ПДФО

Оподаткування страхових виплат

За договором довгострокового страхування життя страхова компанія виплачує фізичній особі, яка є за цим договором вигодонабувачем, страхову виплату. Як така виплата оподатковується податком на доходи фізичних осіб, розглянемо в цій статті.


Відповідно до ст. 16 Закону про страхування договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досяг-ла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Статтею 9 Закону про страхування встановлено, що страхова виплата — це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат, обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Договором страхування життя обов’язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15% отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування, а у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції — відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу, згідно з пп. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя у випадках та розмірах, визначених пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 зазначеної статті, відповідно до пп. «а» пп. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, зокрема з 60% суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

При цьому правила оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках визначено п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу, згідно з пп. 170.4.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Враховуючи викладене, у разі якщо за договором довгострокового страхування життя страхувальник одночасно є вигодонабувачем, то відповідно до пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Податкового кодексу оподатковуваним доходом такої особи є 60% суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів, до якої застосовуються ставки податку 15 (20)%.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42