Митна справа

Експорт: процедури митного оформлення товарів

Експорт (остаточне вивезення) — це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених Митним кодексом (частина друга ст. 71 цього Кодексу). Митний режим експорту регулюється положеннями глави 15 Митного кодексу.


Митний статус товарів, поміщених у режим експорту

Товари, поміщені в митний режим експорту, втрачають статус українських з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України.

Товари, що знаходяться за межами митної території України, втрачають статус українських з моменту поміщення їх у митний режим експорту.

Умови поміщення товарів у митний режим експорту

Митний режим експорту може бути застосовано до товарів, призначених для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території і перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

  • подати митниці, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;
  • сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;
  • виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
  • у випадках, установлених законодавством, подати митниці ДФС дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Митниці ДФС не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України.

Частиною четвертою ст. 83 Митного кодексу визначено, що у разі встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезення відповідних товарів за межі митної території України товари, що:

  • поміщені в митний режим експорту — випускаються за межі митної території України відповідно до умов, які діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим;
  • фактично випущені за межі митної території України за періодичними митними деклараціями — підлягають поміщенню в митний режим експорту відповідно до умов, які діяли на момент фактичного вивезення цих товарів.

Митне оформлення

Процедури митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, є єдиними та регламентовані такими основними нормативно-правовими актами:

  • постановою № 450, якою затверджено форми митних декларацій;
  • Порядком № 631, відповідно до якого виконуються митні формальності при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
  • Порядком № 651, яким визначено правила заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

Перелік відомостей, які зазначаються в митній декларації, визначено частиною восьмою ст. 257 та частиною третьою ст. 335 Митного кодексу. Зокрема, вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

  • про заявлений митний режим, тип декларації та особливості переміщення;
  • про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а у разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, — також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
  • найменування країн відправлення та призначення;
  • відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
  • відомості про товари:

найменування;

звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

торговельна марка і виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

код товару згідно з УКТ ЗЕД;

найменування країни походження товарів (за наявності);

опис упаковки (кількість, вид);

кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

фактурна вартість товарів;

митна вартість товарів та метод її визначення;

відомості про уповноважені банки декларанта;

статистична вартість товарів;

  • відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

ставки митних платежів;

застосування пільг щодо їх сплати;

суми митних платежів;

офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складено рахунки, визначений відповідно до ст. 31 Митного кодексу;

спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

  • відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
  • відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
  • відомості про документи, передбачені частиною третьою ст. 335 цього Кодексу;
  • довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Митні платежі

Порядок і форми сплати митних платежів визначено ст. 289 Митного кодексу.

Так, вивізне мито відповідно до ст. 273, частини сьомої ст. 280 та частини четвертої ст. 286 цього Кодексу нараховується та сплачується за ставками, встановленими законами на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Вивізне мито нараховується на товари за ставками, встановленими законами № 180, 216, 441 та 1033.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 309 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють експорт, крім експорту до держав — членів Енергетичного Співтовариства:

  • газу, природного газу в газоподібному стані (код згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35% митної вартості таких товарів, але не менш як 400 грн. за 1000 м3;
  • природного газу у скрапленому стані (код згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00), сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35% митної вартості таких товарів, але не менш як 400 грн. за 1 т,
  • якщо більші розміри не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Акцизний податок у такому разі не сплачується відповідно до пп. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу.

Згідно з пп. «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 цього Кодексу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю (ст. 319 Митного кодексу).

Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України затверджено постановою № 1031.

Строки митного оформлення

Відповідно до ст. 255 Митного кодексу митне оформлення завершується протягом 4 робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Перевищення зазначеного строку на час виконання відповідних формальностей передбачено виключно у разі:

  • виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до ст. 247 Митного кодексу;
  • підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до Митного кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
  • проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються згідно з частиною двадцять першою ст. 356 Митного кодексу;
  • виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються згідно з частиною п’ятою ст. 255 Митного кодексу;
  • зупинення митного оформлення відповідно до Закону № 2735;
  • подання додаткових документів відповідно до частини третьої ст. 53 Митного кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи в їх поданні;
  • призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 Митного кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митницею ДФС шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який згідно із законодавством її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відмова у прийнятті митної декларації

Якщо митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації, то така відмова відповідно до положень ст. 264 Митного кодексу повинна бути вмотивованою, а про її причини має бути письмово повідомлено декларанта.

Так, у прийнятті митної декларації може бути відмовлено виключно з таких підстав:

  • митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст. 335 Митного кодексу;
  • електронна митна декларація не містить установлених законодавством обов’язкових реквізитів;
  • митну декларацію подано з порушенням інших вимог, установлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митниці ДФС заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації, у якій, зокрема, зазначаються причини відмови та наводяться вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, а також надається інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 Митного кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42