ЄСВ

Сплата ЄСВ із заробітної плати стажиста (практиканта)

Частиною другою ст. 2 Закону про ЄСВ визначено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платників єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску.
Відповідно до загальних положень цього Закону єдиний внесок — це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.


Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п. 2 частини першої цієї статті працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, є платниками єдиного внеску.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною четвертою ст. 53 Закону про освіту на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

Нормами ст. 29 Закону № 103 передбачено, що підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи згідно з навчальними планами і програмами.

Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку № 992 учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання у кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.

Згідно з п. 10 цього Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню на однакових умовах з відповідними працівниками підприємства.

Тобто учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) працівників підприємства, однак на них пов-ною мірою поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

50% заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

При цьому питання щодо направлення 50% заробітної плати учнів на рахунок професійно-технічного навчального закладу для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику, у кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності і обумовлюються у договорі про надання робочих місць як додаткові зобов’язання підприємства (п. 18 Порядку № 992).

Водночас на підставі частини першої ст. 29 Закону про зайнятість населення студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, які вже здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і типову форму договору затверджено постановою № 20.

Відповідно до п. 2.17 Інструкції № 58 запис у трудову книжку про стажування студентів вищих, учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, вноситься підприємством, установою, організацією, де вони проходили стажування, із зазначенням посади, періоду та місця проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.

У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Крім того, до Переліку № 1170 не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.

Отже, суми заробітної плати, яку виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт відповідно до наданих завдань, є базою для нарахування єдиного внеску і єдиний внесок у цьому випадку нараховує підприємство.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42