Юридична практика

Задоволення скарги платника при процедурних порушеннях

Суть справи

Головним управлінням ДФС у м. Києві (далі — контролюючий орган) на підставі постанови слідчого з урахуванням вимог частини 10 ст. 346 Митного кодексу, згідно з якою встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону, проведено перевірку, за результатами якої було складено акт перевірки.

Внаслідок перевірки встановлено факти неправильної класифікації імпортованого ТОВ «М» товару «грунтофрези» різних марок і виробників за кодом 8432 29 50 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита — 0%). Відповідно до рішення щодо правильності визначення заявленого у митних деклараціях коду товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначеного в акті перевірки, цей товар має класифікуватися за кодом 8701 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита — 10%).

Відповідність визначеного за результатами перевірки коду товару вимогам УКТ ЗЕД підтверджено висновками Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України.

Отже, висновки акта перевірки є правильними по суті, а виявлені порушення призвели до заниження податкового зобов’язання ТОВ «М» з ввізного мита та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів на загальну суму майже 1,5 млн. грн.

Водночас надалі кримінальне провадження, у межах якого проведено перевірку, було закрито на підставі п. 2 частини першої ст. 284 Кримінального процесуального кодексу у зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу.

Позиція платника

У скарзі ТОВ «М» просить скасувати винесені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, посилаючись на відсутність у контролюючого органу підстав для їх прийняття у зв’язку із закриттям кримінального провадження, в межах якого було проведено перевірку, та відсутністю у ньому вироку суду.

Крім того, ТОВ «М» наполягало на тому, що розрахунок податкового зобов’язання та штрафних санкцій здійснено контролюючим органом з порушенням норм Митного кодексу.

При цьому встановлені за результатами перевірки порушення класифікації товарів, що призвели до виникнення у ТОВ «М» податкових зобов’язань, не були предметом оскарження цієї скарги.

Витяг з рішення

За результатом розгляду скарги ДФС України підтримано зазначене в акті перевірки рішення щодо правильності визначення заявленого у митних деклараціях коду товару згідно з УКТ ЗЕД як правильне по суті. Водночас, перевіривши зазначені у скарзі доводи, ДФС України прийнято рішення про задоволення скарги платника податків із наведених нижче мотивів.

Щодо доводів ТОВ «М» про відсутність у контролюючого органу підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень у зв’язку із закриттям кримінального провадження та відсутністю вироку суду зазначено, що документальну перевірку дотримання ТОВ «М» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «грунтофрези» за кодом 8432 29 50 00 згідно з УКТ ЗЕД, імпортованого за митними деклараціями у 2011 — 2014 рр., було призначено за постановою слідчого, відтак вона мала бути проведена контролюючим органом з урахуванням вимог частини 10 ст. 346 Митного кодексу.

Результати перевірки було оформлено актом перевірки, в якому відповідно до норм частини 14 ст. 354 Митного кодексу зазначено факти заниження податкових зобов’язань підприємства та рішення щодо класифікації імпортованих ним товарів, з якими ДФС України погодилася по суті.

Надалі постановою слідчого кримінальне провадження, в межах якого проведено перевірку, було закрито на підставі п. 2 частини першої ст. 284 Кримінального процесуального кодексу у зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу.

Контролюючим органом на підставі акта перевірки, проведеної відповідно до кримінального процесуального законодавства, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення після закриття кримінального провадження за відсутності вироку суду з посиланням на акт перевірки та норми п. 6 ст. 345 Митного кодексу.

Податкові повідомлення-рішення винесено з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу. Отже, зазначені в них суми податкових зобов’язань за основним платежем зменшено порівняно з податковими зобов’язаннями, визначеними в акті перевірки.

Порядок оформлення результатів перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень передбачено ст. 354 Митного кодексу, згідно з частиною 12 якої визначено загальний порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, яке виноситься протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Процедуру складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірок, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, визначено частиною 13  ст. 354 Митного кодексу, а саме: згідно із зазначеною нормою податкове повідомлення-рішення не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів згідно з вимогами кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків контролюючого органу визначається кримінальним процесуальним законом.

