двох) осіб, мета яких полягає у псуванні, руйнуванні, пошкодженні нормального розвитку судового процесу або процесу управління справами суспільства.

За результатами останніх досліджень компанії GFK Ukraine за участю PwC Ukraine та Transparency International Ukraine, близько 60% українців вважають, що рівень корупції в країні за останні півроку залишився незмінним, при цьому майже 30% респондентів відповіли, що ситуація, навпаки, погіршилася.

На сьогодні боротьбу з корупцією за складністю сміливо можливо прирівняти до боротьби з людськими гріхами. Вона, по суті, і є комбінацією таких гріхів, як жадібність, заздрість, лінь і невгамовна спрага до насолод. Світ влаштований таким чином, що людські вади неможливо знищити, проте суспільство і держава можуть їх попередити й обмежити.

З корупцією можна боротися, використовуючи різні заходи: суто репресивні, які полягають у розкритті корупційних правопорушень і притягненні винних осіб до відповідальності, або превентивні, серед яких підвищення прозорості та доброчесності державних структур, забезпечення рівного доступу осіб до державної служби, проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на заняття посад в органах державної влади й місцевого самоврядування, тощо.

Одним з основних механізмів запобігання корупції є запровадження добору висококваліфікованих кадрів на публічній службі, які б одночасно відповідали вимогам доброчесної поведінки.

При цьому завданням загальнодержавного значення, на реалізацію якого спрямовано зусилля широкого кола органів державної влади та державних установ, є прийняття на публічну службу високоморального досвідченого фахівця, здатного сумлінно та неупереджено виконувати функції держави, а також запобігання прийняттю на службу осіб, у яких у разі призначення виникатиме конфлікт інтересів.

З метою організації такого добору кадрів при працевлаштуванні на посади, пов’язані з виконанням функцій держави, кандидат зобов’язаний подати необхідні відомості та документи і пройти спеціальну перевірку, що  дає можливість керівнику державного органу отримати всебічну інформацію про кандидата та прийняти об’єктивне рішення про його призначення або відмовити у призначенні.

Нині наявні всі юридичні підстави для реалізації нового механізму проходження спеціальної перевірки, визначеного відповідними положеннями Закону № 1700 та Порядку № 171.

Так, законодавством встановлено перелік посад, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, при прийнятті на які стосовно кандидатів проводиться спеціальна перевірка. Зокрема, такими посадами є: посади, віднесені до першої — третьої категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; посади суддів, прокурорів і слідчих; посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців; посади керівників та їх заступників центральних органів влади, апаратів та самостійних структурних підрозділів тощо.

Крім того, спеціальній перевірці підлягають особи, які претендують на зайняття посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких повинен затверджуватися Національним агентством з питань запобігання корупції. Однак на сьогодні такий перелік посад ще не визначено з причин несформування штату зазначеного агентства.

При цьому рішення про призначення (обрання) або відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається лише після проведення спеціальної перевірки.

Водночас спеціальна перевірка не проводиться щодо: кандидатів на пост Президента України та на посади сільських, селищних, міських голів; кандидатів у депутати Верховної Ради України та місцевих рад; громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації; осіб, що призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того самого органу або в інших державних органах; осіб при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу щодо:

  • притягнення її до кримінальної відповідальності, наявності судимості, її зняття, погашення;
  • застосування до кандидата адміністративних стягнень за корупційні правопорушення;
  • достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
  • наявності у неї корпоративних прав;
  • відношення її до військового обов’язку;
  • наявності у неї допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
  • стану здоров’я кандидата, освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Додаткова спеціальна перевірка проводиться щодо поширення на особу заборони займати відповідну посаду, визначеної положеннями Законупро очищення влади. Відповідно до цього Закону особа, яка претендує на зайняття посади в органах влади, подає власноручно написану письмову заяву, у якій повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені цим Законом, і дає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї.

За загальним правилом організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (його заступника) державного органу, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа. При цьому для забезпечення організації проведення такої перевірки керівник органу може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Водночас кандидат на посаду, стосовно якого спеціальна перевірка вже проводилася, при призначенні в порядку переведення на посаду до іншого державного органу або органу місцевого самоврядування повинен письмово повідомити про це відповідний орган, який в установленому порядку запитує копію довідки про результати спеціальної перевірки з органу, де проводилася така перевірка. Питання про призначення претендента на посаду розглядається лише після отримання копії такої довідки.

