Юридична практика

Підстави для звільнення від відповідальності у сфері ЗЕД

СУТЬ СПРАВИ

До ДФС України надійшла скарга ПАТ «А» на податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області та на рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про результати розгляду первинної скарги, під час розгляду якої встановлено таке.

Костянтинівською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «А» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 26.02.2014 р. по 02.12.2014 р., за результатами якої складено акт.

Під час перевірки встановлено, що між ПАТ «А» та нерезидентами укладено зовнішньоекономічні контракти:

  • з РУП «М» про поставку глини формувальної бентонітової, для виконання умов якого ПАТ «А» здійснено відвантаження товару 26.02.2014 р., 07.03.2014 р., 19.03.2014 р., 28.03.2014 р., 15.04.2014р., 24.04.2014 р. та 15.05.2014 р. на загальну суму 344 610,80 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 та з урахуванням п. 1 постанови № 453 (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) граничним терміном надходження валютної виручки від нерезидента на суму 344 610,80 дол. США були 27.05.2014 р., 05.06.2014 р., 17.06.2014 р., 26.06.2014 р., 14.07.2014 р., 23.07.2014 р., 13.08.2014 р. відповідно, однак нерезидентом відвантажений товар оплачено не було.

Водночас ПАТ «А» до перевірки надано постанову Економічного суду м. Мінська від 09.09.2014 р. про стягнення з РУП «М» заборгованості у сумі 393 782,10 дол. США.

Таким чином, порушення законодавчо встановлених строків повернення валютної виручки становило 49, 96, 84, 75, 57, 48 та 27 днів відповідно;

  • з ВАТ «Л» про поставку глини формувальної бентонітової, для виконання умов якого ПАТ «А» здійснено відвантаження товару 11.03.2014 р. на суму 2 439 808,00 рос. руб.

Згідно зі ст. 1 Закону № 185 та з урахуванням п. 1 постанови № 453 граничний термін надходження валютної виручки від нерезидента на суму 2 439 808,00 рос. руб. — 09.06.2014 р., однак нерезидентом відвантажений товар оплачено 01.07.2014 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку на 22 дні;

  • з ПТУП «Е» про поставку глини формувальної бентонітової, для виконання умов якого ПАТ «А» здійснено відвантаження товару 28.05.2014 р. на суму 10 305,00 євро, 13.06.2014 р. — на суму 10 455,00 євро, 24.06.2014 р. — на суму 10 410,00 євро.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 та з урахуванням п. 1 постанови № 270 (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) граничним терміном надходження валютної виручки від нерезидента були 26.08.2014 р., 11.09.2014 р., 22.09.2014 р. відповідно, однак нерезидентом відвантажений товар оплачено 28.08.2014 р., 18.09.2014 р., 15.10.2014 р., тобто з порушенням законодавчо встановлених строків на 2, 7 та 23 дні відповідно;

  • з фірмою «S» про поставку бентоніту, для виконання умов якого ПАТ «А» здійснено авансовий платіж на суму 397 665,00 євро, що засвідчено платіжним дорученням від 21.05.2014 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 185 та з урахуванням п. 1 постанови № 270 граничний термін надходження товару від нерезидента — 19.08.2014 р., однак ПАТ «А» отримано товар 28.08.2014 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку на 9 днів.

Отже, перевіркою виявлено порушення ПАТ «А» статей 1 та 2 Закону № 185, а саме: несвоєчасне повернення валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами.

На підставі висновків акта перевірки Костянтинівською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування ПАТ «А» 1 022 600,39 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області первинну скаргу ПАТ «А» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням і рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області, ПАТ «А» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України.

 

ПОЗИЦІЯ ПЛАТНИКА

ПАТ «А» у скарзі просить скасувати податкове повідомлення-рішення, стверджуючи, що висновки акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства України.

На думку ПАТ «А», воно звільняється від відповідальності у сфері ЗЕД, оскільки є суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність на території проведення АТО.

 

ВИТЯГ З РІШЕННЯ

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної ВМД) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі якщо таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Нацбанк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж вищезазначені.

Згідно з постановами № 270 та № 453 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Порушення резидентами строків повернення валютної виручки або поставки товару, передбачених статтями 1 та 2 Закону № 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 зазначеного Закону).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 та 2 Закону № 185, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 та 2 Закону № 185, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 та 2 Закону № 185, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, норми Закону № 185 мають імперативний характер і визначена ним відповідальність настає незалежно від причин, з яких відбулося порушення. Цей Закон передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Однак ПАТ «А» ні під час перевірки, ні до розгляду первинної та повторної скарг не було подано позовних заяв про стягнення заборгованості з нерезидентів, а також доказів направлення до Економічного суду м.  Мінська позову про стягнення заборгованості з нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом з РУП «М», які б засвідчували, що звернення до суду було здійснено раніше 09.09.2014 р.

Згідно з частинами шостою та сьомою ст. 6 Закон № 185 у разі якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції — це час між датою набрання чинності Указом № 405 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції — це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до зазначеного Указу.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Підпунктом 2 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 671, якими передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у системі Торгово-промислової палати України встановлено Регламентом № 40(3).

З огляду на зазначене, підставою для незастосування санкцій до ПАТ «А», передбачених ст. 4 Закону № 185, є виданий йому сертифікат Торгово-промислової палати України щодо форс-мажорних обставин.


ДОВІДКОВО

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу)
країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.


Таким чином, оскільки ПАТ «А» ні до перевірки, ні до розгляду скарги не подано сертифікат Торгово-промислової палати України, то твердження про те, що воно у зв’язку з перебуванням у зоні проведення АТО звільняється від сплати штрафних санкцій у вигляді пені, є необґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, ДФС України рішенням про результати розгляду повторної скарги ПАТ «А» оскаржуване податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області залишено без змін, а скаргу платника податків — без задоволення.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42