РРО. Готівка

Вихід з ладу РРО: послуги ЦСО та проведення розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування (ст. 3 Закону про РРО).
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше семи робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
У процесі здійснення господарської діяльності РРО може вийти з ладу у будь-якого підприємця, який здійснює розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО. У цій статті розглянемо порядок дій суб’єкта господарювання у разі виходу з ладу РРО, надання ЦСО послуг щодо технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО, а також порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО для того, щоб не допустити фінансових санкцій і не бути притягнутим  до адміністративної відповідальності.


Обов’язки сторін щодо ремонту РРО

Згідно з п. 14 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (далі - ЦСО) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначимо, що ЦСОсуб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного і післягарантійного ремонту РРО.

Відповідно до ст. 14 Закону про РРО ЦСО зобов’язані:

  • проводити свою діяльність згідно з Порядком № 601 (Зверніть увагу! Оскільки Законом № 569 було внесено зміни до Закону про РРО, то норми Порядку № 601 чинні у тій частині, в якій не суперечать Закону про РРО);
  • у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом семи робочих днів;
  • при здійсненні технічного обслуговування або ремонту РРО забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;
  • у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Згідно з Порядком № 601 взаємовідносини між виробниками (постачальниками) та ЦСО регулюються договорами про технічне обслуговування і ремонт реєстраторів.

Виробники (постачальники) можуть самостійно виконувати функції ЦСО щодо проведення технічного обслуговування та ремонту реєстраторів за умови дотримання ними вимог зазначеного Порядку.

Виробники (постачальники) можуть вести облік ЦСО, з якими укладено договори про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів, надавати їм методичну допомогу, забезпечувати центри ремонтною документацією та в разі потреби проводити навчання їх працівників.

Пунктом 16 розділу ІІ Порядку опломбування встановлено, що виробник (постачальник) РРО у разі припинення дії раніше укладеного з ЦСО договору про технічне обслуговування та ремонт РРО самостійно організовує технічне обслуговування і ремонт РРО, які раніше перебували на обслуговуванні в такому ЦСО.

ЦСО мають забезпечити облік реєстраторів, які перебувають у них на технічному обслуговуванні, актів введення їх в експлуатацію, довідок про опломбування, ведення журналу обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку опломбування ЦСО не мають права вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО і модемів власного використання, РРО виробників (постачальників), з якими ЦСО не уклали договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, РРО суб’єктів господарювання, з якими не укладено договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також РРО суб’єктів господарювання, які є пов’язаними із ЦСО особами.

У разі припинення дії договору між ЦСО і користувачем про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів центр повідомляє про це фіскальний орган за місцем реєстрації реєстратора такого користувача.

ЦСО щороку здійснює перевірку РРО,які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність документації виробника, якщо такі РРО протягом року не підлягали ремонту.

Таким чином, обов’язки сторін (ЦСО та приватного підприємця — користувача РРО) щодо технічного обслуговування та ремонту визначено на законодавчому рівні, тому між ними має бути укладено письмовий договір, що деталізує обов’язки ЦСО та користувача РРО, визначає ціну послуг і порядок розрахунків, інші додаткові умови, а також фіксує відповідальність сторін.

Порядок дій у разі виходу з ладу РРО

Відповідно до Порядку № 601 технічному обслуговуванню та ремонту підлягають реєстратори вітчизняного та іноземного виробництва, які внесено до Державного реєстру РРО та відповідають програмній і конструкторсько-технологічній документації виробника і строк служби яких не минув, за наявності комплекту експлуатаційних документів і відповідного договору продавця з виробником (постачальником).

Введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Технічне обслуговування та ремонт реєстраторів може проводитися як у приміщенні ЦСО, так і за місцем їх експлуатації (залежно від вимог експлуатаційних документів) та бути пов’язаним як з розбиранням реєстраторів і заміною комплектувальних виробів та складових частин, у тому числі окремих вузлів (блоків), так і без такого.

У разі виходу реєстратора з ладу протягом гарантійного строку його експлуатації не з вини користувача або виявлення протягом цього строку невідповідності реєстратора наведеним в експлуатаційних документах параметрам чи характеристикам ЦСО (виробник) зобов’язаний провести безоплатно гарантійний ремонт реєстратора з метою усунення недоліків або скласти акт про неможливість відновлення в установлений законодавством строк роботоздатності реєстратора.

Гарантійний (післягарантійний) ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з відновленням роботоздатності реєстратора з метою забезпечення його подальшого застосування за призначенням. Відновлення роботоздатності реєстратора здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектувальних виробів або його окремих складових частин, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог ремонтної документації.

Гарантійний ремонт проводиться для користувача безоплатно, післягарантійний — за рахунок користувача.

Враховуючи норми Закону про РРО, строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати сім робочих днів. За перевищення встановленого строку ремонту ЦСО несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів.

Під час приймання реєстратора (його складової частини) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник ЦСО у присутності представника користувача перевіряє його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність і цілісність засобів контролю, наявність пломб виробника, довідки про опломбування реєстратора, записів в експлуатаційних документах про введення реєстратора в експлуатацію та проведення ремонту (якщо такий раніше проводився), акта введення в експлуатацію, КОРО та встановлює характер несправності.

Реєстратор (його складова частина) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту приймається разом з експлуатаційними документами, актом введення в експлуатацію та довідкою про опломбування.

Після прийняття реєстратора (його складової частини) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник ЦСО робить відповідний запис у КОРО та видає представнику користувача квитанцію, в якій зазначається характер несправності.

