ПДФО

Вартість перевезення працівників

Роботодавцем організовано перевезення працівників до місця роботи та з роботи до дому. Чи оподатковується вартість послуг, отриманих працівниками, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором? Чи є вартість таких послуг базою нарахування єдиного внеску, розглянемо в цій статті.


Відповідно до ст. 10 КЗпП з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників, роботодавців на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань укладається колективний договір.

До змісту колективного договору згідно зі ст. 13 цього Кодексу включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Також ст. 91 КЗпП передбачено, що підприємства, установи, організації у межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб платника податку є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 зазначеного Кодексу), зокрема, у вигляді:

вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу);

вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу (пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, установленими п. 164.5 ст. 164 зазначеного Кодексу.

Відповідно до цього пункту під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.2 цього пункту об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, до яких, як передбачено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 зазначеного Кодексу, включається додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).

Враховуючи зазначене, оскільки послуги щодо проїзду найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано з виконанням ним трудової функції, але підприємство самостійно за власною ініціативою вирішує питання про необхідність перевезення працівників, про що може бути зазначено у колективному договорі, то незалежно від того, яким майном, власним або із залученням орендованого, вартість такого перевезення з метою оподаткування розглядається як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, з урахуванням норм п. 164.5 цієї статті, та є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Слід зауважити, що згідно з п. 171.2 ст. 171 та пп. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX зазначеного Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (військового збору) з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент — для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці.

Відповідно до п. 7 розділу II Переліку № 1170 витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, не нараховується і не утримується єдиний внесок із сум, витрачених роботодавцем на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42