Статті
Тема: Інше

Продажі маргарину зростають, а друкованої продукції — помітно зменшилися…

Стрімке зростання цін продовжує вносити корективи у споживчі настрої українців. Рядки сухих статистичних даних свідчать про маловтішні тенденції. Приміром, продажі недорогих і не завжди корисних для здоров’я замінників деяких харчових продуктів збільшуються. Водночас «їжа» духовна стає дедалі менш затребуваною. Книги, журнали, газети — усе це потрапило до категорії «некритичних» товарів, що болить кожному, хто причетний до ринку друкованої продукції, а отже, і нам, працівникам «Вісника». Про доступні і недоступні пересічним громадянам блага, про те, чому і як змінилося їх ставлення до різних груп товарів, на чому змушені заощаджувати вітчизняні споживачі і як це робити якомога раціональніше, розповідає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ганна ЧЕРЕДНИЧЕНКО — фаховий аналітик, який знається на питаннях статистики й торгівлі.


В. Пані Ганно, якщо порівнювати з так званим докризовим періодом, наскільки прогнозованим було скорочення споживання в Україні?

Г.  Ч. — Криза споживання 2014 — 2015 років не стала несподіванкою для аналітиків, котрі відстежують динаміку сукупного виробництва і споживання в країні. Рівень добробуту, якого було досягнуто перед кризою, був забезпечений великою мірою нарощуванням боргів, які в майбутньому треба буде віддавати, тож скорочення споживання було прогнозованим.

Протягом кількох років до теперішньої економічної кризи споживання швидко зростало попри мляву динаміку виробництва. Збільшувалися обсяг імпорту і суми, запозичені для його оплати. Щоб стимулювати виробництво і пригальмувати імпорт, необхідно було поступово, під контролем, девальвувати гривню і зменшувати дефіцит бюджету. Однак цих заходів не було вжито вчасно, і корекція відбувалася в екстреному порядку.

В. — Як замороження соціальних стандартів, підвищення вартості комунальних послуг, інші кризові атрибути із «затягування пасків» вплинули на динаміку споживання домогосподарств?

Г.  Ч. — На початку 2014 року сталася перша істотна девальвація гривні. Крім того, було вжито заходів для зменшення дефіциту бюджету — заморожено соціальні стандарти і підвищено комунальні тарифи задля зменшення бюджетного фінансування комунальних послуг (значна частина якого припадає на заможні домогосподарства, що споживають великі обсяги газу для опалення своїх будинків).

Потому відбулося різке погіршення економічних показників через активізацію воєнних дій. У другій половині 2014 року було завдано шкоди виробничим потужностям на сході країни, і промислове виробництво різко скоротилося. Гривня надалі девальвувала через скорочення експорту внаслідок втрати виробничих потужностей та погіршення економічних відносин з Росією.

На початку 2015 року відбувся ще один сплеск девальвації, зумовлений збільшенням пропозиції гривні для рефінансування банків та фінансування дефіциту бюджету. До того ж у ІІ кварталі було істотно підвищено комунальні тарифи.

Таким чином, упродовж 2014 — першої половини 2015 років відбулося кілька хвиль девальвації та кілька підвищень комунальних тарифів, унаслідок чого рівень споживчих цін стрімко зріс. Тим часом заробітні плати зросли набагато менше внаслідок падіння виробництва, а рівні соціальних допомог узагалі не було підвищено через великий дефіцит бюджету.

Згідно зі статистичними даними у І кварталі 2015 року наявний дохід населення був на 23,5% меншим у реальному вимірі, ніж за рік до того. Споживання домогосподарств скоротилося щонайменше на 20,7%, оскільки збільшилася частка доходів, спрямована на споживання (вона зросла до 99,2% наявного доходу, тоді як приріст заощаджень становив лише 0,8% наявного доходу).

В. — Сьогодні помітно спорожніли магазини брендового одягу, кав’ярні та ресторани, салони краси й перукарні, інші острівці благополучного життя, де люди раніше охоче залишали свої гроші. Чи можуть українці хоча б чимось себе побалувати, і на що ж тепер насамперед звертають увагу, перш ніж відкрити гаманець?

