Статті

Право на захист

Який стан справ із судовим захистом бізнесу своїх прав, чи частіше суди почали ставати на сторону платників податків, чи все одно більше рішень ухвалюють на користь державних органів, зокрема фіскальної служби? На думку багатьох українських юристів, хоча в українському законодавстві існує чимало прогалин, які ускладнюють процес захисту, ключові підходи судів до вирішення податкових спорів упродовж двох останніх років дещо змінилися, і суди почали активніше допомагати платникам податків відстоювати їх права та інтереси.

Податкові спори: світова та вітчизняна практики

Світова практика свідчить насамперед про ефективність досудового врегулювання податкових спорів. Так, у Нідерландах, Німеччині, Великій Британії, Австралії є обов’язковий досудовий порядок вирішення таких спорів, який сприяє тому, що до стадії судового розгляду доходить менш як 10% таких спорів. У США упродовж року розглядається близько 70-80 тис.  податкових справ, більшість з яких вирішується досягненням компромісу і лише 10% завершується ухваленням судового рішення. Це дає платникам можливість почуватися впевнено і безперешкодно вести свій бізнес, чітко усвідомлюючи, якою сумою коштів вони можуть розпоряджатися.

Проте в Україні етап досудового врегулювання спорів може затягнутися і тривати до чотирьох з половиною місяців, а показник оскаржуваних рішень, які надходять на розгляд суду, на відміну від практик розвинених країн, становить до 80 — 90%.

Втім юристи зазначають, що важливим досягненням вже є той факт, що суди останнім часом визнали принцип сумлінності платника податків. Так, згідно з п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, якщо норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного й того самого нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Однією з найсуттєвіших позитивних змін для бізнесу правники вважають те, що з 2015 року платники податків отримали можливість оскаржити не тільки результати податкової перевірки, а й передумови для її проведення. Фактично можна оскаржити не тільки рішення податкової про донарахування зобов’язань, а й накази про проведення перевірки як такої.

У ЗМІ юристи наводять приклади правових висновків суду, коли результати перевірки та її наслідки визнано незаконними навіть за тих обставин, що платник податків допустив перевіряльників до перевірки, але при цьому не був ознайомлений з наказом про проведення такої перевірки або коли було допущено інші процедурні порушення під час перевірки.

Що перешкоджає захисту

Та попри певні позитивні зрушення, існують вагомі чинники, які й досі ускладнюють захист бізнесу в судах, зокрема й від неправомірних штрафних санкцій податківців. Підприємці нарікають на те, що суми судових витрат зашкалюють і нерідко становлять мільйони гривень. Так, з набранням чинності Законом України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору» внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». З 1 вересня минулого року 1,5% судового збору стягується без будь-яких обмежень. Хоча раніше існувала верхня межа в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

«Проблема судового збору справді серйозна. Очевидно, що судовий збір без верхньої планки є перешкодою для судочинства, — вважає Почесний президент ЮК Jurimex Данило Гетманцев. — По суті, він не повинен сплачуватися. По-перше, через те, що згідно із Законом судовий збір сплачується від ціни позову. Поняття ціни позову в адміністративному судочинстві немає. Відповідно, не визначено й базу оподаткування. А коли не визначено базу оподаткування, керуючись практикою європейського суду й нормальною логікою, у нас не виникає зобов’язання зі сплати цього збору. Другий аргумент полягає в наступному. В 2012 році видано лист Вищого адміністративного суду, згідно з яким усі спори про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення (ППР) є майновими, і на цьому базується той факт, що 1,5% стягується від суми ППР. На моє переконання, ці спори не є майновими». На це вказує, зі слів Данила Гетманцева, практика європейського суду, де чітко було визначено, що податкові спори не є такими, що спричиняють майнові наслідки. Крім того, якщо це майнова суперечка, то чому тоді судить адміністративний суд? Можна йти до судів загальної юрисдикції.

Як повідомив юрист, народні депутати звернулися до Вищого адміністративного суду, щоб відкликати зазначений лист 2012 року, на що одержали відповідь, мовляв, цей лист не чинний у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору».

Таким чином, переконаний юрист, свого часу Вищий адміністративний суд самоусунувся від вирішення цієї проблеми й залишив усе на відкуп місцевих судів, які вирішують її залежно від рівня своєї свідомості. Хтось надає відстрочку платникові податків. Тоді якщо платник, маючи відстрочку, виграє спір, він взагалі не сплачує позов. Хтось взагалі звільняє платника податків від сплати. Хоча, за логікою, слід звільняти всіх незалежно від розміру суми — становить вона мільйон чи сто гривень. Отже, суди, на думку юристів, сьогодні займають більш-менш незалежну позицію.

У свою чергу, юристи, приміром, пропонують запровадити ставку із заборгованості. Якщо платник податків навмисне не сплатив вчасно податки, ставка із заборгованості має становити до 10%.

І навпаки. Якщо платник податків переплатив податки, зокрема через дії податківців, пропонують запровадити 10% компенсації коштів, а витрати на консультантів, адвокатів покласти на державу в особі податкової служби.

Процес захисту бізнесом своїх прав ускладнюється також через фактичну відсутність можливості відшкодовувати судові витрати, тоді як закордонною практикою це передбачено.


ВАЖЛИВО

Юристи пропонують запровадити ставку із заборгованості. Якщо платник податків навмисне не сплатив вчасно податки, ставка із заборгованості має становити до 10%, а якщо переплатив, зокрема через дії податківців, — запровадити 10% компенсації коштів, а витрати на консультантів, адвокатів покласти на державу в особі податкової служби.


Позиція ДФС

Досвідом досудового вирішення спорів і практикою йти назустріч сумлінним платникам податків щодо реалізації їхніх економічних прав прагне послуговуватися ДФС України.

Першим кроком можна вважати спробу запровадження інституту податкового компромісу — добровільної акції декларування недосплачених платежів до бюджету як певного компромісу між державою та платниками податків, результатом якого має бути взаєморозуміння та надходження коштів до бюджету.

Другим — зміни, що набрали чинності з 01.09.2015 р., внесені до Податкового кодексу України Законом України від 17.06.2015 р. № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Вони передбачають звільнення до кінця 2016 року платника від обов’язку сплатити штрафні (фінансові) санкції у разі сплати в установлені Кодексом терміни суми податкового зобов’язання, визначеної за результатами проведеної перевірки без оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення.

Третім — офіційне оприлюднення усіх наданих індивідуальних податкових консультацій платника на офіційному веб-порталі ДФС. Кожен, хто бажає, може ознайомитися з офіційною позицією органу з того чи іншого питання у сфері оподаткування, адміністрування ЄСВ, дотримання вимог законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42