Проведення в Україні розслідувань з питань захисту національного товаровиробника

На цей час у світі немає такого національного законодавства, навіть якщо воно не відповідає вимогам ГАТТ/СОТ, яке б не мало на меті захист національної промисловості від проявів недоброзичливої поведінки іноземних виробників товарів, аналогічних тим, що виробляються в цих країнах.

Сьогодні світова економіка вимагає стосовно кожної конкретної галузі визначення чіткої позиції щодо її подальшого розвитку:

• деякі галузі потребують захисту від іноземної конкуренції;
• іншим галузям потрібна підтримка, яка повинна дати змогу їм здійснити модернізацію та у перспективі ефективно конкурувати з іноземними компаніями;
• галузі, що створюються, також потребують підтримки;
• щодо підприємств (фірм) окремих держав, які активно застосовують протекціоністські інструменти регулювання, необхідно вживати відповідних заходів.

Основу антидемпінгового законодавства України становлять закони № 330, № 331 та № 332.

Зазначені закони у сфері захисту від недобросовісного та масованого імпорту відповідають нормам угод ГАТТ/СОТ.

Зокрема, Антидемпінговий кодекс України розроблено на базі та з урахуванням статей Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 р. (ГАТТ-94) і трьох спеціалізованих угод, прийнятих Уругвайським раундом багатосторонніх торговельних переговорів, а саме: Угоди про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 р., Угоди про субсидії і компенсаційні заходи, Угоди про захисні заходи з метою захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого або масованого імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угрупувань.

Захист внутрішнього ринку від конкуренції імпортних товарів здійснюється за допомогою трьох видів юридичних процедур, а саме: антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (спрямованих проти масованого імпорту) процесів (захисні заходи).

Забезпечення проведення об’єктивних спеціальних розслідувань є дієвим засобом захисту торговельних інтересів України та її внутрішнього ринку виключно із застосуванням загальновизнаних міжнародно-правових механізмів, які діють у рамках системи ГАТТ/СОТ.

З метою вирішення питань щодо порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань, а також застосування відповідних антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів в Україні створено спеціальний адміністративний орган виконавчої влади — Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі за участю представників міністерств та інших органів виконавчої влади (у тому числі ДФС України), яку очолює міністр економічного розвитку і торгівлі України.

На засіданнях Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі приймаються рішення:

• про порушення розслідування (антидемпінгового або спеціального);
• про позитивні або негативні висновки щодо наявності демпінгу та методи, що дають змогу визначити демпінгову маржу;
• про позитивні або негативні висновки щодо наявності нанесеної шкоди та її розмір;
• щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом та нанесеною шкодою;
• про застосування відповідних заходів (антидемпінгових або спеціальних);
• з інших питань у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.

Антидемпінгове/антисубсидиційне розслідування проводиться щодо імпорту в Україну товару з визначеної країни/країн. При цьому одним із визначальних факторів для порушення антидемпінгового розслідування є наявність факту демпінгу (ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту), а для антисубсидиційного розслідування — наявність нелегітимної субсидії (фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб’єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки)).

Спеціальне розслідування проводиться щодо імпорту в Україну товарів незалежно від країни походження та експорту і вимагає наявності факту значного зростання обсягів імпорту в Україну товару протягом репрезентативного періоду.

Скарга/заява про порушення відповідного розслідування повинна містити інформацію та докази щодо наявності факту демпінгового/субсидованого /зростаючого імпорту та шкоди, що наноситься галузі вітчизняного виробництва, а також причинно-наслідкового зв’язку між цими фактами.

Проведення розслідувань з питань захисту національного товаровиробника в Україні здійснюється на засадах, визначених Законом № 330, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади — Мінекономрозвитку України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також Міжвідомчою комісію з міжнародної торгівлі.

Результатом проведених розслідувань є прийняття Міжвідомчою комісію з міжнародної торгівлі відповідного рішення, в тому числі щодо застосування попередніх або остаточних заходів шляхом запровадження справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита.

Відповідно до п. 9 ст. 280 Митного кодексу особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, згідно із законами № 330, № 331 та № 332.

На цей час ДФС України забезпечує виконання 17 рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, що передбачають застосування:

• антидемпінгових та спеціальних заходів тарифного регулювання (16 рішень) до товарів походженням з певних країн, зокрема, до:
• метанолу технічного (метилового спирту) походженням з РФ;
• листів азбестоцементних гофрованих (шиферу) походженням з РФ та Республіки Білорусь;
• ламп розжарювання електричних загального призначення походженням з КНР та Киргизької Республіки;
• нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з РФ;
• плит деревноволокнистих мокрого способу виробництва походженням з РФ та Республіки Білорусь;
• виробів, виготовлених з чорних металів, без електричної ізоляції походженням з КНР;
• стрілочних переводів походженням з РФ;
• скла термічно полірованого походженням із РФ, Республіки Болгарія, Республіки Польща, Турецької Республіки, Республіки Білорусь;
• лимонної кислоти (моногідрату) походженням з КНР;
• скляної медичної тари місткістю до 0,15 л походженням з РФ;
• труб безшовних нержавіючих походженням з КНР;
• легкових автомобілів (з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 см³, але не більш як 2200 см³, нові) незалежно від країни походження та експорту;
• посуду та приборів столових або кухонних з фарфору незалежно від країни походження та експорту;
• спеціальних заходів шляхом застосування спеціальної квоти (для відповідних країн) щодо імпорту в Україну труб зі сталі безшовних обсадних та насосно-компресорних із зовнішнім діаметром не більш як 406,4 мм.

На сьогодні найбільшу ставку антидемпінгового мита у розмірі 123% встановлено на вироби, виготовлені з чорних металів, без електричної ізоляції позиції 7312 УКТ ЗЕД походженням з КНР.

Останнє Рішення прийнято Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 23.06.2015 р.
за № АД-330/2015/4442-06, яким встановлено остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більше як 200 Вт і напругою понад 100 В, які класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодом 8539 22 90 10.

Остаточні антидемпінгові заходи вживаються з моменту набрання чинності цим Рішенням строком на п’ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 25,73% відповідно до опису зазначеного товару.

Зазначене Рішення опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 01.07.2015 р. № 116 та набирає чинності через 30 календарних днів з дня опублікування повідомлення про нього.

Згідно зі ст. 48 Митного кодексу та рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови їх сплати.