Оплата праці

Підсумований облік робочого часу

Відповідно до ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може додержуватися встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, немає.

Натомість Мінсоцполітики України розроблено і затверджено Методичні рекомендації № 138, які можуть слугувати методичним посібником для керівників підприємств, установ, організацій, що застосовують такий режим роботи.

У разі відсутності на підприємстві профспілкової організації питання про запровадження підсумованого обліку робочого часу може бути врегульовано в колективному договорі, оскільки згідно зі ст. 7 Закону № 3356 у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути знову ж таки передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого статтями 50 та 51 КЗпП.

При цьому нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень, крім працівників, щодо яких законодавством встановлено скорочену тривалість роботи.

Виходячи з виробничих потреб роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 год робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати подовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і його оточення.

Обліковий період

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

Розроблення графіків роботи: особливості

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (частина перша ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, ніж 42 год (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга ст. 59 КЗпП).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочено, але не менше, ніж 12 год на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

ДОВІДКОВО

У листі Інституту медицини праці АМН України від 27.05.2003 р. № 11/392 зазначено, що графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами порівняно, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення 12-годинного робочого дня не можна рекомендувати робітникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, оскільки праця в таких умовах призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров’я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як у денних, так і в нічних змінах. Слід зазначити, що запровадження 12-годинного графіка на виробництві потребує вивчення умов та характеру праці, дослідження змінної динаміки працездатності та послідовного наукового обґрунтування графіка.

Перерви для відпочинку і харчування

Відповідно до ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 год. Перерва не включається в робочий час та повинна надаватись, як правило, через 4 год після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Оплата праці працівників у такому разі провадиться за весь фактично відпрацьований за графіком час.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Вихідні дні

Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку, передбаченому законодавством (ст. 72 КЗпП).

Оплата надурочного часу

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.

Цією статтею визначено, що робота в надурочний час має бути компенсована лише в грошовій формі. Заміна надурочної роботи відгулом не допускається, навіть за погодженням з працівником. За погодинною системою оплати праці робота у надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

Переробіток норми робочого часу

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

ДОВІДКОВО

У разі якщо за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді і неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) мають розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 год на рік (ст. 65 КЗпП).

Робота у святкові та неробочі дні

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій № 138).

Тобто якщо працівник відпрацював 40 год у святкові та неробочі дні, понад норму робочого часу за обліковий період, то ці години не вважатимуться надурочними, бо робота у святкові та неробочі дні вже мала бути врахована при підрахунку норми робочого часу за обліковий період і відповідно оплачена.

Табелювання працівників

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу щодо кожного працівника має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду.

Порядок обліку робочого часу працівників визначено наказом № 489. Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Наприклад, на підставі листка непрацездатності у табелі зазначаються дні, в які працівник хворів.

Отже, завдяки затвердженому графіку роботи (змінності) за обліковий період і табелю виходу на роботу можна простежити надурочні години та години, відпрацьовані працівниками у вихідні дні, або додаткові за графіком дні відпочинку при тимчасовій відсутності працівників в інших змінах для достовірного нарахування їм заробітної плати.

Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем із розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів  до 5 год і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 год.

У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю.

Розрахунок надурочних годин

Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій № 138 загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівника відповідно до законодавства було звільнено від виконання трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).

Адже перебуваючи у відпустці чи на лікарняному, працівник звільняється від виконання роботи (своїх трудових обов’язків), тому ці періоди не можуть включатися до робочого часу.

Таким чином, для визначення надурочних годин за обліковий період потрібно від фактично відпрацьованого працівником часу відняти нормальну тривалість робочого часу, яку він повинен відпрацювати. Нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного чи п’ятиденного робочого тижня, в обліковому періоді часу, упродовж якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному та інші періоди, у які працівник відповідно до законодавства не працював.

Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік приймається самостійно за умови дотримання вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП.

Листи Мінсоцполітики України, які публікуються в засобах масової інформації щодо норми робочого часу, не реєструються в Мін’юсті України в установленому порядку, а тому не є нормативними актами. Вони служать як рекомендація при розрахунку норми тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві, в установі, організації.

ПАМ’ЯТКА

Слід пам’ятати, що оскільки при підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, у тому числі в нічний час, робота інвалідів у нічний час (і при цілодобовій змінній роботі) можлива лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. На такі роботи відповідно до частини першої ст. 55 КЗпП також забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, осіб, молодших 18 років, та інші категорії працівників, передбачені законодавством.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42