Юридична практика
Тема: Податок на прибуток

Значення належно оформлених первинних документів у податковому обліку

Суть справи. За результатами проведеної перевірки органом ДПС установлено, що зміст актів виконаних робіт не містить конкретних відомостей щодо змісту та обсягу наданих послуг у сфері управлінського консультування, а тільки загальні формулювання, що повторюються в кожному акті, до того ж ТОВ «Т» ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді не надало доказів сплати за отримані послуги та використання їх результатів у власній господарській діяльності. За таких обставин контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання у зв'язку з безпідставним відображенням у податковому обліку витрат на придбання послуг у сфері управлінського консультування.

На думку платника податків, дії органу ДПС є неправомірними, оскільки придбання послуг підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, які свідчать про те, що господарська операція відбулася.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію органу ДПС, зазначив таке. За результатами проведеної перевірки ТОВ «Т» складено акт, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із такими діями органу ДПС, ТОВ «Т» звернулося до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов ТОВ «Т» задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято із порушенням норм матеріального права, орган ДПС звернувся до ВАСУ з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення ними приписів законодавства України та прийняти нове рішення, яким відмовити суб'єкту господарювання у задоволенні позову.

Розглянувши касаційну скаргу податкового органу, ВАСУ дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Т» зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями з ПДВ та податку на прибуток підприємств став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки. В обґрунтування своїх висновків орган ДПС зазначив, що з первинних документів, наданих до перевірки, не вбачається зв'язок між отриманими послугами у сфері управлінського консультування та господарською діяльністю платника податків, що свідчить про безпідставність відображення таких витрат ТОВ «Т» у податковому обліку.

При цьому суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дійшли помилкових висновків, що суб'єкт господарювання має право на віднесення до валових витрат витрат на придбання у ТОВ «М» послуг у сфері управлінського консультування та до податкового кредиту сум ПДВ з операцій з їх придбання, оскільки придбання послуг підтверджується актами виконаних робіт, що відповідають вимогам, установленим для первинних документів, та належно оформленими податковими накладними.

Так, згідно з частиною першою ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доведення. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доведення.

Водночас правило належності доказів не скасовує вимоги щодо достовірності та достатності доказів, висновок щодо чого суд повинен зробити під час оцінки доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Умовою достовірності доказів щодо придбання послуг у сфері управлінського консультування, вартість яких враховано позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з ПДВ, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «Т» є насамперед конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг. Натомість акти приймання-передачі, надані суб'єктом господарювання для перевірки з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнюючий характер, не конкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються у кожному акті. ТОВ «Т» також не надало до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували сплату послуг та використання їх результатів.

Відповідно до положень пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток не включаються до валових витрат витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких визначається правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Це саме стосується висновку про правомірне включення до податкового кредиту ПДВ, оскільки він ґрунтується лише на оцінці податкових накладних, виписаних ТОВ «М». Положеннями пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна (митна декларація або інші подібні документи, зазначені у пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 цього Закону) дійсно є необхідною умовою для включення суми ПДВ до податкового кредиту, але недостатньою, оскільки відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ право на податковий кредит у платника податків виникає із сукупності юридичних фактів, одним із яких є придбання платником товарів (послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях при здійсненні господарської діяльності. Відсутність передбачених законом підстав для віднесення витрат з придбання товарів (послуг) до валових виключає і можливість включення ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням цих товарів (послуг), до податкового кредиту.

За таких обставин дії державного податкового органу щодо донарахування суми ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є обґрунтованими.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатами розгляду касаційної скарги органу ДПС прийняв рішення, яким її задовольнив, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у позові суб'єкту господарювання відмовив.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України


Віталій КЕМІНЬ,
головний державний податковий інспектор відділу
представництва інтересів органів ДПС у судах касаційної
інстанції та узагальнення судової практики Юридичного управління

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00