Г.  Ч. — Після різкого падіння реальних доходів споживачі почали практичніше ставитися до товарів і послуг. Вони уважніше вивчають ціну й основні якісні характеристики товарів і менше — характеристики, безпосередньо не пов’язані з якістю товару, зокрема бренд.

Крім того, споживачі намагаються обмежити обсяги незапланованих покупок товарів та послуг. Тепер вони менш схильні до відвідування закладів торгівлі та харчування «просто так» — для того, щоб побавити себе, подивитись на зміни в асортименті, придбати цікаву новинку.

Водночас споживачі готові виділяти більше часу на оптимізацію покупок. Вони можуть витрачати його на поїздки до віддалених ринків та супермаркетів, порівняння цін у різних місцях продажу, вивчення асортименту інтернет-магазинів, зустрічі з продавцями уживаних товарів.

В. — Як саме заощаджують різні прошарки споживачів і на чому передусім?

Г.  Ч. — Загалом є два основні способи економії — це пошук замінників і зміна обсягів споживання товарів та послуг. Для благ першої необхідності (таких як їжа) намагаються знайти замінники, а від некритичних товарів та послуг (наприклад, відпочинок за кордоном) відмовляються чи істотно зменшують обсяги їх споживання.

Оскільки в Україні різко подорожчали майже всі види товарів та послуг, з потребою в економії зіткнулися майже всі споживачі (винятком є ті, чиї доходи істотно збільшилися, наприклад працівники, зарплату яких прив’язано до іноземних валют). Як саме економить конкретний споживач, залежить від нового рівня купівельної спроможності.

Типовим для споживачів із середніми доходами стало різке зниження закордонних поїздок і відвідування дорогих ресторанів. Крім того, вони обмежили закупівлі одягу та взуття, замінюють дорогу косметику на дешевшу. Ця категорія споживачів також скорочує споживання деяких продуктів — насамперед дорогих, таких як імпортні сири, морепродукти, шоколад.

Споживачі із середніми доходами продовжують купувати блага тривалого використання, проте роблять це рідше і готові знизити вимоги до товарів, які збираються придбати.

В. — Які тенденції спостерігаються щодо імпортозаміщення?

Г.  Ч. — Можливості для придбання імпортних товарів та послуг різко зменшилися у більшості українців. По-перше, товари та послуги закордонного виробництва стрімко подорожчали. По-друге, різко впали реальні доходи населення, внаслідок чого багатьом українцям довелося відмовитися від товарів верхніх цінових сегментів, які зазвичай є імпортними.

За статистикою різко впав імпорт багатьох видів споживчих товарів. Зокрема, це деякі види їжі. За даними Держстату України, у травні 2015 року фізичний обсяг імпорту риби і ракоподібних був на 48% меншим, ніж у травні попереднього року, м’яса — на 54,4%, какао та виробів з нього — на 45,1%. Імпорт овочів скоротився в чотири рази (на 75,8%).

Істотно зменшилися обсяги імпорту одягу та взуття. Фізичний обсяг імпорту текстильного одягу упав на 48,7%, трикотажного одягу — на 43,9%, взуття — на 33,8%.

Різко скоротився імпорт лікарських засобів. Фізичні обсяги імпортованої фармацевтичної продукції впали більше ніж удвічі (на 53,1%).

Вочевидь, у різних товарних категоріях заміна імпорту вітчизняною продукцією відбувалася різною мірою. Це залежить, з одного боку, від наявності конкурентоспроможних вітчизняних товарів, які могли б замінити імпорт, а з іншого — від того, наскільки суттєвою є потреба у відповідних товарах (якщо товар не першої необхідності, його споживання можна істотно урізати, а не намагатися заміщувати аналогами).