Перевірка відомостей стосовно претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки здійснюється:

  • МВС України та ДСА України — щодо наявності відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, судимості, її зняття, погашення;
  • Мін’юстом України та НКЦПФР — щодо наявності в особи корпоративних прав;
  • Національним агентством з питань запобігання корупції — щодо наявності відомостей про вчинення претендентом на посаду корупційного правопорушення, а також щодо достовірності відомостей, зазначених ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • Мінохорони здоров’я України та відповідним органом виконавчої влади — щодо відомостей про стан здоров’я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);
  • МОН України та відповідним органом виконавчої влади — щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;
  • СБУ — щодо наявності в особи допуску до державної таємниці;
  • Міноборони України та військовими комісаріатами — щодо відношення особи до військового обов’язку;
  • Мін’юстом України — щодо наявності відомостей про застосування до претендента на посаду положень Закону про очищення влади.

Крім того, законодавцем надано право керівнику державного органу, що проводить спеціальну перевірку, у разі необхідності перевірки відомостей про особу або достовірності поданих нею документів залучати до проведення такої перевірки інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Загальний алгоритм проведення спеціальної перевірки, крім прямо передбачених винятків стосовно окремих категорій осіб, включає декілька складових:

  • надання кандидатом на посаду письмової згоди на проведення спеціальної перевірки та необхідних документів (автобіографії; копії паспорта; копій документів про освіту, вчені звання, наукові ступені; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; медичної довідки про стан здоров’я; копії військового квитка; довідки про допуск до державної таємниці (за наявності); заяву, передбачену частиною першою ст. 6 Закону про очищення влади). При цьому у разі ненадання згоди кандидатом спеціальна перевірка не проводиться і питання про призначення на відповідну посаду не розглядається;
  • надсилання органом, на посаду в якому претендує особа, запиту про проведення спеціальної перевірки до відповідних державних органів, які таку перевірку проводять (запит надсилається з копіями наданих документів не пізніше наступного дня після одержання згоди кандидата);
  • проведення спеціальної перевірки, що фактично полягає у перевірці достовірності поданих кандидатом відомостей, та надання органу, який надіслав запит, інформації за результатами перевірки (надається не пізніше семи днів з дати надходження запиту);
  • підготовка відповідальним структурним підрозділом органу, на посаду в якому претендує особа, довідки про результати спеціальної перевірки.

Спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25  календарних днів з дня надання претендентом на посаду згоди на її проведення.

Кандидат, щодо якого проведено спеціальну перевірку, має право на ознайомлення з довідкою про її результати. У разі незгоди кандидата з результатами перевірки він може подати свої зауваження у письмовій формі до відповідного органу. Органи (підрозділи), які проводили спеціальну перевірку, у разі надходження від кандидата зауважень стосовно результатів спеціальної перевірки надають йому письмову відповідь протягом семи днів з дати надходження зауважень. Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, які становлять державну таємницю.

Слід зауважити, що законодавством визначено особливості реагування на виявлені розбіжності заявлених та фактичних даних про особу, встановлені під час спеціальної перевірки, у таких випадках:

  • у разі встановлення розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадовою особою, яка організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п’яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність;
  • у разі встановлення відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа, яка здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду;
  • у разі встановлення факту подання претендентом на посаду підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа, яка здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

При визначенні недостовірності наданої інформації необхідно виходити з її свідомого приховування чи перекручування претендентом на посаду. Також з метою з’ясування наявності чи відсутності правопорушень, у тому числі корупційних, які могли стати причиною подання підроблених документів або неправдивої інформації, доцільно надсилати таку інформацію до спеціально уповноважених суб’єктів, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.

Претендент на посаду, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки.

При цьому рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено в суді у порядку адміністративного судочинства.

Насамкінець слід зазначити, що аналіз складу державних органів, які залучаються до проведення перевірки, та перелік відомостей, які перевіряються, дає можливість дійти висновку, що проведення спеціальної перевірки є комплексним вивченням інформації про особу, яка бажає обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та одночасно є дієвим механізмом запобігання корупції у владі, недопущення потрапляння на публічну службу осіб, які можуть бути схильними до неправомірної поведінки та зловживання службовим становищем.

Свого часу визначний китайський державний діяч та реформатор Ван Аньши (1021 — 1086) називав два джерела корупції: погані закони і погані люди. Обґрунтовуючи цей висновок, він писав: «Але що я хочу тепер особливо підкреслити — це те, що історія доводить неможливість забезпечення необхідного управління, якщо покладатися лише на владу закону, призначеного для контролю посадових осіб. Якщо останні не є людьми, які відповідають їх роботі».

Отже, подолати корупцію, а ще краще — запобігти їй, стане можливо, коли до виконання функцій держави залучатимуться висококваліфіковані та доброчесні спеціалісти, відбір яких проводитиметься за наявності висновку обов’язкової спеціальної перевірки.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42