Юридична практика

Розповсюдження інформації про результати перевірки

Суть справи. На думку платника податків, орган доходів і зборів, розповсюджуючи інформацію про результати його перевірки, грубо порушив норми чинного законодавства України, а відтак його дії є неправомірними.

Судове рішення. Вищий адміністративний суд України, підтримуючи позицію органу доходів і зборів при розгляді справи № К/9991/46478/12 за позовом ТОВ «Е» про визнання дій протиправними, зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій при розгляді наведеної справи встановлено, що рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін рішенням суду апеляційної інстанції, позов ТОВ «Е» задоволено повністю, визнано незаконними дії органу доходів і зборів щодо розповсюдження стосовно ТОВ «Е» інформації, викладеної в акті перевірки.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що орган доходів і зборів у порушення визначеної законом компетенції розповсюджував відомості про протиправну поведінку ТОВ «Е» у сфері оподаткування, неправильність яких встановлено судовим рішенням.

Не погоджуючись із зазначеним, орган доходів і зборів звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, обґрунтовуючи її тим, що надання іншим органам доходів і зборів інформації, виявленої під час здійснення заходів з податкового контролю, не може кваліфікуватися як його незаконні дії.

Вищий адміністративний суд України, задовольняючи касаційну скаргу органу доходів і зборів, зазначає те, що згідно з частиною першою ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства справа адміністративної юрисдикції — це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єкт владних повноважень — це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб’єктами суспільних відносин щодо їх прав і обов’язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єкта  (суб’єктів), а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та норми такого суб’єкта владних повноважень.

Самі по собі дії контролюючого органу щодо направлення іншим органам доходів і зборів висновків про нікчемність укладених ТОВ «Е» правочинів, викладених в акті про результати документальної невиїзної перевірки, не породжують будь-яких правових наслідків для платника податків у сфері публічно-правових відносин. Наявність такого акта перевірки та повідомлення інших суб’єктів владних повноважень про висновки, викладені в цьому акті, не змінює стану суб’єктивних прав платника та не створює для нього жодних додаткових обов’язків у сфері оподаткування.

У даному разі як на матеріально-правову підставу цього позову ТОВ «Е» посилається на те, що викладена в акті інформація є такою, що не відповідає дійсності та шкодить його діловій репутації.

Тобто цей позов подано на захист цивільних прав ТОВ «Е», а тому у цієї справи відсутні ознаки публічно-правового спору.

Враховуючи зазначене, Вищий адміністративний суд України за результатами перегляду у касаційному порядку рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасував, у задоволенні позову ТОВ «Е» відмовив повністю.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42