У групі продуктів заміна імпортних товарів вітчизняними мала відбутися великою мірою. Відмова від дорогої їжі (або істотне зменшення її споживання) означає необхідність пошуку дешевших замінників, адже їжа — це переважно товари першої необхідності, суттєво зменшити споживання яких складно. До того ж імпортну їжу в більшості випадків легко замінити на продукти українського виробництва, що зазвичай мають високу якість.

Великою мірою імпортозаміщення відбулося також у категорії ліків, багато їх видів, що є на українському ринку, випускають під різними назвами як іноземні, так і вітчизняні компанії. Отже, у багатьох випадках для іноземних ліків можна знайти значно дешевші вітчизняні аналоги, і після подорожчання споживач шукатиме їх ретельніше, ніж раніше.

Зросла популярність українського одягу та взуття. Проте в цій категорії частка ринку такої продукції лишається невеликою, адже є конкуренція з дешевою турецькою та китайською продукцією, а також якісними уживаними товарами, імпортованими з європейських країн.

Крім того, імпортозаміщення мало відбутись у сфері послуг. Закордонний відпочинок — основний вид імпортованих споживчих послуг — значною мірою мав бути замінений на вітчизняний. У І кварталі 2015 року, за даними Національного банку, витрати на закордонні подорожі з неділовими цілями впали на 22,7% у доларовому вимірі.

Водночас є галузі, в яких замістити імпорт вкрай складно. Багато видів товарів майже не виробляють в Україні, тому споживачі не можуть перейти на вітчизняні аналоги і змушені шукати дешевший імпорт або відкладати покупки. З часом можливостей для імпортозаміщення може побільшати, проте для цього потрібні умови, сприятливі для створення нових виробництв.

В. — Як змінилася динаміка роздрібного продажу?

Г. Ч. — В Україні є детальна статистика динаміки роздрібного товарообігу підприємств (юридичних осіб), що охоплює товарообіг магазинів, кіосків, аптек та автозаправок (і не включає товарообіг ринків та продажі фізичних осіб — підприємців). Наразі є дані щодо структури роздрібного товарообігу підприємств за І квартал 2015 року, в якому цей товарообіг підприємств зменшився на 23,1% у реальному вимірі порівняно з І кварталом попереднього року. Продажі продовольчих товарів впали на 17,9%, а непродовольчих — на 26,8% (тобто більше ніж на чверть).

Проте в грошовому вимірі роздрібні продажі збільшилися через стрімке зростання цін. Зросли продажі і продуктів, і непродовольчих товарів, причому в обох категоріях — товарів і вітчизняного, і закордонного походження.

У реальному вимірі істотно зменшилися продажі майже всіх видів товарів. Найбільших втрат зазнав ринок нових автомобілів — на 73,6%, або майже в чотири рази. Набагато скоротилися й продажі палива (бензину) — на 36,3%, дизельного палива — на 26,5%.

Ще один великий ринок — фармацевтичний — постраждав дещо менше. Обсяги продажів лікарських засобів впали на 21,7%.

Продажі побутової техніки впали на 10,5%, комп’ютерів — на 20,9%, меблів — на 17,3%.

Великих втрат зазнав ринок друкованої продукції. Продажі книжок, газет і журналів зменшилися на 31,6%.

З-поміж продуктів різко впали продажі риби і морепродуктів (на 38% у реальному вимірі) і свіжих фруктів (на 39,3%). В обох категоріях великою є частка імпорту, тож вони суттєво постраждали від девальвації.

В. — Продаж яких товарів зростає?

Г. Ч.За даними Держстату України, у І кварталі 2015 року істотно збільшилися продажі маргарину — на 8,7% у реальному вимірі. Це наслідок різкого зниження купівельної спроможності, через яке домогосподарствам доводиться замінювати маргарином дорожчі жири, насамперед вершкове масло.

Тенденція до збільшення продажів маргарину розпочалася в ІІ кварталі 2014 року — коли почав падати добробут населення. За минулий рік загалом збільшилися на 3,5%, а до того в роздрібних точках підприємств вони скорочувалися впродовж восьми років (з 2006 по 2013 рік).


Розмову вела Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42