Як вбачається із матеріалів справи, вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження стосовно посадових осіб ТОВ «М» не було, оскільки слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Відповідно до норм ст. 354 Митного кодексу не передбачено винесення податкового повідомлення-рішення у разі закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину за результатами перевірки, призначеної у межах кримінального провадження.

Щодо незгоди ТОВ «М» з нарахованими штрафними санкціями за результатами перевіркизазначено, що грошове зобов’язання зі сплати ввізного мита та ПДВ визначалося контролюючим органом з урахуванням накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Обґрунтовуючи свої доводи, ТОВ «М» помилково посилається на п. 8 ст. 345 Митного кодексу, яким установлено, що у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих контролюючими органами відповідно до ст. 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих контролюючими органами згідно з розділом ІІІ цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення було прийнято на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством усієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

Відповідно до зазначеної норми штрафні санкції не нараховуються у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих контролюючими органами згідно зі ст. 69 Митного кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих контролюючими органами згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Рішення про визначення коду товару «грунтофрези», що ввозився на митну територію України протягом 2011 — 2014 рр. ТОВ «М», митницею не приймалися.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Порядку № 667 (чинного на час митного оформлення окремих митних декларацій) та п. 14 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі прийняття митницею рішення про визначення коду товару реєстраційний номер цього рішення зазначається у графі 44 митної декларації.

Рішення митниці про визначення коду товару «грунтофрези», ввезеного на митну територію України ТОВ «М» та оформленого за митними деклараціями в період 2011 — 2014 рр., у графі 44 митних декларацій ТОВ «М» не зазначено.

Слід також враховувати, що ст. 266 Митного кодексу визначено обов’язок декларанта здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, та сплатити митні платежі.

Порядком № 651 встановлено графи митної декларації, які заповнюються декларантом самостійно, зокрема графи 33 та 47, у яких наводяться дані про код товару згідно з УКТ ЗЕД та відомості про нарахування митних платежів.

Отже, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність зазначених у ній відомостей, зокрема щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД та розміру належних до сплати податків.

У зв’язку з цим, враховуючи положення частини четвертої ст. 69 Митного кодексу, посилання ТОВ «М» на те, що під час митного оформлення товарів не було виявлено порушень законодавства, не може бути підставою для звільнення його від обов’язку сплати податків, якщо такі порушення було надалі виявлено.

При цьому відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Як установлено у ході адміністративного оскарження, у 2013 р. митницею було винесено податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов’язань з ввізного мита та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, прийняті на підставі акта перевірки згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, відповідно до якого контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявленої у податкових (митних) деклараціях. Податкові повідомлення-рішення, які є предметом скарги, що розглядалася, також винесено на підставі вищезазначеного підпункту, тому контролюючим органом правомірно було застосовано повторність при нарахуванні -штрафних санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Таким чином, перевіривши матеріали проведеної контролюючим органом перевірки, доводи скарги, ДФС України встановлено, що висновки акта перевірки є правильними по суті, проте у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень за відсутності відповідного вироку суду. Отже, при винесенні податкових повідомлень-рішень контролюючим органом допущено порушення вимог частини 13 ст. 354 Митного кодексу.

Згідно з п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 зазначеного Кодексу).

Керуючись главою 4 Податкового кодексу, ДФС України задоволено скаргу ТОВ «М» і скасовано податкові повідомлення-рішення.

Водночас ТОВ «М» справді допущено порушення законодавства з питань державної митної справи, а отже, воно має бути притягнуто до відповідальності на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, контролюючому органу згідно з вимогами Митного кодексу та інших актів законодавства доручено вжити заходів щодо виявлення та оформлення в установленому порядку фактів порушень ТОВ «М» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару «грунтофрези» та винести відповідні податкові повідомлення-рішення.


ДОВІДКОВО

З моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність зазначених у ній відомостей, зокрема щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД та розміру належних до сплати податків.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42