На прийнятий реєстратор (його складову частину) в ЦСО оформлюється обліково-технічна картка, до якої вносяться дані про технічний стан реєстратора та характер його несправності. Відповідні дані про реєстратор також вносяться до журналу обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО, який ведеться у паперовій або електронній формі.

Гарантійний (післягарантійний) ремонт реєстратора проводиться відповідно до інструкції з експлуатації та ремонтної документації.

Після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник ЦСО вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа та до КОРО.

Комплектувальні вироби та складові частини, які містять дорогоцінні метали і не можуть бути відремонтовані, підлягають утилізації в установленому порядку.

ЦСО несе відповідальність згідно із законодавством за якість, безпеку і строк виконання робіт та зберігання реєстраторів, прийнятих для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту.

У разі встановлення під час гарантійного (післягарантійного) ремонту несправності фіскального блока ЦСО складає відповідний акт у двох примірниках, які скріплюються підписом і печаткою керівника центру. Один примірник акта залишається в ЦСО, другий — передається до фіскального органу, де проводиться реєстрація зазначеного реєстратора.

Несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоку відновлюється інформація із щомісячних звітів реєстратора за останні три роки.

Під час видачі представнику користувача відремонтованого реєстратора представник ЦСО у його присутності проводить перевірку роботоздатності реєстратора, а також правильності внесення записів до відповідних розділів експлуатаційних документів та КОРО.

Реєстратор, який видається користувачеві, має бути опломбований в установленому порядку.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку опломбування після опломбування ЦСО видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (далі — довідка про опломбування).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий — зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання має подати до фіскального органу за місцем реєстрації РРО.

Факт отримання відремонтованого реєстратора представник користувача скріплює своїм підписом у квитанції і повертає її представникові ЦСО, який робить відповідні записи у журналі обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО та в КОРО.

Здійснення валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО або тимчасового відключення електроенергії

У разі виходу з ладу РРО, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, облік цих операцій та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Нацбанком України.

Так, п. 9 розділу IV Інструкції № 502 передбачено, що банк, фінансова установа не мають права здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО або тимчасового відключення електроенергії.

Якщо в пункті обміну валюти встановлюється резервний РРО, то складається акт за підписом керівника, який відповідає за роботу пунктів обміну валюти, і представника сервісної організації. Будь-який заново встановлений РРО має бути зареєстрований у фіскальному органі у порядку, встановленому для первинної його реєстрації.

Порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО

Згідно з п. 9 глави 4 розділу II Порядку КОРО у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки (п. 10 глави 4 розділу II Порядку КОРО).

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку.

Відповідно до п. 9 розділу III Порядку застосування РРО якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Розглянемо відповіді на запитання, які найчастіше надходять від передплатників журналу.

 

Розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії

Як здійснюються розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО або відключення електроенергії?

Відповідно до п. 20 Вимог № 13 робота спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів (далі — ЕККА) має блокуватися у разі від’єднання програмно-технічних засобів управління паливороздавальною колонкою (далі — ПРК) або будь-якого її функціонального блоку.

Пунктом 21 зазначених Вимог передбачено, що відпускання пального має блокуватися:

  • всіма ПРК — у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;
  • окремим роздавальним краном ПРК — у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 л.

У разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального (в процесі його відпускання) або її надходження з дискретністю, що перевищує 1 л, ЕККА має автоматично друкувати чек оплати (у разі оплати за фактично отримане пальне) або видатковий чек (у разі попередньої оплати пального).

Згідно з п. 23 Вимог № 13 у разі відновлення електроживлення, постачання якого припинилося в процесі відпускання пального, ЕККА має забезпечити друкування видаткового чека на вартість фактично недоотриманого пального (при попередній оплаті замовленої дози пального) або чека оплати (при оплаті за фактично отримане пальне).

Таким чином, у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО проведення розрахункових операцій на АЗС може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО. При цьому в разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Пов’язані із ЦСО особи

Чи може ЦСО вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО юридичних осіб, які перебувають з ним під спільним контролем?

Пунктом 49 Порядку № 601 встановлено, що ЦСО не мають права вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт реєстраторів власного використання, реєстраторів виробників (постачальників), з якими ЦСО не уклали договори про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів, реєстраторів користувачів, з якими не укладено договори про виконання зазначених робіт, а також реєстраторів користувачів, які є пов’язаними із ЦСО особами.

Пов’язаними особами вважаються юридичні чи фізичні особи, які разом або за погодженням із ЦСО провадять господарську діяльність або здійснюють контроль за роботою ЦСО чи контролюються таким ЦСО, або перебувають під спільним контролем з таким ЦСО. Під здійсненням контролю за роботою ЦСО слід розуміти володіння безпосередньо або через пов’язаних юридичних чи фізичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду ЦСО або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого центру чи володіння часткою (паєм, пакетом акцій) у розмірі не менш як 20% статутного фонду центру.

Таким чином, ЦСО не може вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО юридичних осіб, які перебувають з ним під спільним контролем.

Застосування фінансової санкції до ЦСО

Чи застосовується до ЦСО фінансова санкція, якщо при проведенні контролюючими органами перевірки встановлено факт внесення змін до програмного забезпечення належним чином опломбованого РРО?

Статтею 24 Закону про РРО передбачено, що у разі встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін до конструкції чи програмного забезпечення належним чином опломбованого РРО до ЦСО, який здійснює технічне обслуговування та ремонт цього реєстратора, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.).

Згідно зі ст. 29 цього Закону у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дають змогу спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника цього реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.). При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель РРО в установленому порядку виключається з Державного реєстру РРО.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42